3. Ступінь вивчення політичних систем держав Західної Європи

Незважаючи на те, що порівняльну політологію сьогодні викладають у багатьох українських університетах на факультетах / відділеннях політології та міжнародних відносин, ця дисципліна не має ще достатньої власної науково-методичної інфраструктури.

Перші дослідження у цій галузі належать членові кореспонденту Академії правових наук України, судді Конституційного суду України Володимиру Шаповалу.³-"¹ Проблеми сучасного парламентаризму на теоретичному та практичному рівнях досліджував Аурел Георгіца.³⁶ У контексті системи конституційного права та державного управління написано працю французького дослідника Жака Зіллера, яку переклали українською мовою. Фактично, це була перша україномовна публікація у цій галузі, що охоплювала широкий спектр конституційних питань функціонування сучасних європейських держав.³⁷

Інститут світової економіки і міжнародних відносин протягом значного періоду видавав "Дослідження світової політики" - збірник наукових праць. Проблематика збірника охоплювала широке коло проблем, а також окремі аспекти функціонування політичних систем європейських країн.³⁸

Політико-правові системи світу та України розглянуто у двох виданнях навчального посібника голови Асоціації молодих українських політологів і політиків Артура Білоуса.³⁹ Ці публікації мали постановочний характер, тому що охоплювали незначну кількість питань і одночасно характеризували відповідні проблеми в Україні та різних країнах світу. Вони сприяли розширенню уяви про порівняльну політологію. Подібне значення мала праця авторського колективу: Давимука С, Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В., присвячена політичним режимам сучасності в умовах переходу до демократії.⁴⁰

Успішним виявилось видання підготоване на основі доповідей і рефератів двостороннього політологічного симпозіуму у приміщенні Австрійського Посольства в Києві 16-18 листопада 1995 р.,⁴¹ де розглянуто основні, принципові теми, а також зроблено ґрунтовне зіставлення політичних структур Австрії та України. ,

Переклад праці Джованні Сарторі - це перша монографія світового рівня присвячена аналізу політичних і виборчих систем українською мовою.⁴² У ній на концептуальному рівні про­аналізовано значний емпіричний матеріал, що дало авторові можливість виробити прогностичні оцінки та рекомендації. До праць з порівняльного аналізу ми вважаємо треба зарахувати і перекладну роботу професора міжнародних справ, директора Центру досліджень міжнародних справ у Гарвардському університеті Роберта Патнама. Хоча у ній проаналізовано сучасну Італію, проте якість дослідження та отриманих висновків має методологічне значення для багатьох країн; у своєму дослідженні автор також використовує приклади з інших держав.⁴³

В Україні вийшло в світ багато перекладних праць, які присвячені окремим аспектам діяльності політичних партій.⁴⁴

Застосувуючи порівняльний метод, проаналізовано політичні партії різних держав світу у праці Ю. Шведи⁴⁵. Зазначимо видання присвячене розвитку регіональної політики у державах Європи. Його особливість - спрямованість на Україну.⁴⁶

Варто виділити видання інформативного характеру, зокрема "Абетку української політики" Інституту політики, яка виходить щорічно (починаючи з 1998 р. охоплює матеріали присвячені європейським країнам).⁴⁷ Подібне значення мали видання Центру політичних досліджень при філософському факультеті Львівського національного університету.⁴⁸

Цікавими були перші навчальні посібники, які можна віднести до проблематики порівняльного аналізу політичних систем країн Західної Європи.⁴⁹ На жаль, вони присвячені конкретним вузьким проблемам і започаткована ними серія не отримала продовження. Про те, що в українській науковій літературі недостатньо досліджено проблеми порівняльного політичного аналізу, наголошують О.В.' Кресіна та І.О. Кресіна у систематичному бібліографічному покажчику "Порівняльне правознавство. Порівняльна політологія".⁵⁰

Як науково-навчальна дисципліна порівняльна політологія значно розвинутіша в Росії, де у 1997 р. в системі Російської академії наук було створено Інститут порівняльної політології. Цьому сприяла наявність потужних академічних наукових установ ще з радянських часів, які спеціалізувалися на аналізі політичних процесів у визначальних країнах світу.

Протягом короткого періоду у Російській федерації було підготовано багато ґрунтовних навчальних посібників.'¹ Свідомий курс на пріоритетний розвиток порівняльної політології виявляється в активному перекладі та публікуванні найкращих праць з цієї проблематики спеціалістів з різних країн світу.⁵² В один ряд з цими працями треба поставити хрестоматію "Сучасна порівняльна політологія"⁵³, де вміщено багато принципових за концептуальним змістом статей провідних компаративістів світу, а також переклади в академічних журналах⁵⁴. Протягом існування самостійної російської держави вийшло в світ багато монографій, які присвячені методологічним питанням порівняльного аналізу та конкретним питанням розвитку політичних систем європейських країн.³⁵

Активно розвивається порівняльний аналіз політичних систем європейських країн у Республіці Польща. Цьому сприяли, на наш погляд, декілька чинників. По-перше, у Польщі, ще за часів її належності до "соціалістичного табору", поряд із колишньою Югославією, досить вільно розвивалась політична наука як самостійний напрям суспільствознавства. Це дало змогу сформувати кадри, опанувати методиками досліджень та напрацювати інформаційну базу, враховуючи видання багатьох класичних праць з порівняльного аналізу. Результатом цього Були власні дослідження зазначеного напряму⁵⁶. Після припинення "соціалістичного шляху" порівняльна політологія отримала кращі можливості для розвитку. По-друге, курс влади і суспільства на інтеграцію в струкгуру оборонної системи НАТО та Європейського Союзу поставили перед вченими завдання не лише довести до суспільства інформацію про інститути та механізми, які визначають демократичний розвиток країн Європи, а й уважно, критично засвоїти позитивні і негативні сторони діяльності цих інститутів та механізмів, проектуючи на власний розвиток. Внаслідок цього компаративісти отримали практичне замовлення на свої дослідження. На розвиток порівняльних досліджень впливали, безумовно, й інші чинники.

Серед сучасних публікацій передусім треба виділити доробок ' двох авторів Анджея Антошевського та Рішарда Хербута з Вроцлавського університету. їхня спільна праця "Західно­європейські демократії" - насправді універсальне дослідження політичних систем країн Західної Європи.⁵⁷ Успіх цієї праці значною мірою визначився попередніми дослідженнями обох авторів,⁵⁸ а також стимулював їх до наступних досліджень.⁵⁹ З'являються праці присвячені аналізу політичних систем невеликої кількості країн за наперед визначеними параметрами,⁶⁰ що дає змогу значно глибше проаналізувати сутнісні особливості кожної окремої країни. Серед тематичних блоків порівняльних досліджень беззаперечно домінують публікації присвячені вивченню партій і партійних систем країн Європи та світу.⁶¹ У порівняльних дослідженнях значну увагу приділяють питанням парламентарної опозиції, безпосередньої демократії, виборчим системам, інституту президенства тощо.⁶²

Оскільки компаративістика як самостійна галузь політичних наук сформувалась і розвинулась у Північній Америці та Західній Європі, то вчені цих регіонів мають найбільший науковий доробок з визначених проблем. Проблематика соціополітичних поділів найбільш детально розкрита у працях: А.Лейпхарта, С.Бартоліні, П.Майера, Ж.-Е.Лейна, С.Ерссона, О. Кнутсена, Д.Рея та М.Тейлора, М.Франкліна, Р.Інглехарта та ін.⁶³

Діяльність інститутів влади європейських країн досліджувало багато науковців; найвагомішими вважають праці: М.Галлахера, М. Лейвера, П.Мейра, К.Строма, Г.Люберта, Н.Шофільда, Г.Сарторі, Дж.Лінца, С.Фінера.⁶⁴

Проблеми виборів і впливу на політичну систему І європейських країн грунтовно проаналізовано у працях Г.Коха, А.Лейпхарта, Г.Сарторі, Д.Урвіна.⁶⁵ Крім того, значний резонанс мали колективні праці.⁶⁶

Проблеми політичних партій протягом останньої половини XX ст. були, мабуть, однією з найбільш досліджуваних тем. Серед праць, які мали принциповий концептуальний вплив на вивчення місця, ролі та суспільного значення політичних партій треба виділити: М.Дюверже, І.Баджа, Д.Робертсона, Д.Хеарлі, М.Лааксо і Р.Таагепери, М.Лейвера, А.Лейпхарта, Дж.Сарторі.⁶⁷

Огляд літератури, який ми зробили, не здатний охопити розмаїття публікацій (монографій), проте він дає певну уяву не лише про екстенсивність напрямів вивчення, а й про інтенсивність досліджень політичних систем країн Західної Європи.

Сьогодні порівняльні дослідження політичних систем стали провідним напрямом політичної науки. Результати цих досліджень та методику дослідження широко використовують усі без винятку галузі політичних наук. У будь-якій країні політична наука не може розвиватись, не опанувавши існуючі напрацювання з сучасної компаративістики. Не менш важливою є потреба політичної практики у володінні інформацією про існуючий світовий досвід розвитку політичних систем, основні тенденції, які їм властиві. Практичне значення володіння цією проблематикою суттєво зростає внаслідок активного розвитку інтеграційних процесів серед держав Західної Європи, входження безпосередніх сусідів України до Європейського Союзу.