3 Опорний конспект лекцій - ПЄП

1. Підходи визначення рівня етнічної гомогенності.

Під етнічною групою або етнолінгвістичною групою Ж.-Е.Лейн та С.О.Ерссон розуміють: "...групу людей, які володіють спільною мовою, або мають спільну культуру, яка грунтується на мові"93. Це поняття дуже близьке до поняття "національна меншина", яке здебільшого трактується не як звичайна статистична соціальна група, а як політичний актор. Саме цю особливість категорії "етнічна меншина" досліджував Роджер Браубер, який виділив три елементи, які зазвичай їй властиві: "... 1) публічне проголошення власної приналежності до певного етнокультурного народу, який є іншим від політично або чисельно домінуючого народу в етнокультурному розумінні; 2) висунення вимог визнання етнокультурної відмінності власного народу від держави; 3) визначення на основі цієї етнокультурної характеристики певних загальних, культурних або політичних прав".96 Оскільки "національна меншина" має власний особливий політичний контекст, який переважно розглядають у дихотомній конструкції: корінна нація - національна меншина, ми надалі використовуватимемо ширше поняття - "етнічна група". Воно нам допоможе не звертатися до пошуку однієї корінної нації, як наприклад у випадку Бельгії і Швейцарії, а розглядати всі етномовні спільноти як етнічні групи.

Суспільство в етнічному плані може бути гомогенно-однорідним, тобто населення переважно буде належати до однієї етнічної групи і розмовляти однією мовою, або гетерогенним, коли поділятиметься на дві або більше етнолінгвістичні групи. На думку Аренда Лейпхарта, гомогенним треба вважати суспільство, в якому 80% і більше населення використовують/розмовляють однією мовою.97

Визначаючи рівень етнічної гомогенності, переважно використовують два підходи. Перший - передбачає обчислення статистичних даних щодо відсотків представників інших від корінної нації етномовних груп у загальному складі населення. Другий підхід запропонував Ж.-Е. Лейн та С.О. Ерссон і називається він - "індекс етномовної фрагментації". Він вимірюється від "0" до "1", коли "0" означає, що суспільство гомогенне в етномовному плані і відповідно "1" означає, що суспільство гетерогенне в етномовному плані.98 Розглянемо показники індексів етномовної фрагментації.

Показники індексу етномовної фрагментації у державах Західної Європи"

Країна	Показники індексу етномовної фрагментації
Країна	1928	1972	1976	1982
Австрія	0,04	0,13	0,02	0,13
Бельгія	0,55	0,55	0,50	0,54
Греція	0.03	0,10	0,09	0,10
Данія	0,02	0,05	0,00	0,05
Ірландія	0,22	0.04	0,37	0,07
Іспанія	0,50	0.44	0,39	0,44
Італія	0,06	0,04	0,10	0,08
Нідерланди	0,08	0,10	0,06	0,11
Німеччина	0,00	0,02	0,00	0,12
Норвегія	0,01	0,04	0,00	0,05
Португалія	0,00	0.01	0,00	0,01
Сполуч. Кор.	0,05	0,32	0,03	0,37
Фінляндія	0,16	0,16	0,13	0,15
Франція	0,50	0,26	0,40	0,33
Швейцарія	0,45	0,50	0,52	0,56
Швеція	0,01	0,08	0,00	0,19

Загалом дані різних авторів по кожній країні збігаються. У зазначеній сукупності країн ми можемо виділити декілька умовних груп. Групу з найвищим показником етномовної фрагментації -понад 0,5 становлять Бельгія і Швейцарія; наступну групу з середнім показником - від 0,3 до 0,5 становлять - Іспанія, Сполучене Королівство та Франція; решта країн мають низький аоо дуже низький показник цього індексу. Найбільш гомогенною в етнічному плані державою на сьогодні у Західній Європі є Португалія, в якій на майже 10 млн. населення представники інших етнічних груп у 2002 р. становили 100 000 осіб або приблизно 1 відсоток100.

Таблиця 6 Етнічний склад у державах Західної Європи101

Ном. за пор.	Країна	Кількість населення	% інших етнічних груп
1	Австрія	8 169 929	11,3
2	Бельгія	10 274 595
3	Греція	10 645 343	2,0
4	Данія	5 368 854	**
5	Ірландія	3 883 159	**
6	Іспанія	40 077 100
7	Італія	57 715 625
8	Нідерланди	16 067 754	17,0
9	Німеччина	83 251 851	8,5
10	Норвегія	4 525 116	**
11	Португалія	10 084 245	1,0
12	Сполучене Королівство	59 778 002
13	Фінляндія	5 183 545	7,0
14	Франція	59 765 983	**
15	Швейцарія	7 301 994	*
16	Швеція	8 876 744

* Дані щодо цих країн будуть проаналізовані окремо.

** У джерелі, яке ми використовували, тау багатьох інших сучасних довідкових виданнях зазначено, що у країнах проживають 100 % представники політичної нації. Тому надалі ми окремо будемо посилатися на джерела, за допомогою яких зможемо характеризувати поліетнічність громадян зазначених країн.

Содержание