Функції опитування громадської думки

Під час проведення політичного маркетингу опиту­вання громадської думки виконує політичну, ідеологічну й соціальну функції.

Політична функція. Полягає в так званій політичній розвідці — дослідженні суспільних настроїв, соціальних

настанов електорату, ставленні широких верств населен­ня до різних соціальних проблем, окремих осіб, що дає змогу оцінити палітру політичних орієнтацій виборців, існуючий у суспільній свідомості імідж «ідеального» по­літичного діяча.

Ідеологічна функція. Сутність її полягає в моніторин­гу (безперервному відстеженні) ефективності впливу по­літичних акцій на різні категорії електорату, з'ясуванні реакції основних прошарків населення на ідеї, гасла, політичні програми, форми їх подання, манеру лідерів триматися і т. ін.; у значному ідеологічному впливові опитувань на формування громадської думки в заданому напрямі: якщо в запитання анкети тонко «вмонтувати» соціально-психологічну настанову сприйняття, можна «підказати» бажану відповідь. Крім того, результати опитувань громадської думки можуть бути використані для маніпулювання суспільною свідомістю завдяки ціле­спрямованій інтерпретації отриманих відповідей через привернення уваги до зростання популярності одного лі­дера, замовчувань щодо іншого та ін.

Соціальна функція. Полягає в тому, що результати опитувань містять інформацію про потреби, інтереси, ви­моги, претензії населення до влади, важливу під час ви­роблення управлінських рішень; громадська думка через опитування реалізує функцію соціального контролю, від­криває важливий канал зв'язку між владою та громадсь­кістю, а інколи реалізує й деякі функції прямої демокра­тії; опитування дають змогу точніше визначити співвід­ношення політичних сил у суспільстві, що є одним із чинників політичної та соціальної стабільності; дані опи­тувань уможливлюють довготермінове прогнозування со­ціального розвитку суспільства і т. ін.

Опитування громадської думки можуть бути стратегі­чними й описовими (допоміжними). Стратегічне опиту­вання, скажімо, під час виборів, полягає в оцінюванні за­гальнополітичної ситуації, сильних і слабких сторін кан­дидатів, у визначенні на основі соціальних, демографіч­них, геополітичних чинників шансів кандидата в певних регіонах. Описове опитування дає змогу кандидатам та їх­нім командам дізнаватися про те, хто лідирує, які проб­леми виборці вважають для себе найважливішими тощо.

Спираючись на громадську думку, центри влади мо­жуть адекватніше впливати на суспільні процеси, підви­щувати ефективність управлінських рішень, підтримува­ти зворотний зв'язок з громадськістю.