4. Предмет і методи філософії

Слід зазначити, що розуміння предмета філософії пов'язане і з соціально-історичними умовами. Так, наприклад, розкладання суспільства (грецького, античного, середньовічного і тому подібне), безумовно, вплинуло на появу концепцій, згідно з якими філософія покликана звільнити людину від страху перед майбутнім і стражданні і сприяти досягненню щастя і душевного здоров'я.

Філософію відрізняє різноманітність підходів (і пониманий) до свого власного предмета, що свідчить про його плюралістичний (множинному) характер.

Проте сказане зовсім не означає, що різним філософським концепціям не властиво загальне. Можна вичленувати істотні моменти, властиві предмету філософії взагалі, :

дослідження найбільш загальних питань буття. При цьому сама проблема буття розуміється в універсальному сенсі. Буття і небуття; буття матеріальне і ідеальне; буття природи, суспільства і людини;

 Філософія виступає найбільш загальною методологією, і в цьому суть її власного методу. Можна сказати, що філософський метод (від греч. methodos - шлях, пізнання) є система найбільш загальних прийомів теоретичного і практичного освоєння дійсності, а також спосіб побудови і обгрунтування системи самогофілософського знання.

Як і методи інших наук, він бере початок в практичній діяльності людей і у своєму витоку є віддзеркаленням логіки і закономірностей розвитку об'єктивної дійсності. Це відноситься, звичайно, тільки до такої філософії, яка спирається на науку. Філософський метод задає загальні принципи дослідження. Проте різні філософські школи і напрями відповідно до своєї специфіки і розуміння предмета філософії формулюють і використовують різні філософські методи. Плюралізму філософських концепцій відповідає і плюралізм методів (дедукція, логічні методи; індукція, досвідчені методи; експеримент; рефлексія, самоспостереження). Загальне, що властиво їм усім, - теоретичне мислення, виражене у філософських категоріях, принципах і законах.аналіз найбільш загальних питань пізнання. Пізнаваний або непізнанний світ; які можливості, методи і цілі пізнання; у чому полягає суть самого пізнання і що єістина; який суб'єкт і об'єкт пізнання;

вивчення найбільш загальних питань функціонування і розвитку суспільства;

дослідження найбільш загальних і істотних питань людини.