Види влади

Існують і такі види влади: сімейна, спілкова, партійна та ін. За широтою розповсюдження виділяється міжнародний рівень - міжнародні організації: ООН, НАТО та ін., центральний рівень - центральній органи держави, засоби масової інформації, середній рівень - підкорення центру, організації - обласні, районні та ін. За функціями влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову.

За способами взаємодії суб'єкта і об'єкта влади - демократична, авторитарна та інші влади. Взаємодія особливостей. По-перше, політична влада в межах держави використовує силу і примус легально. По-друге, для всякої іншої влади обов'язкові верховні рішення політичної влади. В компетенцію політичної влади входить і право обмеження впливу могутніх корпорацій, засобів масової інформації та інших установ або ж зовсім ліквідація їх. ПОЙ третє, політична влада відрізняється публічністю, тобто загальністю і безособовістю. На відміну від існуючих невеликих груп приватної особистої влади, політична влада звертається від імені всього суспільства до всіх громадян. По-четверте, політичні на влада відрізняється моноцентричністю, наявністю єдиного центру, прийняття рішень. На відміну від політичної влади, економічна, соціальна, духовно-інформаційна влади поліцентричні. Адже відомо, що в ринкових демократичних суспільствах існує багата незалежних власників, засобів масової інформації, соціальних фондів тощо. І, по-п'яте, політична влада, і особливо держава, використовують не тільки примус, але й економічні, соціальні і культурно-інформаційні засоби влади.

У складній взаємодії перебувають різні види суспільної влади Важливішою серед видів суспільної влади багатьма політологам. Заходу в тому числі і марксистської орієнтації вважається влада економічна, влада власників засобів виробництва та інших суспільних багатств. Коли в ринковому суспільстві все має ціну і грошове відображення, а більшість засобів матеріальних цінностей належить великим власникам, капітал широко використовується і для сильного впливу на проведення виборчих компаній і підсумки виборів, для підкупу політиків та ін. Зосередження економічної влади у великих власників створює загрозу встановлення плутократії - прямого політичного правління невеликої групи багатіїв. У сучасних західних демократіях конкуренції між власниками, політичний вплив середнього класу, демократична держава і громадськість стримують всевладдя великого капіталу. Зазнаючи сильний вплив економічної влади, все ж досить самостійна політична влада здатна мати над економічною владою верховенство, підкоряючи ЇЇ своїй меті. Домінуючий вплив на суспільство може в певних умовах виявляти і духовно-інформаційна влада, її монополізація певним угрупованням може забезпечити їй перемогу на виборах і тривале збереження панування в суспільстві, незважаючи на неефективність економічної і іншої політики. В демократичному суспільстві існує розділ влади між державою, політичними партіями та групами інтересів, а також самою державною владою на законодавчу, виконавчу і судову, в духовній сфері доступність освіти, культурно-інформаційна багатоманітність.