59)Винекнення і розвиток марксистської ф-фії.

МАРКСИЗМ — сукупнiсть фiлософських та соцiально-економiчних iдей,

розроблених у ХIХ ст. К. Марксом та Ф. Енгельсом на основi творчої переробки

основних положень нiмецької класичної фiлософiї, англiйської полiтичної економiї

та французького утопiчного соцiалiзму.

Вчення марксизму опирається зокрема на такі положення:

(1) весь свiт (природний, соцiальний i культурний) у своїй основi є матерiальним i

розвивається дiалектичним шляхом;

(2) свiт пiдпорядковується законам дiалектики;

(3) суспiльне буття визначається рiвнем розвитку матерiального виробництва;

(4) принципи матерiалiстичної дiалектики застосовні до пояснення iсторичного

процесу (формацiйний пiдхiд);

(5) в основі капіталізму лежить «додана вартість», що по суті є неповністю

оплаченою вартістю труда робітника;

(6) сучасний етап розвитку суспільства неминуче призведе до краху капіталізму і

встановлення диктатури пролетаріату внаслідок революції.

Соцiально-iсторичнi умови формування марксизму

- розвиток природничих наук, що обгрунтовують розвиток природи (геологія,

ембріологія, формулювання теорії Дарвіна тощо);

- формування робітничого класу, та розвиток робітничого руху в Європі,

формування робітничих партій та профсоюзів;

- промисловий переворот в Європі 30-40-х рр. ХІХ ст.

Теоретичнi джерела формування марксизму

- НКФ: діалектика Гегеля, антропологізм Фейербаха;

- англійська класична політекономія А. Сміта і Д. Рікардо — теорія вартості;

- французький утопічний соціалізм К. Сен-Симона, Ш. Фур’є.