3. Геополітичні орієнтири сучасної України
Геополітика як політологічна концепція, що вбачає визначальну роль географічних чинників у політиці держави, за глобальних політичних змін, які гостро постали на зламі XX—XXI ст., набуває нового значення і змісту. Це пов'язано насамперед із невідповідністю реаліям традиційних моделей реалізації державно-політичних прагнень. Розташування і розміри території України, чисельність її населення, природні ресурси в поєднанні з її потенційними можливостями в науковій, економічній та інших сферах суспільного життя дають їй змогу і право мати статус великої європейської держави з відповідною геополітичною поведінкою та геостратегічною орієнтацією..
Україна в загальноєвропейському політичному процесі
Для України, як і всіх держав Центральної та Східної Європи, важливим геополітичним чинником є загальноєвропейський процес, входження до європейського і світового загалу на засадах цінностей західної демократії.
Принципово важливим новим виміром геополітичного становища в Центральній і Східній Європі стало добровільно взяте Україною і виконане нею зобов'язання про без'ядерний статус держави. Це безпрецедентне явище світової практики є внеском України в безпеку кожної держави, людської спільноти.
Для сучасної України особливо важливим є регіон Центральної та Східної Європи, відповідні об'єднання країн цієї частини континенту. Вона докладає чимало зусиль для розширення відносин у межах Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ). Важливим зрушенням у цьому напрямі стало набуття нею 1996 р. статусу повноправного члена ЦЄІ, що є відчутним кроком до реалізації стратегічної мети — вступу до ЄС, інтегрування в європейський економічний простір. Останніми роками стала чіткою позиція України щодо СНД. Суттєвим для самої Співдружності та Європи загалом є те, що Україна заперечує надання СНД статусу суб'єкта міжнародного права. Це, як відомо, не влаштовує Москву. Новим виміром взаємин у СНД стало формування відносин чотирьох країн: Грузії, України, Азербайджану та Молдови, які утворили об'єднання ГУАМ. Характерно, що больовою точкою для кожної з них були територіальні проблеми: Абхазія для Грузії, Карабах для Азербайджану, Придністров'я для Молдови та Севастополь і Крим для України. Ці країни відчували на собі тиск гео-політичних амбіцій Росії. Водночас певною мірою збігаються їхні економічні інтереси. Об'єднує їх і прагнення до посилення свого статусу на пострадянському економічному та політичному просторі. Проте, як свідчить перебіг подій, об'єднання ГУАМ поки що не отримало певного організаційного оформлення і обмежується проведенням зустрічей лідерів цих країн та міністрів.
Із прийняттям України до Ради Європи, ЦЄІ та співпраці з іншими європейськими об'єднаннями з'явилися принципово нові можливості для застосування багатовікового досвіду демократичних держав Європи в практиці державного будівництва, сходження до цивілізаційного рівня розвитку. Україна зміцнила співробітництво і з такими впливовими міжнародними інституціями, як Міжнародний Валютний Фонд, Всесвітній банк і Європейський банк реконструкції та розвитку.
Системні особливості сучасних геополітичних процесів та роль України в їх розвитку фокусуються на таких аспектах:
1. В інтересах нашої держави й континенту є зміцнення довіри, розширення політичного діалогу і співробітництва на дво-та багатосторонній основі в межах загальноєвропейського процесу, заходи з подолання економічної кризи, дотримання загальнолюдських фундаментальних цінностей.
2. Конструктивними в діяльності держав молодої демократії постають адаптація зовнішньополітичних засад, коригування стратегічних пріоритетів з урахуванням нових реалій, формування чітких критеріїв геополітичного й геоекономічного становища, врахування складних умов перехідного періоду Європейського континенту.
3. Долаючи труднощі, Україна продовжує процес розширення своєї дипломатичної присутності у світі, поступово стаючи впливовою європейською та світовою державою, дедалі більше перетворюючись на реального та активного суб'єкта міжнародних відносин, який має свої національні інтереси і вирішує їх в колі європейських народів.
- 1.2. Легітимність політичної влади
- 1.4. Проаналізуйте політичні погляди м. Драгоманова
- 2. Сутність, структура політичної влади
- 3. Становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні
- 4. Проаналізуйте політичну концепцію і. Франка
- 2.Економічні ресурси політичної влади
- 3. Політична організація суспільства
- 2. Марксистська концепція політичної влади
- 3. Законодавство України про об’єднання громадян
- 4. Проаналізуйте який вплив мають політичні вчення Середньовіччя на сучасний розвиток політичних теорій?
- 3. Поняття, типологія та функції політичних партій
- 4. Проаналізуйте погляди і.Мазепи та п.Орлика
- 2. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства
- 3. Сутність та типи партійних систем
- 4. Які заслуги перед політичною наукою роблять Макіавеллі видатним вченим?
- 2. Засоби масової інформації (змі) в політичній системі суспільства
- 3. Політи́чна па́ртія в політичній системі суспільства та їх хар-ка
- 4. Чим відрізняються погляди Макіавеллі та Монтескє на політику, владу, державу?
- 2. Політична свідомість і політична культура
- 3. Партійна система України
- 2. Поняття та структура політичної організації суспільства
- 4. Дайте політичну, економічну, духовну характеристику Античної доби
- 2. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- 3. Формування політичної свідомості громадян в сучасному українському суспільстві.
- 4. Порівняйте політичне вчення т. Гоббса та Дж. Локка
- 2. Структура та функції політичної свідомості
- 3. Суспільні організації й рухи в політичній системі та їх характеристика.
- 4. Спробуйте графічно зобразити державний устрій Київської Русі
- 2. Сутність та зміст політичної культури
- 3. Типологія громадських обєднань
- 4. Проаналізуйте спільне у політичних поглядах головних учасників Кирило-Мефодіївського товариства
- 2. Структура та функції політичної культури
- 3. Вибори,їх класифікація та особливості при різних політичних режимах
- 4. Партійна система України
- 2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- 3. Виборчі системи та їх роль у функціонуванні державаи.
- 4. З’ясуйте такі категорії
- 2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- 3. Мажоритарна виборча система та її характеристика
- 2. Релігія в політичній системі.
- 3. Пропорційна система
- 4. Партійна система України
- 2. Держава основний інститут політичної системи суспільства
- 3. Змішана система
- 4. Який тип партійної системи формується в сучасній Україні?
- 2. Походження держави, її основні теорії
- 3. Виборче законодавство в Україні
- 4. Характерні риси партійної системи в сучасній Україні
- 2. Виборча система в сучасній Україні
- 3. Сутність та функції держави
- 4. Проаналізуйте роль засобів масової інформації в політичній системі України
- 2. Форми державного правління
- 4. Роль церкви в політичній системі України
- 2. Республіка як форма державного правління та її характеристика
- 3. Типологія політичних еліт.
- 4.Значення президента країни в політичному житті України.
- 2. Монархія
- 3.Роль політичних еліт в Україні
- 2. Політична ідеологія та її основні доктрини
- 3. Міжнародна політика та міжнародні відносини
- 2. Форми державного устрою
- 3. Геополітичні орієнтири сучасної України
- 4. Проаналізуйте політичні ідеї Запорозьскої Січі
- 2. Типи політичних режимів
- 3. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- 4. Політичні ідеї Києво-Могилянської академії
- 2. Тоталітарний політичний режим та його риси
- 3. Міжнародні політичні організації та їх характеристика
- 4. Проаналізуйте сутність та основні риси громадського суспільства в Україні
- 2. Авторитарний політичний режим та його риси
- 3.Сутність і принципи зовнішньої політики держави
- 4. Роль демократичних принципів у житті українського козацтва
- 2. Поняття про демократію. Витоки, зміст та основні її риси.
- 3. Основні тенденції в світовому політичному процесі сучасності
- 4. Порівняльний аналіз політичної системи за проектом конституції гетьмана Пилипа Орлика та унр
- 2. Політичні відносини та їх характеристика
- 3. Ознаки правової та соціальної держави