3. Політична організація суспільства
Визначальним елементом політичної організації суспільства, її ядром є держава з усіма її складовими: законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, збройними силами. Будучи головним інститутом політичної системи, держава здійснює управління суспільством, охороняє його економічну, соціальну і культурну сфери. Взаємозв'язок між різними рівнями й гілками державної влади, між державою та громадянським суспільством здійснюють політичні партії — певні групи людей, яких єднають спільні цілі та інтереси Поступово розширюється також впливовість трудових колективів на функціонування політичної організації суспільства.
Трудові колективи створені для виконання виробничих завдань, але за певних умов вони можуть стати й політичними суб'єктами. Це відбувається, коли економічні методи вирішення питань стають неефективними і колектив перебирає на себе політичні функції. Для цього він повинен бути спроможний ухвалити самостійне політичне рішення, мати засоби й можливості для його реалізації.
Вирішальну роль у політичному житті суспільства відіграють громадські організації та рухи, які мають на меті вирішення політичних проблем, задоволення й захист потреб та інтересів своїх членів. Кожне з професійних, молодіжних, творчих та інших добровільних об'єднань має статут із чітко визначеними завданнями в межах чинних державних законів.
Засоби масової інформації. Вони є активним і самостійним елементом політичної системи суспільства і в демократичних країнах відіграють роль четвертої влади. Засоби масової інформації — це розгалужена мережа установ, що займаються збиранням, обробкою та поширенням інформації. Вони впливають на регулятивно-управлінську діяльність усіх ланок управління, сприяють реалізації цілей політики, пропагують вироблені політичні й правові норми. Засоби масової інформації намагаються звільнитися з-під державного й політичного диктату, але їхня незалежність не забезпечує нейтральності. Інтереси певних соціальних сил завжди домінують у викладі масової інформації.
Політичні принципи й норми, їх призначення полягає у формуванні політичної поведінки та свідомості людини відповідно до цілей і завдань політичної системи. Закріплені в Конституції, законах, кодексах, законодавчих актах політичні принципи й норми регулюють політичні відносини, визначають дозволене й недозволене під кутом зору зміцнення правлячого режиму.
Політична свідомість і політична культура. Будучи важливими елементами політичної системи, вони формуються під впливом соціальної та політичної практики. Політична свідомість постає як сукупність політичних ідей, уявлень, традицій, відображених у політичних документах, правових нормах, як частина суспільної свідомості, а політична культура як сукупність уявлень про різні аспекти політичного життя (див. розділ 4, тема 4.1).
Політична культура сприяє формуванню ставлення людини до навколишнього середовища, до головних цілей і змісту політики держави. Значущість політичної культури визначається її інтегративною роллю, яка передбачає сприяння єднанню всіх прошарків населення, створення широкої соціальної бази для підтримки системи влади, політичної системи загалом.
Білет 5. 1. Науковий статус політології та її місце у професійній освіті аграріїв.
Політична наука займає одне з головних місць у сучасному суспільствознавстві.
Творення нової України викликає нагальну необхідність в теоретичному осмисленні і наданні будівничим силам наукового інструментарію, що зробить досить ефективним сам процес цього творення. Без науки, яка безпосередньо служить конкретній українській будівничій практиці, неможливе здійснення нинішнім поколінням історичної місії - побудови вільної, демократичної, правової, громадської держави як спільності, що зветься “народ України”.
Основне навантаження лягає на науки, покликані осмислювати політичне життя, політичні відносини, політичну діяльність в Україні, оскільки саме з ними пов’язані основні реформаційні процеси, саме вони сьогодні є одним з найефективніших елементів української самоорганізації, за допомогою якої народ України виходить на сучасний рівень цівілізованості.
Питання про рівень політизації суспільного життя і суспільної свідомості в Україні сьогодні визначене досить виразно: вони набрали характеру основного соціального руху за радикальні перетворення, насамперед за допомогою політики, політичної організації, політичної діяльності, політичного менталітету. Факт загального підвищення політизації українського суспільства став незаперечним, а загальноукраїнська стратегія кардинальних реформ за допомогою нової правової органїзації суспільних, зокрема економічних, відносин принципово змінила роль політики у розбудові нової України.
Українська політологія може бути принципово саамодостатньою і досить ефективною, якщо охоплюватиме необхідне нині коло проблем та завдань
Політична думка Українства постійно спрямовувалась не на прогрес власної нації, а на боротьбу за існування, що позначилося на її конструктивному, будівничому рівні. Тому завдання політології - представити конструктивізм української політичної думки як класичну методологію українського політичного менталітету, служитиме сучасній політичній практиці в Україні. Завдання української політології - простежити становлення і розвиток української національної ідеї, її основні форми в історії політичної думки в Україні, розмаїття поглядів і течій в українському суспільстві протягом століть боротьби “українського духу” за своє розкріпачення і утвердження в суспільній свідомості.
Потребує вивчення проблема сучасної української політичної системи і національних політичних традицій. Насамперед, виникає питання про природність парламентарізму для України, принаймні у його теперішньому вигляді. Система виборів, яка пропонується сьогодні недосконала. Якого типу парламент і президент нам потрібні і як домогтися обрання саме таких основних політичних інституцій.
Політична наука стає самостійною, починає активно взаємодіяти з іншими гуманітарними науками , не розчиняючись у них. Спід звернути увагу на те, що політика виступає об'єктом вивчення багатьох гуманітарних дисциплін. У чому ж полягає специфіка політології як науки ? Щоб відповісти на це запитання потрібно розрізняти політику у вузькому і широкому розумінні. Загальне визначення предмета політології можна було б запропонувати таке: політологія у більш вузькому розумінні (загальна теорія політики) вивчає специфічну групу закономірностей відносин соціальних суб'єктів з приводу влади.
- 1.2. Легітимність політичної влади
- 1.4. Проаналізуйте політичні погляди м. Драгоманова
- 2. Сутність, структура політичної влади
- 3. Становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні
- 4. Проаналізуйте політичну концепцію і. Франка
- 2.Економічні ресурси політичної влади
- 3. Політична організація суспільства
- 2. Марксистська концепція політичної влади
- 3. Законодавство України про об’єднання громадян
- 4. Проаналізуйте який вплив мають політичні вчення Середньовіччя на сучасний розвиток політичних теорій?
- 3. Поняття, типологія та функції політичних партій
- 4. Проаналізуйте погляди і.Мазепи та п.Орлика
- 2. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства
- 3. Сутність та типи партійних систем
- 4. Які заслуги перед політичною наукою роблять Макіавеллі видатним вченим?
- 2. Засоби масової інформації (змі) в політичній системі суспільства
- 3. Політи́чна па́ртія в політичній системі суспільства та їх хар-ка
- 4. Чим відрізняються погляди Макіавеллі та Монтескє на політику, владу, державу?
- 2. Політична свідомість і політична культура
- 3. Партійна система України
- 2. Поняття та структура політичної організації суспільства
- 4. Дайте політичну, економічну, духовну характеристику Античної доби
- 2. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- 3. Формування політичної свідомості громадян в сучасному українському суспільстві.
- 4. Порівняйте політичне вчення т. Гоббса та Дж. Локка
- 2. Структура та функції політичної свідомості
- 3. Суспільні організації й рухи в політичній системі та їх характеристика.
- 4. Спробуйте графічно зобразити державний устрій Київської Русі
- 2. Сутність та зміст політичної культури
- 3. Типологія громадських обєднань
- 4. Проаналізуйте спільне у політичних поглядах головних учасників Кирило-Мефодіївського товариства
- 2. Структура та функції політичної культури
- 3. Вибори,їх класифікація та особливості при різних політичних режимах
- 4. Партійна система України
- 2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- 3. Виборчі системи та їх роль у функціонуванні державаи.
- 4. З’ясуйте такі категорії
- 2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- 3. Мажоритарна виборча система та її характеристика
- 2. Релігія в політичній системі.
- 3. Пропорційна система
- 4. Партійна система України
- 2. Держава основний інститут політичної системи суспільства
- 3. Змішана система
- 4. Який тип партійної системи формується в сучасній Україні?
- 2. Походження держави, її основні теорії
- 3. Виборче законодавство в Україні
- 4. Характерні риси партійної системи в сучасній Україні
- 2. Виборча система в сучасній Україні
- 3. Сутність та функції держави
- 4. Проаналізуйте роль засобів масової інформації в політичній системі України
- 2. Форми державного правління
- 4. Роль церкви в політичній системі України
- 2. Республіка як форма державного правління та її характеристика
- 3. Типологія політичних еліт.
- 4.Значення президента країни в політичному житті України.
- 2. Монархія
- 3.Роль політичних еліт в Україні
- 2. Політична ідеологія та її основні доктрини
- 3. Міжнародна політика та міжнародні відносини
- 2. Форми державного устрою
- 3. Геополітичні орієнтири сучасної України
- 4. Проаналізуйте політичні ідеї Запорозьскої Січі
- 2. Типи політичних режимів
- 3. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- 4. Політичні ідеї Києво-Могилянської академії
- 2. Тоталітарний політичний режим та його риси
- 3. Міжнародні політичні організації та їх характеристика
- 4. Проаналізуйте сутність та основні риси громадського суспільства в Україні
- 2. Авторитарний політичний режим та його риси
- 3.Сутність і принципи зовнішньої політики держави
- 4. Роль демократичних принципів у житті українського козацтва
- 2. Поняття про демократію. Витоки, зміст та основні її риси.
- 3. Основні тенденції в світовому політичному процесі сучасності
- 4. Порівняльний аналіз політичної системи за проектом конституції гетьмана Пилипа Орлика та унр
- 2. Політичні відносини та їх характеристика
- 3. Ознаки правової та соціальної держави