"Арабський соціалізм" Гамаля Абделя Насера

Військові лідери Єгипту довгий час не мали визначеної та чіткої політичної програми, проголошуючи ідеологію єгипетського націоналізму. У 1953 р. опубліко­вано книгу Г.А. Насера "Філософія революції", в якій обстоювалися панарабські та панмусульманські гасла. Ліквідувавши того ж року всі політичні партії, військові створили громадсько-політичний рух "Об'єднання свободи" на чолі з Г.А. Насером. У внутрішньому житті реформи нового уряду полягали в націоналізації промисло­вості та ліквідації великого землеволодіння, а також у боротьбі з проявами західної ментальності та культури — "єгиптизації" суспільного життя.

Єгипет звернувся до країн Заходу з проханням поставити йому необхідну для боротьби з Ізраїлем зброю. Британія та Франція обмежилися в 1954 р. невеликими поставками зброї замовленої свого часу ще королем. Крім того, з метою економічного тиску на Єгипет Британія скоротила обсяги закупівлі єгипетської бавовни. Обіцяючи поставити єгиптянам сучасну зброю, США виставляли умову приєднання країни до ■ Багдадського пакту. Разом з тим СІЛА відтерміновували остаточну дату підписання угоди з уваги на президентські вибори, перед якими американська адміністрація традиційно не вдавалася до важливих кроків у зовнішній політиці. Проблема модернізації армії стояла для Єгипту дуже гостро через конфлікт, який трапився в лютому 1955 р. у Секторі Гази між єгипетськими та ізраїльськими військами. Зазнавши поразку, єгиптяни відчули своє відставання у військово-технічній сфері.

У цій ситуації Г.А. Насер звернувся за допомогою до СРСР. Москва погоди­лася надати єгиптянам військову підтримку. На військовому параді в Каїрі 27 вересня 1955 р. єгипетська армія продемонструвала найновіші зразки авіаційної, танкової та артилерійської техніки, отримані з СРСР, Чехословаччини та Польщі. Єгипет одержав 128 реактивних літаків, 200 танків та 500 артсистем. Показ військової техніки' став своєрідним попередженням Ізраїлю. Демонструючи загальноарабське єднання, в каїрському параді взяли участь військові підрозділи з Лівану, Йорданії, Саудівської Аравії та Ємену.

Зміцнення нового єгипетського уряду загострило ситуацію навколо Ізраїлю. Отримуючи від уряду Г.А. Насера військову та фінансову підтримку, активізували свої дії палестинські партизани — "федаїни". У відповідь на їх напади Ізраїль вдався до воєнних рейдів на територію Сирії (жовтень і грудень 1955 р.), а також до Сектору Гази (лютий і серпень). У кінці 1955 р. Сирія, Саудівська Аравія та Єгипет створили військові структури під спільним командуванням. У квітні наступного року до них приєднався Ємен. Створюючи антиізраїльську коаліцію,