logo
3 Опорний конспект лекцій - ПЄП

4. Європейські християнські партії.

Під час визначення сутності соціополітичного поділу ми зазначали, що іманентною його складовою є політичні партії. У державах Західної Європи діє значна кількість партій, які належать до християнських. Першим християнським політичним об'єднанням у Європі вважається німецька партія "Центр", яка утворилась у 1852 р. (Католицька фракція у парламенті Прусії). Енцикліка "Кегит Моуагит" стимулювала утворення на рубежі ХІХ-ХХ ст. мережі католицьких профспілок, жіночих, молодіжних, харитативних об'єднань, які у своїх документах і безпосередній діяльності розглядали питання держави та громади з позицій католицизму.

Першими політичними християнсько-демократичними партіями були: Католицьке об'єднання суспільних студій (1889) в Італії; Християнсько-демократична партія Франції (1896-97); Демократична Ліга Бельгії (1891). Багато християнсько-демократичних партій виникло у міжвоєнний період: Італійська народна партія (1919); Соціалістична народна партія Іспанії (1922); Демократична народна партія Франції (1924), а також політичні партії в Бельгії, Нідерландах тощо.

Під час Другої світової війни більшість з цих партій зайняли антифашистську позицію і брали активну участь у національних рухах опору, що сприяло піднесенню їх авторитету в очах громадян власних країн. Сьогодні до партій цього напряму належать 70 політичних партій у 50 країнах світу (найсильніші партії у країнах Західної Європи). Християнсько-демократичні партії декларують свій світський характер, незалежність від Ватикану та Костелу, прагматизм, відданість засадам демократії, ідеологічний плюралізм і солідаризм.

Європейські християнські партії є не лише найпотужніші та впливові серед існуючих у світі християнських партій, вони також відіграли надзвичайно важливу роль в ініціюванні інтеграційних процесів на Європейському континенті після Другої світової війни. Весною 1944 р. представники християнських партій Данії, Нідерландів, Італії та Франції прийняли "Декларацію з проблем європейської співпраці", де наголосили на потребі утворення "європейського федерального устрою". Вирішальну роль в ініціюванні та утворенні загальноєвропейських структур відіграли представники християнських демократів - К.Аденауер, Р.Шуман та А.де Гаспері.

Діючі сьогодні у державах Західної Європи християнські партії на підставі їхньої конфесійної приналежності умовно можна поділити на:

Електоральна підтримка християнсько-демократичних партій

у державах Західної Європи

Назва кр.

Назва політичної партії

1990

1995

1999

2002

Австрія

Австрійська народна партія

27,7 (1994)

28,3

26,9

Бельгія

Фламандські християнські демократи

16,7 (1991)

17,2

14,1

Християнські демократи франкофонів

7,8 (1991)

7,7

5,9

Данія

Християнська народна партія

2,3 (1990)

1,8 (1994)

2,5 (1998)

2,3 (2001)

Ірландія

Фіанна Гаел

29,2 (1989)

24,5 (1992)

28,0 (1997)

22,5 (2002)

Італія

Італійська народна партія *

11,1 (1994)

6,8** (1996)

14,5?* *

(2001)

Християнський демократичний центр

5,8

3,2

Народна партія південного Тіроля

0,6

6,8**

14,5** *

Люксембург

Християнська соціальна народна партія

31,7 (1989)

30,3 (1994)

30,4 (1999)

Нідерланди

Християнсько-демократичне звернення

35,3 (1989)

22,2 (1994)

18,4 (1998)

27,9 (2002)

Народна партія свободи

14,6 (1989)

19,9 (1994)

24,7 (1998)

15,4 (2002)

Німеччина

ХДС-ХСС

43,8 (1990)

41,5 (1994)

35,1 (1998)

38,5 (2002)

Норвегія

Християнська народна партія

7,9 (1993)

13,7 (1997)

12,4 (2001)

Фінляндія

Фінська християнська унія

3,1 (1991)

3,0

4,2

Швеція

Союз християнських демократів

7Д (1991)

4,1 (1994)

11,8 (1998)

9,1 (2002)

Швейцарія

Християнська демократична народна партія

18,2 (1991)

17,0

15,9

* Італійська народна парія до 1994 р. називалась -Християнсько-демократична партія Італії.

** У 1996 р. Італійська народна партія брала участь у виборах в рамках блоку спільно з Народною партією Південного Тіроля та Демократичною партією.

*** У 2001 р. до блоку цих трьох партій приєдналась ліберально-консервативна партія

До першої групи (католицькі) належать: Австрійська народна партія; обидві християнські партії Бельгії; Ірландська Фіана Гаел; Італійська народна партія; Християнська соціальна народна партія Люксембургу; Християнсько-соціальний Союз з Німеччини, що поширює свій вплив переважно на Баварію; Швейцарська християнська демократична народна партія.

До міжконфесійних партій належать: Християнсько-демократичне звернення, яка як єдина партія виникла у 1980 р. внаслідок об'єднання двох протестантських та однієї католицької партій та Християнсько-демократичний союз у Німеччині.

До протестанських партій належать християнські демократи Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії.

Наприклад. Християнська народна партія виникла у 1977р в Данії. Відповідно в програмних засадах цих партії значну увагу приділено вимогам подолання негативних тенденцій, які виявились у суспільному розвитку на постіндустріальному етапі. Зокрема, Християнська народна партія Данії виникла, в результаті незадоволення громадськості процесами лібералізації стосовно проблем порнографії та абортів в країні .

Європейські християнські партії належать до партій правого спрямування у ліво-правому ідеологічному вимірі. Проте простежується певна закономірність: у тих країнах, де першою утворилась потужна партія правого спрямування, вже немає християнської партії, тому що вона перебирає на себе вимоги які властиві партіям християнського напряму (наприклад Консервативна партія Сполученого Королівства). І навпаки, утворення потужної християнської партії лімітувало наступне формування потужної партії правого спрямування (ХДС-ХСС) у цілого суспільства, яке, як вже зазначали, багатоконфесійне. Тому релігійна основа соціополітичного поділу серед держав Західної Європи на сьогодні є лише у Північній Ірландії.