Суспільні функції змі

Засоби масової інформації виконують низку функцій.

Просвітницька функція. Спрямована на збагачення знань, задоволення потреб реципієнтів інформації щодо певного кола питань або галузі знань.

Не обмежуючись лише простим переліком фактів, ін­формація повинна містити відповідні пояснення, комен­тарі, тлумачення, оскільки значна частина реципієнтів може бути непідготовленою до їх сприйняття. Так, за умов роздержавлення власності повідомлення про її об­сяг, темпи і навіть перелік об'єктів не розкривають всієї сутності процесів, що відбуваються. Необхідна, наприк­лад, інформація про різноманітність форм роздержав­лення, відмінність корпоративізації та приватизації, сертифікатної та грошової приватизації тощо.

Для розкриття глибинної сутності багатьох явищ та процесів часто потрібен аналіз їх походження, генезису. Тому важливим складником просвітницької функції є гносеологічний аналіз. Чим важливішою та масштабнішою є подія, тим глибшим, різнобічнішим та кваліфікованішим повинен бути коментар до неї, що особливо ак­туалізує роль і місце постаті коментатора в інформацій­ному процесі.

Аксеологічна (порівняльна, оцінююча) функція. Вона відрізняється від просвітницької методами: порівняння схожих, аналогічних явищ, процесів, рішень і з'ясуван­ня на цій основі їх недоліків і переваг. Йдеться про аксе-ологічну оцінку минулих та сучасних подій для об'єктивнішої їх інтерпретації. Але особливого значення ця фун­кція набуває, коли суспільство опиняється перед вибором одного з кількох варіантів рішень. За таких обставин ЗМІ повинні спрямувати громадську думку до найопти-мальнішого.

Наприклад, така ситуація склалася в Україні напере­додні і відразу після здобуття нею незалежності з вибо­ром партійної системи. Це питання широко дебатувалося у ЗМІ (й не лише у них), а висновок був практично одно­стайним: незважаючи на деякі позитивні риси однопартійності (наприклад, мобільність суспільства), переваги багатопартійності були цілком очевидними, що зумовило вибір громадської думки, настроїв народу саме на її ко­ристь. І навіть те, що українська модель багатопартійно­сті виявилася не найоптимальнішою, не знижує обґрун­тованості вибору.

Контрольно-критична функція. Спрямована на здійс­нення суспільного контролю. Реальна дійсність завжди містить підстави для претензій, критичних зауважень на адресу держави, її органів, посадових осіб, політичних партій та громадських організацій. Бюрократизм, пору­шення прав громадян, невиконання програмних обіця­нок політичних партій, депутатів, інші ситуації вимага­ють відповідного реагування. ЗМІ виявляють такі враз­ливі місця, доводять їх до відома різних структур, поса­дових осіб, пропонують шляхи подолання проблем, кон­тролюють дієвість критичних сигналів. На жаль, так буває далеко не завжди. Інтегрування критично-конт­рольної функції ЗМІ може звести їх діяльність нанівець, демонтувати один з найважливіших механізмів громадсь­кого контролю і впливу на владу та політику.

Функція зворотного зв'язку. Сутність її полягає у з'я­суванні ЗМІ, наскільки своєчасно надходить інформація до реципієнтів, адекватність сприйняття і тлумачення її. Реалізація цієї функції сприяє вдосконаленню самих ЗМІ, значно зміцнює їх позиції у відносинах з владними структурами. Адже одна річ, коли публікація відображає позицію автора чи навіть колективу редакції, інша — ко­ли на їх підтримку виступають широкі верстви населен­ня. Тому аналіз відгуків, публікацій, огляд листів — не­одмінна складова роботи ЗМІ.

Більшість газет, радіо-, телепрограм схильні оприлюд­нювати відгуки, які збігаються з їхніми думками. Тому не­рідко в різних газетах з приводу одних і тих самих подій, фактів, публікації з'являються різні, іноді діаметрально протилежні, читацькі відгуки. Однак аналіз навіть проти­лежних підходів дає підстави для роздумів та висновків.

Комунікативна функція. Спрямована на встановлення та розвиток зв'язків між реципієнтами. ЗМІ надають їм можливість шукати і знаходити однодумців, «спільни­ків», об'єднуватися для досягнення єдиної мети, утворю­вати формальні та неформальні організації, підтримува­ти одне одного.

Футурологічна (прогностична) функція. Покликана забезпечити науковий аналіз перспектив суспільно-полі­тичного розвитку. Сутність її полягає в тому, щоб на під­ставі закономірностей суспільного розвитку, екстраполя­ції їх у майбутнє визначити основні риси, контури цього майбутнього, відсікаючи всілякі псевдонаукові спекуля­ції. Адже тільки обґрунтовані прогнози можуть бути ос­новою для реалізації футурологічної функції ЗМІ.

Жодна з перелічених функцій не реалізується відо­кремлено. Навпаки, більшість інформаційних акцій вод­ночас реалізує кілька, а часто їх усіх. А розмежування їх здійснюється для детальнішого аналізу діяльності ЗМІ, спрямованої на розв'язання взаємопов'язаних стратегіч­них завдань: розвиток політичної культури і політичної соціалізації громадян, формування і посилення громад­ської думки в суспільно-політичному житті.

Перефразовуючи афористичний вислів Т. Манна щодо театру, можна сказати, що засоби масової інформації своєю діяльністю здатні перетворити примітивний на­товп на справжній народ, виправдовуючи при цьому назву «четверта влада».