2. Монархія
Монархія (від грец. monarchia — єдиновладдя) — форма правління, за якої верховна влада формально (повністю або частково) зосереджена а руках однієї особи — глави держави — спадкоємного монарха.
Монархії поділяють на абсолютні, конституційні та теократичні.
Абсолютна монархія — форма правління, за якою керівник держави (монарх) — головне джерело законодавчої і виконавчої влади (здійснюється залежним від нього апаратом). Він встановлює податки і розпоряджається державними фінансами (Саудівська Аравія, Оман). У рабовласницьких і феодальних державах абсолютні монархії були близькими до необмеженої деспотії.
Конституційна монархія — форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі — уряду. Тут монарх є верховним носієм виконавчої влади, головою судової системи, формально призначає уряд, змінює міністрів, має право розпоряджатися військовими і політичними силами, видавати накази, скасовувати прийняті парламентом закони, розпускати парламент тощо. Однак фактично ці повноваження, як правило, належать уряду (Бельгія, Данія, Великобританія, Японія, Норвегія, Швеція, Малайзія, Бутан, ОАЕ).
Залежно від ступеня обмеження влади монарха конституційні монархії поділяють на дуалістичні і парламентські. Дуалістична монархія — форма правління, за якої повноваження монарха обмежені у сфері законодавства (пріоритет належить парламентові), але достатньо широкі у виконавчій владі. Монарх (глава держави) формує уряд, яким керує особисто або через призначеного прем´єр-міністра. Ця форма правління була характерна для буржуазних держав XIX ст. (Німеччина за Конституцією 1871 p., Японія за Конституцією 1889 p.). У даний час вона не існує. Парламентська монархія виникла в Англії, де законодавча влада зосереджена в парламенті, виконавча — в уряді на чолі з прем´єр-міністром. Монарх за цієї форми правління не має конституційних повноважень щодо вирішення важливих державних справ, є символічною фігурою, носієм традицій країни. Теократична монархія (грец. theokratia — влада Бога) — форма держави, в якій політична і духовна влада зосереджена в руках церкви (Ватикан, Катар, Бахрейн).
- 1.2. Легітимність політичної влади
- 1.4. Проаналізуйте політичні погляди м. Драгоманова
- 2. Сутність, структура політичної влади
- 3. Становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні
- 4. Проаналізуйте політичну концепцію і. Франка
- 2.Економічні ресурси політичної влади
- 3. Політична організація суспільства
- 2. Марксистська концепція політичної влади
- 3. Законодавство України про об’єднання громадян
- 4. Проаналізуйте який вплив мають політичні вчення Середньовіччя на сучасний розвиток політичних теорій?
- 3. Поняття, типологія та функції політичних партій
- 4. Проаналізуйте погляди і.Мазепи та п.Орлика
- 2. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства
- 3. Сутність та типи партійних систем
- 4. Які заслуги перед політичною наукою роблять Макіавеллі видатним вченим?
- 2. Засоби масової інформації (змі) в політичній системі суспільства
- 3. Політи́чна па́ртія в політичній системі суспільства та їх хар-ка
- 4. Чим відрізняються погляди Макіавеллі та Монтескє на політику, владу, державу?
- 2. Політична свідомість і політична культура
- 3. Партійна система України
- 2. Поняття та структура політичної організації суспільства
- 4. Дайте політичну, економічну, духовну характеристику Античної доби
- 2. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- 3. Формування політичної свідомості громадян в сучасному українському суспільстві.
- 4. Порівняйте політичне вчення т. Гоббса та Дж. Локка
- 2. Структура та функції політичної свідомості
- 3. Суспільні організації й рухи в політичній системі та їх характеристика.
- 4. Спробуйте графічно зобразити державний устрій Київської Русі
- 2. Сутність та зміст політичної культури
- 3. Типологія громадських обєднань
- 4. Проаналізуйте спільне у політичних поглядах головних учасників Кирило-Мефодіївського товариства
- 2. Структура та функції політичної культури
- 3. Вибори,їх класифікація та особливості при різних політичних режимах
- 4. Партійна система України
- 2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- 3. Виборчі системи та їх роль у функціонуванні державаи.
- 4. З’ясуйте такі категорії
- 2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- 3. Мажоритарна виборча система та її характеристика
- 2. Релігія в політичній системі.
- 3. Пропорційна система
- 4. Партійна система України
- 2. Держава основний інститут політичної системи суспільства
- 3. Змішана система
- 4. Який тип партійної системи формується в сучасній Україні?
- 2. Походження держави, її основні теорії
- 3. Виборче законодавство в Україні
- 4. Характерні риси партійної системи в сучасній Україні
- 2. Виборча система в сучасній Україні
- 3. Сутність та функції держави
- 4. Проаналізуйте роль засобів масової інформації в політичній системі України
- 2. Форми державного правління
- 4. Роль церкви в політичній системі України
- 2. Республіка як форма державного правління та її характеристика
- 3. Типологія політичних еліт.
- 4.Значення президента країни в політичному житті України.
- 2. Монархія
- 3.Роль політичних еліт в Україні
- 2. Політична ідеологія та її основні доктрини
- 3. Міжнародна політика та міжнародні відносини
- 2. Форми державного устрою
- 3. Геополітичні орієнтири сучасної України
- 4. Проаналізуйте політичні ідеї Запорозьскої Січі
- 2. Типи політичних режимів
- 3. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- 4. Політичні ідеї Києво-Могилянської академії
- 2. Тоталітарний політичний режим та його риси
- 3. Міжнародні політичні організації та їх характеристика
- 4. Проаналізуйте сутність та основні риси громадського суспільства в Україні
- 2. Авторитарний політичний режим та його риси
- 3.Сутність і принципи зовнішньої політики держави
- 4. Роль демократичних принципів у житті українського козацтва
- 2. Поняття про демократію. Витоки, зміст та основні її риси.
- 3. Основні тенденції в світовому політичному процесі сучасності
- 4. Порівняльний аналіз політичної системи за проектом конституції гетьмана Пилипа Орлика та унр
- 2. Політичні відносини та їх характеристика
- 3. Ознаки правової та соціальної держави