17)Види пізнання. Наукове пізнання.
Види пізнання:
-наукове п-ння;
-ігрове п-ння;
-мистецьке п-ння;
-релігійно-містичне п-ння;
-екстрасенсорне п-ння;
Наукове пізнання відзначається своєю упорядкованістю завдяки тому, що вчені використовують методи наукового пізнання, своєрідні дороговкази у складному лабіринті осягнення дійсності. Кожен метод включає в себе сукупність засобів, що поєднуються певними регулятивними принципами.
Важливим аспектом наукового пізнання є його спосіб, або метод (від гр. methodos — "шлях дослідження", "теорія", "вчення"). Метод — це спосіб досягнення мети, вирішення завдання; сукупність дій та прийомів, призначених допомогти досягненню бажаного результату; Поділ наукових методів на емпіричні та теоретичні. До емпіричних методів у такому випадку відносять: спостереження (цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності); описання (фіксація даних про об'єкт засобами природної або штучної мови); вимірювання (порівняння об'єктів за якими-небудь спільними властивостями або аспектами); експеримент (спостереження в спеціально створених і контрольованих умовах з метою встановлення перебігу процесу чи події при повторенні даних умов). До теоретичних методів наукового пізнання належать: формалізація (побудова абстрактно-математичних моделей, що розкривають сутність процесів дійсності); аксіоматизація (побудова теорій на основі аксіом — тверджень, істинність яких не потребує доказу); гіпотетично-дедуктивний метод (створення системи дедуктивно пов'язаних між собою гіпотез, із яких виводяться твердження про емпіричні факти).Нерідко методи пізнання поділяють на загальні (такі, що застосовуються не тільки в науці, а й в інших сферах людської життєдіяльності), загальнонаукові (використовуються в усіх сферах науки) і конкретно-наукові (специфічні методи, придатні для окремих розділів науки та наукових дисциплін). До загальних методів пізнання належать:
аналіз — розчленування цілісного предмета на складові частини (сторони, властивості, відношення, ознаки тощо) з метою їх всебічного дослідження;синтез — з'єднання раніше виділених частин предмета в єдине ціле;
абстрагування — відвернення, відсторонення від ряду несуттєвих для даного дослідження властивостей і якостей феномена і разом з тим виділення важливих для дослідження властивостей і відношень;
узагальнення — прийом мислення, в результаті якого встановлюються загальні властивості й ознаки об'єктів;
індукція — метод дослідження і спосіб міркування, в якому загальний висновок робиться на підставі окремих і часткових посилок;
дедукція — метод дослідження і спосіб міркувань, за якого із загальних посилок з необхідністю випливає висновок окремого, часткового характеру;
аналогія — прийом пізнання, за якого на основі схожості об'єктів за одними ознаками і властивостями робиться висновок про їх схожість також і за певними іншими ознаками;
класифікація — поділ усіх предметів дослідження на Окремі групи за якою-небудь важливою для даного дослідження ознакою;
моделювання — вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміщає оригінал у певних аспектах, що цікавлять дослідника.
- 1.Поняття світогляду. Історичні типи світогляду .
- 2. Специфіка філософського знання.
- 3.Структура і функції філософії
- 4. Предмет і методи філософії
- 5.Категорія буття у філософії. Форми буття
- 6. Поняття субстанції. Монізм та дуалізм
- 7.Поняття матерії. Види та форми існування матерії
- 8.Рух, види руху
- 9.Простір і час. Простір і час у теорії відносності а. Ейнштейна
- 10.Діалектика та метафізика
- 11)Проблема свідомості у філософії.Свідомість та відображення.
- 12)Основні концепції походження свідомості.
- 13)Свідомість та мова.
- 14)Проблеми пізнання.Обєкт і субєкт пізнання.Сутність агностицизму.
- 15)Чуттєве пізнання,його форми.
- 16)Раціональне пізнання,його форми.
- 17)Види пізнання. Наукове пізнання.
- 18)Поняття науки,її види і функції.
- 19)Загальнологічні методи пізнання.
- 20)Методи емпіричного пізнання.
- 21.Методи теоретичного пізнання.
- 22.Істина як гносеологічна категорія. Концепції та критерії істини.
- 23.Проблема сутності людини. Біологічне і соціальне в людині.
- 24.Основні концепції виникнення людини.
- 25.Людина як об’єкт філософського аналізу. Філософська антропологія.
- 26.Проблема свободи та відповідальності у філософії.
- 27.Аксіологія: її зміст і проблематика. Класифікація цінностей.
- 29.Поняття матеріального виробництва. Продуктивні сили і виробничі відносини.
- 30.Проблема історичного розвитку суспільства. Сенс історії. Культура та цивілізація.
- 31. Поняття природи. Природа і суспільство.
- 32. Науково-технічний прогрес. Шляхи виходу з екологічної кризи.
- 33. Глобальні проблеми людства.
- 34.Філософія майбутнього.Поняття футурології.
- 35. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості.
- 36.Мораль як форма суспільної свідомості. Етика як наука.
- 37.Естетична свідомість. Естетика як наука. Основні естетичні категорії.
- 38.Релігія як форма суспільної свідомості. Класифікація релігій.
- 39.Світові релігії. Буддизм,християнство,іслам.
- 40. Специфіка східного і західного шляхів людського буття у світі.
- 41. Філософія Ст. Індії
- 42. Філософія Ст. Китаю
- 43. Докласична антична філософія
- 44. Філософія Сократа
- 45. Філософія Платона
- 46. Філософія Арістотеля
- 47. Посткласична антична філософія: давньогрецький скептицизм;епікуреїзм;стоїцизм
- 48. Філософія Ст. Риму
- 49. Середньовічна філософія. Патристика. Схоластика. Тома Аквінський.
- 50)Гуманізм натурфілософія епохи Відродження.
- 51)Соціальна думка епохи
- 52)Емпіризм у ф-фії Нового Часу.Ф.Бекон,т.Гоббс,Дж.Локк.
- 53)Раціоналізм у європейській ф-фії 17ст.Р.Декарт,б.Спіноза,г.Лейбінц.
- 54)Ф-фія просвітителів 18 ст. Вольтер.,ж-ж.Руссо.
- 55)Пізнання і.Канта.
- 56)Етика і.Канта.
- 57)Ф-фія г.Гегеля.
- 58)Ф-фія л.Фойербаха.
- 59)Винекнення і розвиток марксистської ф-фії.
- 60)Основні риси і напрями сучасної філософії.
- 61.Позитивізм о.Конта і г.Спенсера
- 62.Неопозитивізм
- 63.Постпозитивізм
- 64.Релігійна філософія хх ст. Неотомізм
- 65.Філософія п.Тейяра де Шардена
- 66.Виникнення та основні проблеми екзистенціалізму
- 67.Німецький екзистенціалізм (м.Хайдеггер, к.Ясперс)
- 68.Французький екзистенціалізм (ж.-п.Сартр, а.Камю)
- 69.Прагматизм
- 70.Філософська герменевтика
- 71. Фройдизм
- 72. Неофройдизм
- 73. Марксистська філософія у хх ст. Франкфуртська школа
- 74. Філософія історії у хх ст. Концепції циклічного розвитку суспільства (о.Шпенглер, а.Тойнбі)
- 75. Концепції постіндустріального суспільства (д.Белл, е.Тоффлер)
- 76. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- 77. Філософські традиції в Україні в хiii-хvі ст. Українські полемісти. І.Вишенський.
- 78. Філософія в Києво-Могилянській академії. Т. Прокопович
- 79. Філософія г.Сковороди
- 80. Світогляд т.Г.Шевченка
- 81. Світогляд п.Куліша
- 82. Світогляд м.Костомарова
- 83. Світогляд м.Гоголя
- 84. Світогляд м.Драгоманова
- 85. Світогляд п.Юркевича
- 86. Філософські, суспільно-політичні погляди і.Франка
- 87. Філософські, суспільно-політичні погляди л.Українки
- 88. Філософія хх ст. В Україні
- 89. Філософське вчення в.Вернадського
- 90. Філософія української діаспори