logo
Козицький А

Список рекомендованої літератури

Загальні праці

Бураков Ю.В. Новітня історія країн Азії та Африки (1945-1992). — Київ, 1993.

Васильєв Л.С. История Востока. — В 2-х тт. — Т. 2. — Москва, 1998.

Гон М. Новітня історія країн Азії в повоєнний період. — Рівне, 2000.

История Тропической и Южной Африки (1918-1988). — Москва, 1989.

Козицъкий А. Новітня історія країн Азії та Африки (1918-1999 рр.). — Львів, 2000.

Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945-70-ті роки): Підручник /

В.А. Мандола, М.М. Білоусов, Л.Ф. Гайдуков та ін. — Київ, 1999.

Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980—2000 роки): Підручник /

Л.Ф. Гайдуков, В.Г. Кремінь, Л.В. Губерський та ін. — Київ, 2001.

Новейшая история арабских стран Азии (1917-1985). — Москва, 1988.

Новейшая история арабских стран Африки (1917—1987). — Москва, 1987.

Новейшая история стран Азии и Африки. XX век: Учебник для вузов / Под ред.

А.М. Родригеса. — В 3-х тт. — Москва, 2001.

Сергійчик І.М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 — кінець XX ст.). —

Суми, 2002.

Тумаков А.И., ЧижовАЛ. Новейшая история стран Восточной Азии (1945-2000 гг.):

Учебное пособие. — Харьков, 2002.

Юрьев М.Ф. История стран Азии и Северной Африки после второй мировой войны

(1945-1990): Учебное пособие. — Москва, 1994.

Тексти

Ататюрк Мустафа Кемаль. Избранные произведения, речи, выступления. — Москва, 1966.

Благодатов Алексей. Записки о китайской революции (1925-1927). — Москва, 1979.

Браун Отто. Китайские записки: 1932-1939. — Москва, 1974. Варненская Моника. Война в джунглях: Записки военного кореспондента. — Москва, 1970.

Варненская Моника. Репортаж из Сайгона. — Москва, 1973 Ганди Индира. Речи, статьи, интервью. — Москва, 1975. Ганди Мохандас Карамчанд. Моя жизнь. — Москва, 1968. Дэн Сяопин. Основные вопросы современного Китая. — Москва, 1988. Иванов Михаил. Япония в годы войны: Записки очевидца. — Москва, 1978. Ким Ир Сен. Ответы на вопросы иностранных журналистов. — Пхеньян, 1970. Меир Голда. Моя жизнь. — Москва, 1998.

На китайской земле: Воспоминания советских добровольцев (1925-1945). — Москва, 1977.

Накасонэ Ясухиро. Политика и жизнь: Мои мемуары. — Москва, 1994. Независимия Африка в документах. — Москва, 1965. Неру Джавахарлал. Автобиография. — Москва, 1955. Неру Джавахарлал. Воспоминания, исследования. — Москва, 1989. Нкрума Кваме. Я говорю о свободе. — Москва, 1967.

Падуа де Моутиньо Марио. Война в Анголе: Дневник военного врача экспеди­ционной армии. — Москва, 1963.

Прасад Ранджендра. Автобиография. — Москва, 1961.

Ну И. Первая половина моей жизни. Воспоминания Пу И — последнего императора Китая. — Москва, 1968.

Пэн Дехуай. Мемуары маршала. — Москва, 1988.

Сукарно Ахмед. Индонезия обвиняет: Сборник статей и речей. — Москва, 1961.

Сунь Ятсен. Избранные произведения. — Москва, 1964.

Хо Ши Мин. Избранные статьи и речи. — Москва, 1958.

Китай

Барач Д. Дэн Сяопин. — Москва, 1989.

Борисов О.Б. Внутренняя и внешняя политика Китая в 70-е годы. — Москва, 1982.

Владимиров О.Е., Ильин М.Я. Эволюция политики и идеологии маоизма в 70-е —

начале 80-х годов. — Москва, 1980.

Воронцов В.Б. Судьба китайского Бонапарта. — Москва, 1989.

Галянович Ю.М. «Белые пятна» и «болевые точки» в истории советско-китайских

отношений. — В 2-х кн. — Москва, 1992.

Гелъбрас В.Г Экономическая реформа в КНР: очерки, наблюдения, размышления. —

Москва, 1990.

Ефимов Г.В. Сунь Ятсен: поиск пути (1914-1922). — Москва, 1981.

Жуков В.В. Китайский милитаризм (10—20-е годы XX в.). — Москва, 1988.

История Китая / Л.С. Васильев, З.Г. Лапина, А.В. Меликсетов и др. —

Москва, 1998.

Каретина Г.С. Чжан Цзолинь и политическая борьба в Китае в 20-е годы. —

Москва, 1984.

Карлу сое В.В. Частное предпринимательство в Китае. — Москва, 1996.

Каткова ЗД. Китай и державы (1927-1937). — Москва, 1995.

Китай в эпоху войны против японской агрессии (1937—194І). — Москва, 1988.

Китай: история в лицах и событиях. — Москва, 1989.

Китай на пути модернизации и реформ: 1949-1999. — Москва, 1999.

Кузнецов В.С. Гоминьдановский режим в Китае (1928-1937). — Москва, 1984.

Мамаев И.Л. Гоминьдан в национально-революционном движении Китая (1923-

1927). — Москва, 1991.

Махмуткоджаев М.Х. Национальная политика Гоминьдана (1927-1937). —

Москва, 1986.

Меликсетов А.В. Победа китайской революции (1945-1949). — Москва, 1989.

Новейшая история Китая: 1917-1927. — Москва, 1983.

Новейшая история Китая: 1927-1949. — Москва, 1984.

Панцов А.В. Из истории идейной борьбы в китайском революционном движении

20-40-х годов. — Москва, 1985.

Переход к рынку в КНР: Общество. Политика. Экономика. — Москва, 1994.

Пивоваров Э.П. Строительство социализма со спецификой Китая: Поиск пути. —

Москва, 1992.

Писарев АА. Гоминьдан и аграрно-крестьянский вопрос в Китае в 20—30-е годы

XX века. — Москва, 1986.

Портяков В.Я. Экономическая политика Китая в эпоху Дэн Сяопина. —

Москва, 1998.

Сапожников Б.Г. Китай в огне войны (1931-1950). — Москва, 1984.

Сухарчук ГД. Социально-экономические взгляды политических лидеров Китая

первой половины XX в. — Москва, 1983.

Тихвинский С.Л. Китай и всемирная история. — Москва, 1988.

Тихвинский С.Л. Путь Китая к объединению и независимости. 1898-1949: По

материалам биографии Чжоу Эньлая. — Москва, 1996.

Шорт Ф. Мао Цзэдун. — Москва , 2003.

Экономика КНР в преддверии XXI века (1991-2000). — Москва, 1997.

Юрьев М.Ф. Вооруженные силы КПК в освободительной борьбе китайского народа:

20-40-е годы. — Москва, 1983.

Японія

Бикс Г. Хирохито и создание современной Японии. — Москва, 2002.

Вербицкий СИ. Япония в поисках новой роли в мировой политике. — Москва, 1992.

Гольдберг Д.И. Внешняя политика Японии в 1941-1945 гг. — Москва, 1992.

Горбунов ЕА. Схватка с чёрным драконом. Тайная война на Дальнем Востоке. —

Москва, 2002.

Гришелев Л.Д., Чегодарь Н.И. Культура послевоенной Японии. — Москва, 1981.

Еремин ВЛ. Политическая система современного японского общества. — Москва, 1992.

Захаров Г.Ф. Политика Японии в Маньчжурии (1932-1945). — Москва, 1990.

Инамари К. Страсть к успеху: Японское чудо. — Москва, 1998.

История Японии, 1868-1998. — Т. 2. — Москва, 1998.

Кузнецов Ю.Д., Навлицкая Г.Б., Сырицын ИМ. История Японии. — Москва, 1988.

Латышев В. Политическая власть в Японии: Механизм функционирования на

современном этапе. — Москва, 1988.

Можейко И.В. «Западный ветер - ясная погода»: Юго-Восточная Азия во второй

мировой войне. — Москва, 1984.

Пинаев Л.П. Эволюция военной политики Японии (1951-1980). — Москва, 1982.

Савин А.С. Японский милитаризм в период Второй мировой войны. — Москва, 1979.

Сапожников Б.Г. Китайский фронт во Второй мировой войне. — Москва, 1979.

Хаттори Такусиро. Япония в войне (1941-1945). — Москва, 1973.

Черевко К.Е. Серп и молот против самурайского меча. — Москва, 2003.

Японский милитаризм: Военно-историческое исследование. — Москва, 1972.

Японский феномен. — Москва, 1996.

Корея

Большое И.Г., Толорая Г.Д. Корейская Народно-Демократическая Республика! — Москва, 1987.

Воронцов А.В. Республика Корея: Социально-экономическая структура и торгово-экономические отношения с СНГ. — Москва, 1998. Горелый И.О. Корея: Концепция объединения. — Москва, 1997. Ланьков А.Н. Корея: Будни и праздники. — Москва, 2000. Ланьков А.Н. Северная Корея: вчера и сегодня. — Москва, 1995. Орлов А.С., Гаврилов ВА. Тайны корейской войны. — Москва, 2003. Орлов А.С. Тайная битва сверхдержав. — Москва, 2000. Республика Корея: опыт модернизации. — Москва, 1996. Толорая Г.Д. Республика Корея. — Москва, 1991. Торкунов А.В. Загадочная война: Корейский конфликт 1950-1953 гг. — Москва, 2000.

ІНДІЯ

Вельский А.Г., Фурман Д.Е. Сикхи и индусы: Религия, политика, терроризм. —

Москва, 1992.

Ванина Е.Ю. Индия: страна и ее регионы. — Москва, 2000.

Верма Ш. Портрет Раджива Ганди. — Москва, 1988.

Володин А.Г., Шасшитко П.М. «Пусть не обманет надежда!»: Жизнь и борьба

Джавахарлала Неру. — Москва, 1990.

Гопал С. Джавахарлал Неру: биография. — В 3-х тт. — Москва, 1990.

Горев А.В., Зимянин М.В. Неру. — Москва, 1988.

Горев А.В. Роса на лотосе. Индира Ганди: мечты и свершения. — Москва, 1987.

Гусева Н.Р. Индия: Общество и традиции. — Москва, 1990.

Датт В.П. Внешняя политика Индии. — Москва, 1988.

Индия 80-х годов: Тенденции социально-политического развития. — Москва, 1990.

Корнеев В.Л. Индия: 80-е годы. — Москва, 1986.

Кузнецов Ю.И. Лал Бахадур Шастри: Жизнь и деятельность. — Москва, 1972.

Лунев СИ. Индия и США: Международные отношения. — Москва, 1987.

Митрохин Л.В. Индия: вступая в XXI век. — Москва, 1987.

Намбудирипад О.В. Махатма Ганди и гандизм. — Москва, 1960.

Празаускас АА. Этнос, политика и государство в современной Индии. — Москва, 1990.

Райков А.В. Амритсарская трагедия 1919 г. и освободительное движение в Индии. —

Москва, 1985.

Ульяновский РА. Аграрная Индия между мировыми войнами: Опыт исследования

колониально-феодального капитализма. — Москва, 1981.

Ульяновский РА. Три лидера индийского народа: Мохандас Карамчанд Ганди,

Джавахарлал Неру, Индира Ганди. — Москва, 1986.

Чичеров А.И. Джавахарлал Неру и независимая Индия: Очерки общественного

развития страны в 50-70-е годы. — Москва, 1990.

Країни Південної та Південно-Східної Азії

Бектимирова Н.И. Новейшая история Кампучии. — Москва, 1989.

Белокреницкий В.Я. Капитализм в Пакистане: История социально-экономического

развития (середина XIX - 80-е годы XX в.). — Москва, 1988.

Волжин Н.П. Индонезия: Внешняя политика «нового порядка». — Москва, 1985.

Вьетнамская революция: Вопросы теории и практики. — Москва, 1987.

Глазунов Е.П., Исаев М.П. Страны Индокитая: путь борьбы и свершений. —

Москва, 1987.

Голубева Е.В. Государственная бюрократия и политика: Индонезия и Филиппины

70-80-е гг. — Москва, 1988.

Другое А.Ю. Политическая власть и эволюция политической системы в Индонезии

(1965-1988). — Москва, 1989.

Ильинский М.М. Индокитай: пепел четырёх войн (1939-1979). — Москва, 2000.

Исаев ММ. Современный революционный процес в станах Индокитая. — Москва, 1985.

История Индонезии: В 2-х тт. — Т. 2. — Москва, 1992.

Капица М., Милетин Н. Сукарно: политическая биография. — Москва, 1980.

Кобелев Е.В. Хо Ши Мин. — Москва, 1983.

Левтонова Ю.О. История Филиппин: Краткий очерк. — Москва, 1979.

Мосяков Д.В. Кампучия: особенности* революционного процеса и полпотовский

«эксперимент». — Москва, 1986.

Новейшая история Вьетнама. — Москва, 1984.

Пономарев ЮА. История Мусульманской лиги Пакистана. —г Москва, 1982.

Сумский В.В. Национализм и авторитаризм: политико-идеологические процессы

в Индонезии, Пакистане, Бангладеш. — Москва, 1987.

Урляпов В.Ф. Индонезия и международные отношения в Азиатско-Тихоокеанском

регионе. — Москва, 1993.

Країни Середнього Сходу

Агаев С.Л. Германский империализм в Иране (Веймарская республика, Третий рейх). — Москва, 1969.

Агаев СМ. Иран в прошлом и настоящем (Пути и формы революционного процесса). — Москва, 1986.

Агаев С.Л. Иран в эпоху политического кризиса (1920-1925). — Москва, 1970. ■ Агаев С.Л. Иран между прошлым и будущим. — Москва, 1987. Агаев С.Л. Иран: внешняя политика и проблема независимости (1925-1941). — Москва, 1971. Арабаджян ЗА- Иран: власть, реформы, революции (XIX — XX вв.). — Москва, 1991.

Арабаджян ЗА. Противостояние империям в Иране (1918-1941). — Москва, 1996.

Афганистан: проблемы войны и мира. — Москва, 1996.

Гасратян МА., Орешкова С.Ф., Петросян ЮА. Очерки истории Турции. —

Москва, 1983.

Губар М.Г. Афганистан на пути истории. — Москва, 1987.

Данилов В.И. Турция 80-х: от военного режима до «ограниченной демократии». —

Москва, 1991.

Иванов М.С. Иран в 60-70-е годы XX века. — Москва, 1977.

Иранская революция: причины и уроки. — Москва, 1989.

История Афганистана. — Москва, 1982.

Киреев Н.Г. История этатизма в Турции. — Москва, 1991.

Клешторина В.В. Иран 60—80-х годов: От культурного плюрализма до исламизации

духовных ценностей. — Москва, 1990.

Кондакчян Р.П. Внутренняя политика Турции в годы Второй мировой войны. —

Ереван, 1978.

Кондакчян Р.П. Турция: внутренняя политика и ислам. — Ереван, 1983.

Мусульманские страны у границ СНГ (Афганистан, Пакистан, Иран и Турция —

современное состояние и перспективы). — Москва, 2001.

Поцхверия Б.М. Турция между двумя мировыми войнами: Очерки внешней

политики. — Москва, 1992.

Розалиев Ю.Н. Экономическая история Турецкой республики. — Москва, 1980.

Скляров Л.Е. Иран 60-80-х годов: Традиционализм против современности.

Революция и контрреволюция. — Москва, 1993.

Спальников В.Н. Афганистан. Исламская оппозиция: истоки и цели. — Москва, 1990.

Турецкая республика в 60-70-е годы: Вопросы общественно-политического

развития. — Москва, 1984.

Філіпенко Л.Н. Друзі і вороги революційної Туреччини (1918-1922). — Київ, 1968.

Школьников БА. Иран в конце 50-х - начале 60*х годов XX века. — Москва, 1985.

Шумов С А., Андреев А.Р. История Афганистана: Документальное исследование. —

Москва, 2002.

Арабські країни

Агарышев АА. Гамаль Абдель Насер. — Москва, 1979. Агарышев АА. От Кемп-Дэвида до трагедии Ливана. — Москва, 1983. Александров И А. Монархии Персидского залива: этапы модернизации. — Москва, 2000. Апдайк Р.Дж. Саддам Хусейн: Политическая биография. — Москва, 1999. Арабский мир: три десятилетия независимого развития. — Москва, 1990. Беляев И.П., Примакова ЕМ. Египет: Время президента Насера. — Москва, 1982. Борисов А.Б. Роль ислама во внутренней и внешней политике Египта (XX век). — Москва, 1991.

Васильев А.М. История Саудовской Аравии. — Москва, 1982.

Голдобин А.М. Национально-освободительная борьба народа Египта (1918—1936). — Москва, 1989.

Ґолубовская Е.К. Революция 1962 р. в Йемене. — Москва, 1971. Гусаров В.И. Экономическая независимость арабских стран: Предпосылки . и условия достижения. — Москва, 1993. Дмитриев Е. Палестинская трагедия. — Москва, 1985. Егорин А.З, Война за мир на Ближнем Востоке. — Москва, 1995. Егорин А.З. Современная Ливия. — Москва, 1996.

Жданов Н.В., Игнатпенко АА. Ислам на пороге XXI века. — Москва, 1989. История Алжира в новое и новейшее время. — Москва, 1992. История Ливии в новое и новейшее время. — Москва, 1992.

Князев А.Г. Египет после Насера (1970-1981). — Москва, 1986. Ковтунович О.В. Революция «свободных офицеров» в Египте. — Москва, 1984. Кондратьев Г.С. Армия алжирской революции: Очерки формирования и боевой деятельности (1954-1962). Москва, 1979. Концельман Г. Арафаті — Москва, 1997.

Коппель ОЛ. Перська затока: проблеми безпеки (80-90-ті роки). — Київ, 1998. Коровиков А.В. Исламский экстремизм в арабских странах. — Москва, 1990. Кошелев В.С. Египет: от Ораби-паши до Саада Заглула (1879-1924). — Москва, 1992. Ланда Р.Г. История алжирской революции (1954-1962). Москва, 1983. Левин З.Н. Развитие арабской общественной мысли. О некоторых немарксистских течениях после Второй мировой войны. — Москва, 1984. Луцкая Н.С. Очерки новейшей истории Марокко. — Москва, 1973. Малашенко А.В. В поисках альтернативы: арабские концепции путей развития. — Москва, 1991.

Медведко Л.И. Этот бурлящий Ближний Восток: Документальное повествование. — Москва, 1985.

Плачинда СВ. Соціальні перетворення в арабських країнах: Досвід і проблеми. — Київ, 1993.

Прошина Н.И. История Ливии (конец XIX - 1969). — Москва, 1975. Расницын В.Г. Марокко на рубеже двух эпох. — Москва, 1983. . Румянцев В.И. Тунисская Республика. — Москва, 1992. Смирное А. Арабо-израильские войны. — Москва, 2003.

Хамруш А. Революция 23 июля 1952 г. в Египте: Очерк истории. — Москва, 1984. Шарипов Р.М. Панисламизм сегодня: Идеология и практика Лиги исламского мира. — Москва, 1986.

Країни Тропічної та Південної Африки

Алексеев Л А. Кения: два десятилетия по пути независимого развития. — Москва, 1984.

Африка: взаимодействие культур. — Москва, 1989.

Борьба за освобождение португальских колоний в Африке (1961-1973). — Москва, 1973.

Георгиев Е.Г. Африканская политика Франции. — Москва, 1988.

Громыко А. Конфликт на Юге Африки. — Москва, 1979.

История Ганы в новое и новейшее время. — Москва, 1985.

История Заира в новейшее время. — Москва, 1982.

История национально-освободительной борьбы народов Африки в новейшее время. —

Москва, 1988.

История Нигерии в новое и новейшее время. — Москва, 1981.

Пегушев А.М. Повстанцы Мау Мау: История восстания 1952-1956 гг. в Кении. —

Москва, 1978.

Пономаренко Л.В. Патрис Лумумба: Жизнь во имя свободы Африки. — Москва, 1989.

Притворов А.В. Намибия. — Москва, 1991.

Субботин ВА. Великобритания и ее колонии: Тропическая Африка в 1918-1960 гг. —

Москва, 1992.

Урнов ЮА. Политика ЮАР в Африке. — Москва, 1982.

Филатова И.И. История Кении в новое и новейшее время. — Москва, 1989.

Хазанов А.М. Крушение последней колониальной империи. — Москва, 1986.

Цыпкин Г.В., Ягья В.С. История Эфиопии в новое и новейшее время. — Москва, 1989.

яке вимагали терористи, французи зважилися на силову акцію. 27 грудня І994 р. літак було взято штурмом, причому всіх терористів вбито, а ніхто із заручників - не постраждав. У наступному 1995 р. алжирські терористи здійснили у Франції та Бельгії кілька вибухів бомб, унаслідок чого постраждало кількасот осіб. За підрахунками Міжнародної амністії, лише до кінця 90-х рр. жертвами війни у Алжирі стало майже 60 тис. осіб, переважну частину з яких склали мирні мешканці. У січні 1994 р. армія призначила президентом країни генерала та колиш­нього міністра оборони Ламіна Зеруаля (1941 р.н.), який ще через півтора року переміг на президентських виборах, отримавши 61% голосів. Щоправда, до участі у виборах не були допущені кандидати від ісламістів. Ще через рік на загально­національному референдумі затверджено зміни до конституції. У червні 1997 р. відбулися парламентські вибори, до яких знову не допустили партії, створені на мовній та релігійній основі. Перемогу здобуло пропрезидентське Національно-демократичне об'єднання.

На проведених в квітні 1999 р. чергових президентських виборах 73,8% голосів здобув Абд ель-Азіз Боутефліка (1937 р.н.), кандидатуру якого підтримували уряд та правляча партія. Новий алжирський лідер оголосив про намір вести переговори з ісламістами. Бажаючи продемонструвати волю до встановлення національного поро­зуміння,- в липні 1999 р. А. Боутефліка наказав випустити із в'язниць 5000 ісла­містів, у відповідь на що бойовики проголосили припинення вогню. Водночас, за звинуваченнями в корупції, зі своїх посад було звільнено 48 префектів провінцій, а також здійснено кадрові перестановки. Щоправда, вже в грудні 2000 р. громадянська війна в Алжирі відновилася. Угоду ро припинення вогню було підписано лише після чергових поступок з боку влади. Нормалізація суспільного життя в Алжирі, яка намітилася в 2002—2003 рр., потребуватиме ще чималих зусиль.

МАРОККО

Проголошення незалежності

Французька адміністрація в Марокко не могла не зважати на зміни, що сталися в протектораті під час Другої світової війни. Незадоволені повільними темпами та обмеженим характером реформ, лідери національно-патріотичного руху організували в квітні 1947 р. хвилю потужних демонстрацій, які охопили головні міста країни. Французи вдалися до репресій, арештувавши організаторів страйко­вої кампанії. У результаті зіткнень демонстрантів з поліцією в Касабланці загинули 74 особи. Наступного року тривалі антиурядові виступи відбулися в портових містах, де марокканські докери відмовлялися вантажити призначені для відправки в Індокитай зброю та спорядження.

Активну роль у боротьбі за незалежність країни відігравав султан Марокко Му­хаммед Бен Юсуф (1909—1961). У червні 1945 р. на зустрічі в Парижі з Ш. де Голлем він запропонував скласти між Францією та Марокко угоду, що базувалася б на рівноправності сторін. Погодившись в принципі з такою пропозицією, французький лідер пообіцяв вирішити питання лише в майбутньому. З огляду на посилення очоленого "Істіклялем" національно-патріотичного руху, французи змушені були провести ряд реформ.