2. Форми політичного правління і державного устрою
У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції -основного закону держави. Конституція зафіксує відносно стабільні норми і правила, що визначають устрій держави, принципи її організації, засоби політичного волевиявлення, прийняття рішень, а також становище особи в державі. Конституція - основний закон держави, визначає основи суспільного і державного ладу, систему державних органів, порядок їх утворення і діяльності, права і обов'язки громадян. Суть конституції в тому, щоб основний закони держави взагалі і закони, що стосуються виборчого права і представницьких установ, їх компетенції тощо, відображають дійсне співвідношення політичних сил в суспільстві.
В сучасних умовах у демократичних державах, звичайно, конституції складаються з двох найважливіших частин. В першій визначаються норми взаємовідносин громадян і держави, права особи, затверджується правова рівність всіх громадян і заборона дискримінації. Друга частина містить характеристику держави (республіка, монархія, федерація та ін.), статус різноманітних гілок влади, правила взаємовідносин парламента, президента, уряду, суду, а також структуру і порядок функціонування органів управління.
Конституції мають давню історію: ще в кінці XVIII ст. в США приймається Білль про права, тоді ж у Франції проголошується «Декларація прав людини і громадянина» і конституція. Хоча ряд правових документів, що фактично мають характер конституційних актів, з'явився ще раніше - в 1215,1628,1679 і в 1689 роках у Великобританії. З XVIII ст. у політичній думці широко вживається поняття конституціоналізм. Конституціоналізм трактується як наявність законів або конституцій, що регулюють державне правління. В Англії, Франції та інших країнах поняття конституціоналізм зводиться просто до набору юридичних і неюридичних законів, на підставі яких створюється система правління. Ще й тепер у ряді країн не встановлене підпорядкування урядової діяльності якомусь єдиному конституційному документу, акту. Майже в кожній другій країні світу конституціоналізм означає набір чисто юридичних законів. Та багато політологів, соціологів, юристів визначають конституціоналізм як встановлення і функціонування політичних систем, яким притаманна обмеженість влади. В таких системах, як правило, є закони про громадянські, політичні і економічні права і свободи громадян, що поряд з іншими структурними елементами наперед визначені для захисту прав особи від незаконного примусу з боку держави. В усіх конституційних державах протягом тривалого періоду з допомогою конституції здійснюється регулювання політичного життя. Однак реальна тривалість дії конституцій в різноманітних країнах неоднакова. Так, у Франції вже приймалось 16 конституцій, а в США і тепер діє їх перша конституція в яку внесено всього лише 26 поправок. Більш ніж 200-річне існування конституції США не означає, що вона не зазнала значних змін згідно з вимогами суспільства. Конституційна новизна виявилася тут не стільки в прийнятих поправках, скільки в зміні тлумачення ряду статей Основного Закону Верховним федеральним судом Америки, що наділений правом прийняття остаточних рішень інтерпретації, тобто тлумаченні змісту закону. Важливим показником конституційності держави є не лише наявність демократичної конституції, але й її реальна реалізація в державному устрої і організації, і невпинне виконання органами влади, установами і всіма громадянами. Разом з тим не можна розглядати конституцію як Щось незмінне. Діючі конституції включають те, що вже дало життя і Що буде виправлятися і доповнюватися практичним застосуванням її до життя.
- Содержание : Політологія - Кремень
- Передмова
- 1. Політика - соціальне явище
- Що ж таке політика.
- Методи і способи вивчення політики
- Становлення та розвиток політичних знань
- 2. Політичні вчення в середньовіччі
- Політичні ідеї Фоми Аквінського
- 3. Проблеми теорії політики в епоху відродження
- 4. Політичні вчення в XVI -XVII ст.
- 5. Розвиток політичної думки XVIII ст.
- :6. Політична думка в європі кінець XVIII - XIX стст.
- Політичні ідеї в росії
- 7. Сучасні політичні вчення заходу
- Формування політичної думки в україні
- Ідеї обмеженої монархії
- Теоретична політична соціологія в росії і україні
- Іван франко
- 3. Соціально-політичні вчення про національно-культурне відродження та державність
- Розділ другий. Політична влада і політична система. Влада - явище суспільного життя.
- 1. Поняття та структура влади.
- Суб’єкт влади
- 2. Засоби, процес і види влади
- Тип влади
- Державна влада
- Економічна влада
- Види влади
- Політична легітимність
- Функції бюрократії
- Політичні відносини
- Функції політичної системи, механізм
- Типи політичних систем
- 3. Формування політичної системи і державності україни
- Формування державності україни
- Політичний процес
- :Політична культура — умова розвитку політичного процесу
- 2. Політична участь. Стратегія і тактика в політиці
- 4. Політична стабільність. Типи політичних процесів
- Людина і політика
- 1. Особа в політиці
- :2. Концепція прав людини: історія та сучасність
- Класифікація прав людини: Позитивні і негативні права
- Соціальна структура суспільства та соціальні інститути
- Проблема прав людини в різноманітних суспільних системах. Політичні теорії про соціальну стратифікацію
- 2. Соціальна структура суспільства
- Політичні партії та партійні системи. Політичні рухи
- 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві
- 2. Сучасні партійні системи і їх суть
- 3. Суть і тенденції розвитку політичних рухів
- Політичне лідерство
- 1. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві
- Політична свідомість. Політична культура
- : Масова політична свідомість.Типи
- :3. Політична культура: роль у політичному житті суспільства
- Функції політичної культури
- Політика і мораль
- 2. Політика і мораль як система
- Професійний політик
- Політика та ідеологія
- 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій
- 2. Основні ідеологічні течії сучасності
- Консервативність
- Лібералізм
- 3. Альтернативне бачення суспільного ладу
- Розділ третій. Держава і політика
- 1. Поняття держави та її природа. Що таке держава?
- 2. Форми політичного правління і державного устрою
- Форми правління
- Змішані форми побудови
- 2. Громадянське суспільство і правова держава
- Політичні режими: суть та типи
- Типи політичних режимів
- 3. Тоталітаризм
- Особливості політичного життя
- 3. Авторитаризм
- 4. Ліберально-демократичний режим
- 5. Політичний режим демократії
- 5. Політичний режим демократії
- Національна політика і формування суверенної держави
- Політика національної згоди - гарантія державної самостійності
- Роль держави у вирішенні етносоціальних проблем України
- Економічна політика Взаємозв'язок економіки і політики
- Мета економічної політики
- Функції держави в ринковій системі
- Соціокультурний процес і політичне реформування
- 1. Культура україни в соціально-історичному вимірі
- 2. Соціокультурний аспект політичних реформ в україні
- Політика та релігія
- 1. Зміст та класифікація релігійних вірувань
- 2. Релігійно-клерикальні концепції
- 3. Співвідношення політики і релігії
- Основна ідея священних книг
- :Істотні відмінності у взаємовідносинах держава і церква
- Екологія і політика
- 1. Основні поняття і предмет соціальної екології
- 2. Актуальні проблеми соціальної екології
- 3. Проблеми формування і управління соціоприродною системою
- :4. Види екологічної освіти
- 5. Екологія людини в західній Європі
- Міжнародна політика
- 1. Сучасний суспільний прогрес
- 2. Міжнародна політика XX сторіччя
- 3. Україна у світовому співтоваристві
- 5. Майбутнє і суспільний соціальний прогрес
- Політичні конфлікти і кризи
- 1. Природа і суть політичного конфлікту
- Типи політичних конфліктів. Моделі кризового розвитку конфліктів
- 2. Політичний тероризм і його різновиди
- Воєнна політика: держава та армія
- 1. Армія - знаряддя воєнної політики
- Політичні засоби реалізації національної безпеки
- 1. Суть концепції національної безпеки