15. Президентські вибори 1999 року та легалізація влади в Україні
Треті Вибори Президента України відбулись у 1999 році. Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. Але у 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника. Президента України 1999 року - перші та єдині президентські вибори в Україні, коли чинній владі вдалося забезпечити свою спадкоємність. Зазначимо, що українці вперше обирали Голову президенсько-парламентської республіки, а кандидати змагалися за максимум повноважень.
Аналізуючи президентські вибори 1999 року, слід відзначити, що незважаючи на те, що кандидатами у президенти було зареєстровано аж 19 осіб.П’ятірка лідерів за результатами голосування у першому турі президентських виборів 31.10.1999 р.
Кандидат у президенти Кількість голосів виборців Результат у %
1. Кучма Леонід Данилович 9 598 672 36,49
2. Симоненко Петро Миколайович 5 849 07 22,24
3. Мороз Олександр Олександрович 2 969 896 11,29
4. Вітренко Наталія Михайлівна 2 886 972 10,97
5. Марчук Євген Кирилович 2 138 356 8,13
Таким чином, як свідчать наведені дані, рівень підтримки про-комуністичного та проросійського вектора політики був переважаючим.
Результати другого туру голосування на президентських виборах 14.11.1999
Кандидат у президенти Кількість голосів виборців Результат у %
Кучма Леонід Данилович 15870722 56,25%
Симоненко Петро Миколайович 10665420 37,80%
Технологічність кампанії полягала не тільки у вдалому системному розігруванні російського сценарію зразка 1996р. – чинний президент проти червоної загрози у особі глави українських комуністів, але й у широкому використанні у виборчій кампанії ЗМІ як засобу маніпулювання громадською думкою, PR – ходів, технологічних політичних домовленостей, як то "канівська четвірка", або формулювання "Угоди про чесні вибори", яка сприяла покращенню сприйняття виборцями окремих кандидатів;пік використання адмінресурсу, технічних кандидатів.
Основні порушення відбувалися не в день виборів та під час підрахунку голосів, а впродовж самої виборчої кампанії.
Законом було визначено, що рішення про утворення виборчих округів ЦВК повинен прийняти не пізніше ніж за 176 днів до дня виборів. Загальна кількість округів, як і на виборах до парламенту, має дорівнювати 225. Висунення кандидатів у президенти починається за 170 днів до виборів, а завершується за 140. Реєстрація кандидатів повинна завершитися не пізніше ніж за 3 місяці до дня виборів. А для того щоб зареєструватися кандидатом на пост президента, претендент повинен здобути підтримку мільйона виборців, що фіксується в підписних листах, де громадянин може поставити підпис не тільки за одного, але й за кількох претендентів на найвищу державну посаду. Право висувати претендента на роль кандидата в Президенти України належить партіям, зареєстрованим Міністерством юстиції України, а також зборам виборців. Висування починається за 170 і закінчується за 140 днів до дати виборів. претендент міг бути зареєстрований кандидатом у Президенти України в тому разі, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менше одного мільйона громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як 30 тисяч громадян у кожному з2/3 регіонів України.
- IV. Всенародні Збори Української Народньої Республіки
- 5. Виборча система України за конституцією 1919 р.
- 6. Виборча система України за Конституцією 1925р.
- 7. Виборча система України за Конституцією 1937р.
- 8. Вибори до Установчих Зборів в 1917 р. На території України
- 9. Реформування виборів в урср за часів перебудови
- 10. Становлення інституту виборів Президента в Україні
- 11. Президентські вибори 1994 р. – засіб формування перехідного реформаційного авторитаризму
- 13. Взаємозв’язок партійної та виборчої системи в Україні в результаті переходу до змішаної системи парламентських виборів 1998 р.
- 14. Імплементація міжнародних стандартів у сфері забезпечення виборчих прав громадян
- 15. Президентські вибори 1999 року та легалізація влади в Україні
- 16. Діяльність змі – гарантія прозорості й гласності виборів
- 17.Діяльність неурядових організацій по забезпеченню демократичності виборчого процесу.
- 18. Електоральна участь як чинник трансформації виборчої системи та індикатор громадянського суспільства
- 19.Становлення партійної системи незалежної України (кінець 80-х-початок 90-х рокіх)
- 20. Вплив політичної кризи та виборів 1994 р. На партійну систему України
- 21. Вплив запровадження змішаної виборчої системи (1998, 2002 рр.) на партійне будівництво в Україні. Дія законів Дюверже в Україні.
- 22. Перехід до пропорційної системи та партійна структуризація Верховної Ради у 2006 р. Показник ефективності кількості партій
- 23. Вплив інституту Президента на партійну систему
- 25. Конституціоналізм в Україні наприкінці 90-х років хХст.
- 24. Розвиток інституту парламенту в Україні (1991-1994р.Р.)
- 25. Теоретичні засади конституціоналізму
- 26. Роль релігійних організацій у виборчому процесі в Україні
- 27. Імперативний мандат та партійний імперативний мандат в Україні
- 28. Причини запровадження електронного реєстру виборців в Україні
- 30. Загальна характеристика автоматизованої телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців».
- 32. Функціонування телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців »
- 33. Правовий статус цвк
- 34.Склад, порядок формування та організації діяльності цвк
- 35. Вибори як індикатор політичного режиму в Україні в 2004-2008рр
- 37. Парламентська виборча кампанія 1998 року: зміни виборчої системи та їхній вплив на розстановку політичних сил у вр.
- 38. Демократизація політичної системи під час виборів президента України 2004 рр
- 39 .Вибори до Верховної Ради у 2002 році – особливості нормативно – правового регулювання, перебіг виборчої кампанії, результати та їх вплив на функціонування п. С.
- 40.Специфіка парламентських виборів 2006 року в умовах політичної реформи
- 41. Позачергові парламентські вибори 2007
- 42. Заснування інституту президентства в Україні в 1991р
- 43. Вибори президента 1994 р . Нормативно-правове регулювання , виборча кампанія
- 46. Відродження місцевого самоврядування в Україні
- 47. Трансформація муніципальної виборчої системи
- 48. Формування місцевих органів влади за мажоритарною системою
- 49. Ефективність застосування пропорційної системи на виборах до органів місцевої влади
- 50. Взаємодія партійної виборчої системи на місцевому рівні в Україні
- 51. Партійний імперативний мандат для депутата місцевої ради
- 52. Залежність дискурсу місцевої влади та громадськості від типу виборчої системи
- 54. Інститут референдуму в Україні: становлення, проблеми та нормативно-правове регулювання
- 55Пит. Порядок розподілу депутатських мандатів при встановленні результатів виборів до вру.
- 56. Порядок і строки призначення, організаційне забезпечення проведення виборів Президента України визначається Законом України «Про вибори Президента України» та Конституції України.
- 56.Порядок обрання Президента України
- 58. Територіальна організація виборів Президента України
- 64.Особливості ведення передвиборчої агітації при проведенні виборів президента україни.
- 67. Порядок визначення результатів виборів Президента України
- 68. Порушення принципів виборчого права та легітимність політичної влади
- 70.Роль виборчих органів у здійсненні контролю виборчого процесу.
- 73. Особливості порушень виборчого законодавства під час кампаній 2006, 2007 р.
- 74. Референдум 1991 року: особливості та історичне значення
- 75. Референдум 200 р., його вплив на політичну систему, проблема імплементації результатів
- 78.Види,форми і способи відповідальності суб'єктів виборчого процесу
- 79.Пит. Політична відповідальність як результат застосування пропорційної системи виборів.
- 80 . Особливості конституційної відповідальності порушників
- 81. Адміністративна відповідальність
- 83Особливості цивільної відповідальності у виборчому процесі