9.Простір і час. Простір і час у теорії відносності а. Ейнштейна

Ейнштейн узагальнив принцип відносності Галілея, сформульований для механічних явищ, на всі явища природи. Принцип відносності Ейнштейна говорить: В«Ніякими фізичними дослідами (механічними, електричними, оптичними), виробленими в якій-небудь інерційній системі відліку, неможливо визначити, чи рухається ця система рівномірно і прямолінійно, або знаходиться в спокоїВ». Не тільки механічні, але і всі фізичні закони однакові в усіх інерційних системах відліку. p> Таким чином, принцип відносності Ейнштейна встановлює повну рівноправність усіх інерційних систем відліку і відкидає ідею абсолютного простору Ньютона. Теорію, створену Ейнштейном для опису явищ в інерційних системах відліку, називають спеціальною теорією відносності.

Теорія відносності складається з двох частин. Перша частина - це спеціальна (або приватна) теорія відносності, що досліджує швидкі рівномірні прямолінійні руху поза гравітаційних полів. Друга частина - загальна теорія відносності, що охоплює нерівномірні руху і гравітаційні поля. 

Простір і час - категорії, що позначають основні форми існування матерії. Простір виражає порядок співіснування окремих об'єктів, час - порядок зміни явищ. Простір і час - основні поняття всіх розділів фізики. p> Властивості простору і часу ділять на метричні (протяжність і тривалість) і топологічні (розмірність, безперервність і зв'язність простору і часу, порядок і напрямок часу). Сучасною теорією метричних властивостей простору і часу є теорія відносності.