45. Філософія Платона

Платон - давньогрецький філософ , учень Сократа , вчитель Арістотеля. Платону приписують 34 твори , достеменно відомо , що 23 з них твори самого Платона , інші написані у формі діалогу у якому головною дійовою особою виступає Сократ.Прийнято вважати , що Платон є одним із засновників ідеалістичного напрямку у світовій філософії . У філософії Платона легко виявити ознаки дуалізму. Платон часто протиставляє душу і тіло як дві різнорідні сутності. Тіло - разложима і смертно , а душа - вічна. Головним методом пізнання Платон називає діалектику , яку він визначає як пізнання самих сутностей речей.

Платон кращий учень Сократа. Вважав,що справжніми знаннями можуть бути ідеї-незмінні сутнісні основи буття усього сущого. Речі течуть і змінюються,міркував Платон, але світ не зникає, отже в основі речей лежать деякі ідеальні незмінні сутності. Їх не можна побачили,але можна зрозуміти розумом. Ідеї постають як умови переходу від сприйняття речей до їх осмислення.

Єдине розум і душа. Основою буття є ЄДИНЕ. Воно є цілим і немає частин. Розум-є побутово-світовим породженням Блага-сонця. Рожум як похідний від єдиного. Концепція розуму,як одною їз властивостей душі. Душа відрізняється від розуму вічною рухомістю. Індивідуальна душа є витоком світової.

Любов до ідеї-це основа пізнання.

Ідеальна держава: філософи правлять нею, воїни-охороняють її, робітники.