58. Територіальна організація виборів Президента України
Вибори президента України проводяться в єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому окрузі, який включає в себе всю територію України.
Для проведення виборів Президента територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою та кількості виборців. територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборчих дільниць, виходячи з кількості виборчих дільниць, які були утворені під час попередніх чергових виборів Президента України. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах. Не допускається включення до одного територіального виборчого округу частин території двох чи більше регіонів.
Закордонний виборчий округ складають усі закордонні виборчі дільниці.
Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за сто десять днів до дня виборів.
Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.
Виборчі дільниці можуть бути звичайними, спеціальними або закордонними.
Виборчі дільниці на виборах Президента України утворюються з кількістю виборців від двадцяти до трьох тисяч осіб. Виборчі дільниці поділяються на:
а) малі — з кількістю виборців до 500 осіб;
б) середні — з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;
в) великі — з кількістю виборців понад 1500 осіб.
Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічується менше або більше від зазначених меж чисельності виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову виборчу дільницю на цій території, у відповідному закладі чи установі, виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю виборців.
Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за п’ятдесят днів до дня виборів.
Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання. Вони утворюються територіальними (окружними) виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а в разі відсутності таких органів — за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Зазначені подання вносяться до територіальної (окружної) виборчої комісії відповідними органами чи посадовими особами не пізніш як за п’ятдесят вісім днів до дня виборів.
Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають в день голосування у плаванні під державним прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. спеціальні виборчі дільниці утворюються таким чином, щоб виборці могли проголосувати, не порушуючи режиму перебування в закладі (установі). Не допускається утворення однієї виборчої дільниці для двох і більше закладів чи установ.
Спеціальні виборчі дільниці утворюються територіальними (окружними) виборчими комісіями за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції України на підставі подань районних державних адміністрацій чи міських виконавчих комітетів міст обласного (республіканського в автономній республіці Крим) значення. Зазначені подання повинні надійти до відповідної територіальної (окружної) виборчої комісії не пізніш як за п’ятдесят вісім днів до дня виборів.
У військових частинах (формуваннях) виборчі дільниці, як правило, не утворюються. Військовослужбовці голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин (формувань). Спеціальна виборча дільниця на території військової частини (формування), дислокованої за межами населеного пункту на значній відстані від нього, може утворюватися як виняток Центральною виборчою комісією за поданням відповідної територіальної (окружної) виборчої коміс
У винятковому випадку утворення нового стаціонарного лікувального закладу, установи кримінально-виконавчої системи чи іншого закладу (установи) з тимчасовим перебуванням виборців з обмеженими можливостями пересування, непередбаченого виходу у плавання судна під державним прапором України чи непередбаченого утворення (передислокації) військової частини (формування), дислокованої за межами населеного пункту на значній відстані від нього, спеціальна виборча дільниця може утворюватися Центральною виборчою комісією не пізніш як за сім днів до дня виборів Президента України за поданням відповідної територіальної (окружної) виборчої комісії.
Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України. Вони утворюються Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ України. Перелік держав, де проживає значна кількість виборців України, визначається Центральною виборчою комісією не пізніше 15 вересня року, що передує рокові проведення чергових виборів Президента.
В окремих випадках закордонна виборча дільниця може бути утворена з приміщенням для голосування за межами приміщення офіційного представництва чи консульської установи України. Така закордонна виборча дільниця може бути утворена тільки на території великих міст держави, у яких проживає чи перебуває не менше однієї тисячі громадян України, які мають право голосу.
У винятковому випадку відкриття нових дипломатичних чи інших офіційних представництв або консульських установ України за кордоном, передислокації військових частин (формувань) закордонна виборча дільниця може утворюватися Центральною виборчою комісією не пізніш як за сім днів до дня виборів Президента України за поданням Міністерства закордонних справ України. Зазначене подання повинно надійти до Центральної виборчої комісії не пізніш як за п’ятнадцять днів до дня виборів.
59. Територіальна організація виборів народних депутатів УкраїниВибори народних депутатів України проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ.
- Для проведення виборів народних депутатів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою та кількості виборців.
- Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборчих дільниць, виходячи з кількості виборчих дільниць, які були утворені під час попередніх чергових виборів президента України або народних депутат України.
- Не допускається включення до одного територіального виборчого округу частин території двох чи більше регіонів.
- Закордонний виборчий округ складають усі закордонні виборчі дільниці.
- Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за сто десять днів до дня виборів.
- Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.
- Виборчі дільниці можуть бути звичайними, спеціальними або закордонними.
- Виборчі дільниці на виборах народних депутатів утворюються з кількістю виборців від двадцяти осіб до двох тисяч п’ятисот осіб. Виборчі дільниці поділяються на:
а) малі — з кількістю виборців до 500 осіб;
б) середні — з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;
в) великі — з кількістю виборців понад 1500 осіб.
Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за п’ятдесят днів до дня виборів.
Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання.(утворюються територіальними виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських, районних у містах рад).Зазначені подання вносяться до територіальної виборчої комісії відповідними органами чи посадовими особами не пізніш як за п’ятдесят вісім днів до дня виборів.
Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають в день голосування у плаванні під державним прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.
Пит. 60. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення виборів Президента України.
Витрати на підготовку та проведення виборів Президента України, у тому числі на друкування інформаційних плакатів кандидатів на пост Президента України, публікацію в ЗМІ їх передвиборних програм, оплату часу мовлення на радіо і телебаченні, здійснюються ЦВК та ТВК. Кошти на підготовку та проведення виборів передбачені Державним бюджетом України, перераховуються ЦВК у 3-й строк з дня початкувиборчого процесу.ТВК у 10 денний строк з дня її утворення на основі середніх норм видатків складає єдиний кошторис видатків із включенням до нього власних видатків та видатків для потреб ДВК територіального округу.
ОВД та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень: надавати їм необхідні приміщення відповідно до нормативів, забезпечувати їх охорону, а також охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації; надавати транспортні засоби, засоби зв'язку, обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень виборчих комісій. Порядок оплати зазначених послуг та відшкодування встановлюється Кабміном. Закупівля товарів, оплата робіт, послуг здійснюються виборчими комісіями за рахунок коштів Державного бюджету України .
Робота члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі, оплачується у розмірі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України Розмір заробітної плати члена виборчої комісії,звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчим від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи.
Виборчий фонд кандидата на пост Президента України формується за рахунок його власних коштів, коштів партії (партій, що входять до виборчого блоку), які висунули кандидата, а також добровільних внесків фізичних осіб. Граничний розмір виборчого фонду становить п'ятдесят тисяч розмірів мінімальних заробітних плат. Для кандидатів, включених до виборчого бюлетеня для повторного голосування, граничний розмір виборчого фонду збільшується на п'ятнадцять тисяч розмірів мінімальних заробітних плат. Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду: 1) іноземцям та особам без громадянства; 2) анонімним жертводавцям. У разі скасування рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України залишки коштів його виборчого фонду не раніше ніж на десятий день з дня оприлюднення відповідного рішення у безспірному порядку перераховуються до Державного бюджету України. Дані про розміри виборчих фондів публікуються "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніш як на вісімнадцятий день після дня виборів.
№62 Порядок висування та реєстрації кандидатів на пост Президента України
Висування кандидатів на пост Президента України партіями (блоками) та самовисування розпочинається за сто дев'ятнадцять днів і закінчується за дев'яносто п'ять днів до дня виборів. Партія (блок) може висунути одного кандидата на пост Президента України.
Громадянин України, який може бути обраним Президентом України, особисто подає до Центральної виборчої комісії засвідчену в установленому законом порядку заяву про самовисунення кандидатом на пост Президента України. У заяві про самовисунення на пост Президента України мають міститися згода на оприлюднення біографічних відомостей і декларації про майно та доходи, зобов'язання в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права і припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з зайняттям посту Президента України. Повинна бути внесена грошова застава (партією/кандидатом) у розмірі 500 тис. грн., у безготівковому порядку на рахунок ЦВК. Для реєстрації кандидата на пост Президента (самовисування) потрібні наступні документи: анкета кандидата; автобіографія особи; передвиборча програма кандидата; документ про внесення грошової застави; декларація про майно та доходи; фотографії кандидата. Якщо кандидат від партії (блоку) потрібні наступні документи: подання про реєстрацію кандидата, підписане керівником партії (керівниками партій, що входять до блоку) та скріплене печаткою партії (печатками партій, що входять до блоку); копії свідоцтва про реєстрацію партії (партій, що входять до блоку) та її статуту (статутів партій, що входять до блоку), засвідчені безоплатно Міністерством юстиції України після початку виборчого процесу; витяг з протоколу з'їзду (зборів, конференції) кожної партії, що увійшла до складу виборчого блоку, про утворення виборчого блоку; угода про утворення виборчого блоку (у разі висунення кандидата блоком); витяг з протоколу з'їзду (зборів, конференції) партії (міжпартійного з'їзду (зборів, конференції) партій, що входять до блоку) про висунення кандидата на пост Президента України від партії (блоку); заява особи, висунутої кандидатом, про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України від цієї партії (блоку) та у зв'язку з цим на оприлюднення біографічних відомостей та декларації про майно та доходи.
ЦВК може відмовити у реєстрації кандидата на пост Президента України у разі: порушення встановленого законом порядку утворення виборчого блоку та висунення кандидата; відсутності або неналежного оформлення документів припинення громадянства України або невиходу із громадянства іншої держави особою, висунутою кандидатом на пост Президента України; виїзд особи, висунутої кандидатом, за межі України для постійного проживання; визнання особи, висунутої кандидатом, недієздатною чи набрання щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину. Відмова у реєстрації кандидата не виключає можливість повторного подання партією (блоком) чи кандидатом заяви про реєстрацію кандидата. Повторна заява про реєстрацію кандидата разом з виправленими відповідно до вимог Закону Про вибори Президента України документами може бути подана до Центральної виборчої комісії не пізніш як за вісімдесят вісім днів до дня виборів.
- IV. Всенародні Збори Української Народньої Республіки
- 5. Виборча система України за конституцією 1919 р.
- 6. Виборча система України за Конституцією 1925р.
- 7. Виборча система України за Конституцією 1937р.
- 8. Вибори до Установчих Зборів в 1917 р. На території України
- 9. Реформування виборів в урср за часів перебудови
- 10. Становлення інституту виборів Президента в Україні
- 11. Президентські вибори 1994 р. – засіб формування перехідного реформаційного авторитаризму
- 13. Взаємозв’язок партійної та виборчої системи в Україні в результаті переходу до змішаної системи парламентських виборів 1998 р.
- 14. Імплементація міжнародних стандартів у сфері забезпечення виборчих прав громадян
- 15. Президентські вибори 1999 року та легалізація влади в Україні
- 16. Діяльність змі – гарантія прозорості й гласності виборів
- 17.Діяльність неурядових організацій по забезпеченню демократичності виборчого процесу.
- 18. Електоральна участь як чинник трансформації виборчої системи та індикатор громадянського суспільства
- 19.Становлення партійної системи незалежної України (кінець 80-х-початок 90-х рокіх)
- 20. Вплив політичної кризи та виборів 1994 р. На партійну систему України
- 21. Вплив запровадження змішаної виборчої системи (1998, 2002 рр.) на партійне будівництво в Україні. Дія законів Дюверже в Україні.
- 22. Перехід до пропорційної системи та партійна структуризація Верховної Ради у 2006 р. Показник ефективності кількості партій
- 23. Вплив інституту Президента на партійну систему
- 25. Конституціоналізм в Україні наприкінці 90-х років хХст.
- 24. Розвиток інституту парламенту в Україні (1991-1994р.Р.)
- 25. Теоретичні засади конституціоналізму
- 26. Роль релігійних організацій у виборчому процесі в Україні
- 27. Імперативний мандат та партійний імперативний мандат в Україні
- 28. Причини запровадження електронного реєстру виборців в Україні
- 30. Загальна характеристика автоматизованої телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців».
- 32. Функціонування телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців »
- 33. Правовий статус цвк
- 34.Склад, порядок формування та організації діяльності цвк
- 35. Вибори як індикатор політичного режиму в Україні в 2004-2008рр
- 37. Парламентська виборча кампанія 1998 року: зміни виборчої системи та їхній вплив на розстановку політичних сил у вр.
- 38. Демократизація політичної системи під час виборів президента України 2004 рр
- 39 .Вибори до Верховної Ради у 2002 році – особливості нормативно – правового регулювання, перебіг виборчої кампанії, результати та їх вплив на функціонування п. С.
- 40.Специфіка парламентських виборів 2006 року в умовах політичної реформи
- 41. Позачергові парламентські вибори 2007
- 42. Заснування інституту президентства в Україні в 1991р
- 43. Вибори президента 1994 р . Нормативно-правове регулювання , виборча кампанія
- 46. Відродження місцевого самоврядування в Україні
- 47. Трансформація муніципальної виборчої системи
- 48. Формування місцевих органів влади за мажоритарною системою
- 49. Ефективність застосування пропорційної системи на виборах до органів місцевої влади
- 50. Взаємодія партійної виборчої системи на місцевому рівні в Україні
- 51. Партійний імперативний мандат для депутата місцевої ради
- 52. Залежність дискурсу місцевої влади та громадськості від типу виборчої системи
- 54. Інститут референдуму в Україні: становлення, проблеми та нормативно-правове регулювання
- 55Пит. Порядок розподілу депутатських мандатів при встановленні результатів виборів до вру.
- 56. Порядок і строки призначення, організаційне забезпечення проведення виборів Президента України визначається Законом України «Про вибори Президента України» та Конституції України.
- 56.Порядок обрання Президента України
- 58. Територіальна організація виборів Президента України
- 64.Особливості ведення передвиборчої агітації при проведенні виборів президента україни.
- 67. Порядок визначення результатів виборів Президента України
- 68. Порушення принципів виборчого права та легітимність політичної влади
- 70.Роль виборчих органів у здійсненні контролю виборчого процесу.
- 73. Особливості порушень виборчого законодавства під час кампаній 2006, 2007 р.
- 74. Референдум 1991 року: особливості та історичне значення
- 75. Референдум 200 р., його вплив на політичну систему, проблема імплементації результатів
- 78.Види,форми і способи відповідальності суб'єктів виборчого процесу
- 79.Пит. Політична відповідальність як результат застосування пропорційної системи виборів.
- 80 . Особливості конституційної відповідальності порушників
- 81. Адміністративна відповідальність
- 83Особливості цивільної відповідальності у виборчому процесі