logo search
3 Опорний конспект лекцій - ПЄП

4. Ситуативні соціополітичні поділи.

Водночас зазначені поділи не мають абсолютного характеру, а перебувають під постійним впливом дії різноманітних чинників, впливають один на одного, трансформуються під дією внутрішніх власних детермінант. Це призводить до виникнення нових ліній поділу, які здатні з часом набувати ознак соціополітичних поділів, а наразі ситуативно впливати на політичне життя окремих країн. До таких нових ліній поділу можна віднести проблему мігрантів, яку ми вже розглядали . Елейн Шарп вважає, що такою потенційною лінією поділу, особливо у великих містах країн Західної Європи, може бути ставлення до геїв та лесбіянок. Він вважає, що незадовільне врахування їхніх інтересів, сприяє їх подальшій інтеграції у спільноти, що протистоять традиційноорієнтованій у сексуальному плані більшості і здатне винести цю проблему на політичну площину 144.

До прикладів ситуативних соціополітичних поділів належить сепарація суспільств, яка відбулася у Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції щодо визначення власного ставлення до вступу у Європейський Союз. Розгляд цієї проблеми та обговорення її спровокувало значну політизацію електорату, призвело до утворення багатьох антиєвроінтеграційних партій 145.

Перелічені основні соціополітичні поділи, як ми бачимо, мають різну значимість у політичному житті кожної конкретної держави Західної Європи. Вони є не у вакуумі, розвиваючись тільки під впливом внутрішніх чинників та зазнаючи детермінацію із споріднених суспільних сфер. Важливим чинником, про який ми не повинні забувати, є здатність політичних систем успішно впливати на актуальні соціополітичні поділи, що призводить до зменшення їх актуальності і подолання у майбутньому. Ліберальні демократії країн Західної Європи нагромадили значний досвід діяльності у цьому напрямі. Сприйняття плюралізму суспільних груп, ідеологій та їхніх відповідних інституційних структур, легітимізація опозиції, обмеження прав більшості і захист прав меншостей тощо - це надбання демократії, яке охоплює різні механізми, що допомагає запобігти перетворенню соціально-групових відмінностей у актуальні соціополітичні поділи. Досвід функціонування багатьох європейських країн у межах соціально та політично диверсифікованого суспільства, допомогли створити інституційні механізми, які А.Лейпхарт назвав "консолідованою демократією" Він вважає, що існування "консолідованої демократії" залежить від таких умов:

  1. здатність усвідомлювати небезпеку для суспільства виникаючих суспільних фрагментацій;

  2. наявність волі до збереження системи;

  1. наявність еліт, які не ідентифікують себе із основними суспільними поділами і які є ніби понад існуючими поділами;

  1. можливість прийняття відповідних рішень, які б задоволь­ няли вимоги субкультур

На думку їв Мені, спроможність політичних систем подолати існуючі поділи залежить від таких чинників:

  1. від можливості реєструвати існування нових поділів, одразу з їх виникненням;

  2. від здатності соціальних груп йти на компроміс і не розглядати деякі з своїх характерних рис як такі, що не підлягають обговоренню;

  3. від здатності груп політичної еліти приймати і реалізо­вувати політичні рішення, а не розпалювати пристрасті та конфлікти .

Показовим, на наш погляд, прикладом успішного подолання гострого стану соціополітичного поділу був "пакт Монклоа", укладений наприкінці 1977 р. головними політичними силами Іспанії, у тім числі комуністами та франкістами, (які були непримиренними ворогами з часів громадянської війни в Іспанії). Пакт був розрахований на перехідний період і спрямований на становлення демократичного суспільства і не допущення згубної конфронтації між основними політичними силами країни. За цими політичними силами стояли болі попередньої громадянської війни. Значимість цього пакту полягала не лише у здатності політичних сил, які протистояли, підготувати та підписати його, а у його виконанні, що допомогло перетворити Іспанію у демократичну країну.

Ми вважаємо, що можна констатувати:

• в усіх державах без винятку відбувається поступове зменшення значення традиційних соціполітичних поділів;

• на короткий час можлива актуалізація ситуативних поділів, які здатні набувати характер соціополітичних поділів;

• посилення інтернаціоналізації політичного життя держав Західної Європи може детермінувати виникнення нових кроснаціональних поділів, що можуть набувати характер соціополітичних;

• зменшення значення економічної, етнічної та релігійної основ соціополітичних поділів відбувається одночасно зі зростанням значення ціннісних основ для різних суспільних груп, які поступово виявляються у політичному житті.