2.2. Виборчий бюлетень.

Виборчий бюлетень та його різновиди. Документ установленої форми для таємного голосування на підставі якого здійснюється підрахунок голосів, а потім встановлюються результати виборів у цілому. Бюлетень є найпоширенішим у світі засобом голосування і водночас документом про здійснений вибір. За своїм призначенням вони поділяються на виборчі бюлетені для голосування за кандидатів і виборчі бюлетені для голосування за партію. У першому випадку виборець робить вибір між кандидатами, у другому – між партіями. Виборче законодавство різних держав передбачає можливість використання офіційних (надрукованих державним поліграфічним підприємством) та неофіційних (надрукованих окремими кандидатами, політичними партіями або виготовлених безпосередньо виборцями) виборчих бюлетенів. Бюлетені, що видаються виборцям за своєю структурою, можуть бути дуже простими, але можуть бути і надзвичайно складними. Вони можуть містити лише назви партій або імена кандидатів у депутати, однак зустрічаються також проміжні та змішані варіанти. Бюлетені бувають “категоричними” або “порядковими”, а також можуть пропонувати вибір між окремими кандидатами чи партіями або одночасно і кандидатами і партіями. Категоричні бюлетені ставлять перед виборцем умову вибору одного кандидата або партії, а порядкові бюлетені дають змогу виборцеві визначитись на основі більш складної схеми вибору. Наприклад, системи голосування в порядку надання переваги, системи альтернативного голосування і система з правом передачі голосу іншому кандидату дають виборцеві можливість оформити свій вибір у формі списку, де біля всіх кандидатів проставляються порядкові номери, що вказують кому з них виборець надає більшу перевагу. Аналогічно, представницьке голосування, голосування у два тури і деякі форми пропорційного голосування за списками дають виборцеві змогу поділити свій голос між кандидатами від різних партій, через другий тур голосування (голосування у два тури) або можливість одного виборця віддати кілька голосів (представницьке голосування) чи вибрати кандидата, що не потрапив до партійного списку (система пропорційного представництва за відкритими списками). І нарешті, деякі виборчі системи дають можливість використовувати як порядкову, так і категоричну форму бюлетеня. Хоча порядкові бюлетені безперечно дають виборцеві більшу свободу вибору, частіше використовуються категоричні бюлетені. Такі системи як система голосування за принципом відносної більшості, голосування без права передачі голосу і голосування за відкритими партійними списками передбачають вибір між кандидатами за принципом “або/або”, а категоричний вибір між партіями притаманний пропорційним системам з голосуванням за закритими партійними списками і партійному варіанту системи представницького голосування. Виборчі системи, при яких виборець має більше одного голосу, такі як змішані виборчі системи і паралельні системи також логічно передбачають можливість поділити голос виборця між кількома партіями. Хоча у цих випадках вибір у кожному окремому бюлетені безумовно є категоричним, загальний результат цих окремих бюлетенів дає порядковий вибір.