logo search
3 Опорний конспект лекцій - ПЄП

V. Навчальні матеріали

На відміну від США, де було реалізовано класичний варіант поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, в європейських країнах при однозначній сепарації судової влади виконавча влада (в цьому випадку ми розглядаємо виконавчу владу як одну з гілок влади, яка є широким і складним феноменом, охоплюючи, поряд із її політичною складовою - урядом, також систему адміністративних органів, які безпосередньо підпорядковуються центральному уряду) переважно залежить від законодавчої через механізми власного формування та функціонування. Як зазначає Джованні Сарторі, у європейських країнах, де існує парламентський тип правління, немає поділу влад між парламентом і урядом, ці системи засновані на поділі повноважень між законодавчою та виконавчою владами294. Крім того, у континентальних країнах, на відміну від США, виконавча влада (її суто політичний компонент - А.Р.) здебільшого є колегіальною. Тобто, це колегіальні органи, які традиційно називаються "кабінетами", що зовсім не притаманне американськії традиції.

Для означення політичного органу виконавчої влади ми як спільномірне поняття використовуємо "уряд" та "кабінет міністрів", усвідомлюючи, що ці два поняття мають певні змістові, культурні та історичні особливості. "Урядовий кабінет" - форма уряду, де прем'єр-міністр або президент формують кабінет міністрів, доручаючи їм відповідні міністерства. "Уряд" -організація, яка здійснює адміністрування у цілій країні, або її частині. "Кабінет" - комітет, сформований з найбільш важливих членів уряду, враховуючи прем'єр-міністра або президента та міністрів, які представляють головні міністерства295. Галлахер,

Лейвер і Майр дають таке визначення уряду: "...це сукупність старших політичних діячів формально призначених главою держави, але практично обраних прем'єр-міністром, проконсультувавшись з іншими урядовими партіями."296 Під урядом ми розуміємо фіксований склад політиків і спеціалістів, формально призначених главою держави зі складу політичних партій, що пройшли до парламенту, а у випадку коаліційного уряду - делегованих партіями, які формують урядову коаліцію, що спирається на підтримку більшості парламентарів і які мають право приймати політичні рішення з усіх питань, що віднесені до компетенції уряду конституцією країни.

Безумовно, кабінети не є гомогенними, однорідними утвореннями, вони відрізняються між собою за багатьма параметрами, перебуваючи під дією різних чинників. У цьому розділі ми розглянемо ключові, на наш погляд, характеристики діяльності урядів країн Західної Європи: