Поняття, права та функції громадських об'єднань і рухів

Громадські об'єднання є формуваннями громадян на основі їх вільного і свідомого волевиявлення та спільно­сті інтересів, їх різновидами є громадські організації та громадські об'єднання.

Громадські об'єднання —об'єднання, створені з метоюреаліза­ції та захисту громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав, інтересів людини, які сприяють розвитку творчої активності й самостійності громадян, їх участі в управлінні держа­вними та громадськими справами.

Право на об'єднання є невід'ємною частиною прав людини і громадянина. Воно проголошене Загально декларацією прав людини. Конституції демократичних держав гарантують свободу створення громадських об'єд­нань, діяльність яких має ґрунтуватися на демократич­них засадах, відповідати вимогам відкритості й гласнос­ті. Повноваження громадських об'єднань не можуть бути підставою для обмеження конституційних прав і свобод їх учасників.

У більшості країн світу громадські об'єднання для здійснення своїх цілей і завдань, передбачених статута­ми, користуються правами:

— брати участь у формуванні державної влади й уп­равління;

— реалізовувати законодавчу ініціативу;

— брати участь у виробленні рішень органів держав­ної влади і управління;

— представляти й захищати інтереси своїх членів (учас­ників) у державних і громадських органах.

Держава створює рівні можливості для діяльності усіх громадських об'єднань. Не підлягають легалізації об'єднання, метою яких є зміна конституційного ладу шляхом насильства, підрив безпеки держави діяльністю на користь іноземних держав, пропаганда війни, насиль­ства чи жорстокості, фашизму та неофашизму, розпалю­вання національної та релігійної ворожнечі, створення незаконних воєнізованих формувань.

На основі законодавче визначених прав і обмежень громадські об'єднання виконують низку функцій. Що­правда, однозначного погляду щодо них ще не виробле­но, проте найчастіше називають опозиційну, захисну, виховну, кадрову функції.

Опозиційна функція,її роль полягає в запобіганні надмірній централізації й посиленні влади держави, сприянні прогресивному розвитку громадянського суспі­льства. Для досягнення мети громадські об'єднання вда­ються до різних засобів: підтримки чи незгоди з держав­ними рішеннями, висування альтернативних програм, апеляції до громадської думки, контролю тощо, завдяки чому управління «зверху» доповнюється самоврядуван­ням громадськості «знизу».

Захисна функція. Вона спрямована на задоволення та захист інтересів, потреб членів організації через вимоги, заяви до державних органів, уряду, а також законодавчу ініціативу, контроль за виконанням своїх рішень і угод з державними установами, органами, переговори з ними тощо. Чільне місце належить безпосередній допомозі чле­нам формування (матеріальна, моральна тощо), піклуван­ню про умови праці, побут, дозвілля громадян. Радикаль­ними методами тиску на адміністративні органи і захисту інтересів людей є страйки, голодування, акти громадян­ської непокори, маніфестації, мітинги, ультиматуми, піке­тування тощо.

Виховна функція. Націлена на формування в грома­дян моральної, політичної, управлінської, правової куль­тури, національної самосвідомості, відповідальності за справу і свою поведінку, свідому трудову дисципліну; ви­ховання ініціативності, творчого підходу, професіоналіз­му, підприємництва. Серед виховних методів особливу роль відведено переконанням, просвітництву, залученню до підприємницької, громадської та управлінської діяль­ності, гласності, матеріальному і моральному заохоченню тощо.

Кадрова функція. Полягає в підготовці кваліфікова­них кадрів для державних та громадських органів, уста­нов, організацій. Звичайно, при цьому не обійтися без ці­леспрямованої кадрової політики, системи відповідних навчальних закладів, семінарів, курсів тощо. У забезпе­ченні дієвості цієї політики громадськість відіграє особ­ливо важливу роль.

Непартійні громадські об'єднання виконують й інші важливі функції, зокрема в межах паблік рілейшнз (зв'яз­ків з громадськістю): інтегративну (єднання, консоліда­ція мас),комунікативну (інформаційне забезпечення, роз­ширення спілкування, підвищення ролі громадської дум­ки, підтримка нею певних починань, організацій).

На сучасному етапі в демократичних суспільствах громадські об'єднання перебирають на себе все більше функцій державних установ, борються з бюрократизаці­єю суспільного життя, здійснюють громадський контроль над ними, впливаючи на державну політику і розвиток суспільства загалом.