2. Форми державного правління
Форма правління — організація верховної державної влади, порядок утворення її органів та їx взаємини з населенням.
Існують дві основні форми державного правління — монархічна й республіканська.
Монархія (від грец. monarchia — єдиновладдя) — форма правління, за якої верховна влада формально (повністю або частково) зосереджена а руках однієї особи — глави держави — спадкоємного монарха.
Монархії поділяють на абсолютні, конституційні та теократичні.
Абсолютна монархія — форма правління, за якою керівник держави (монарх) — головне джерело законодавчої і виконавчої влади (здійснюється залежним від нього апаратом). Він встановлює податки і розпоряджається державними фінансами (Саудівська Аравія, Оман). У рабовласницьких і феодальних державах абсолютні монархії були близькими до необмеженої деспотії.
Конституційна монархія — форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі — уряду. Тут монарх є верховним носієм виконавчої влади, головою судової системи, формально призначає уряд, змінює міністрів, має право розпоряджатися військовими і політичними силами, видавати накази, скасовувати прийняті парламентом закони, розпускати парламент тощо. Однак фактично ці повноваження, як правило, належать уряду (Бельгія, Данія, Великобританія, Японія, Норвегія, Швеція, Малайзія, Бутан, ОАЕ).
Залежно від ступеня обмеження влади монарха конституційні монархії поділяють на дуалістичні і парламентські. Дуалістична монархія — форма правління, за якої повноваження монарха обмежені у сфері законодавства (пріоритет належить парламентові), але достатньо широкі у виконавчій владі. Монарх (глава держави) формує уряд, яким керує особисто або через призначеного прем´єр-міністра. Ця форма правління була характерна для буржуазних держав XIX ст. (Німеччина за Конституцією 1871 p., Японія за Конституцією 1889 p.). У даний час вона не існує. Парламентська монархія виникла в Англії, де законодавча влада зосереджена в парламенті, виконавча — в уряді на чолі з прем´єр-міністром. Монарх за цієї форми правління не має конституційних повноважень щодо вирішення важливих державних справ, є символічною фігурою, носієм традицій країни.
Теократична монархія (грец. theokratia — влада Бога) — форма держави, в якій політична і духовна влада зосереджена в руках церкви (Ватикан, Катар, Бахрейн).
Республіка (лат. respublika, від res — справа, public — громадський) — форма державного правління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням або представницьким органом.
Це прогресивніша порівняно з монархічною форма правління. Нині у світі існує 143 республіки (майже 3/4 від загального числа держав). Залежно від відповідальності уряду — перед президентом або парламентом — розрізняють три форми республіканського правління:
- президентську,
- парламентську,
- напівпрезидентську.
Президентська форма правління. Запроваджена в США у 1789 р. За цієї форми главою держави і уряду є президент, який обирається всенародним голосуванням. Уряд призначається президентом, підзвітний йому і не відповідальний перед парламентом. Парламент володіє усією повнотою законодавчої влади, незалежний від президента, який не правомочний розпускати парламент, однак має право “вето” — не погодитися з ухваленим парламентом певного закону. повноваження президент Проте в разі порушення конституції країни, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, але за дотримання особливої процедури — імпічменту.
Парламентська форма правління. За цієї форми главою держави є президент, але повнота виконавчої влади належить уряду. Глава уряду (прем´єр-міністр) — фактично перша особа в державі. Свої повноваження, крім суто представницьких, президент здійснює зі згоди уряду. Акти президента набувають чинності після підписання прем´єр-міністром чи одним із відповідних міністрів. Президента обирають, як правило, парламентським шляхом (парламент або особлива колегія, до якої входить депутатський склад парламенту). Президент призначає уряд не на свій розсуд, а з представників партій чи коаліції партій, що мають більшість місць у парламенті.
Напівпрезидентська (змішана) форма республіканського правління. Вона поєднує в собі ознаки президентської та парламентської республік. Президент — глава держави. Він пропонує склад уряду і кандидатуру прем´єр-міністра, які підлягають обов´язковому затвердженню парламентом. Формально уряд очолює прем´єр-міністр, однак президент володіє правом спрямовувати діяльність уряду.
Уряд відповідальний перед парламентом, проте можливості парламентського контролю за діяльністю уряду обмежені. Президент, якого обирають на основі загальних виборів, має право розпуску парламенту. Така система діє у Франції, Фінляндії, Португалії, Україні та інших країнах.
3. Політчні еліти
Політична влада поділяє людей на тих, хто керує і управляє, і тих, ким керують та управляють.
Політична еліта ~ це самостійна, відносно привілейована частина суспільства, яка бере безпосередню участь у прийнятті та реалізації рішень, пов'язаних із використанням державної влади або впливом на неї. Політична еліта має такі характерні риси:
- високі розумові здібності (талант);
- наявність організаторських нахилів;
- безпосередня участь у здійсненні влади;
- значний вплив на інші групи;
- високий соціальний статус;
- невелика за чисельністю, самодостатня група.
Ефективність діяльності політичної еліти визначають за такими критеріями:
- досягнутий рівень прогресу та добробуту народу;
- політична стабільність суспільства;
- забезпечення міцної національної безпеки;
- утримання оптимального співвідношення між громадянським суспільством і державою.
Вагомий внесок у розвиток теорій політичної еліти зробили італійські мислителі В. Паретто, Г. Моска, Р. Міхельс. Політична історія, вважав В. Паретто, є постійною циркуляцією правлячих еліт - "лисів" і "левів". Політичне керівництво - це певний процес поєднання переконання з насильством. Коли політичні відносини помірковані, панує мир, толерантність, тоді правлять "лисиці", еліта єдності, згоди, компромісу. Коли ж виникають політичні катаклізми, соціальне напруження, тоді до влади приходять "леви", які застосовують силу. І таким чином, політичний процес іде по колу, циклами. Для підтримання активності еліти, вона мусить оновлюватися.
Г. Моска виходив з того, що будь-яке суспільство поділяється на два класи: керуючих і підпорядкованих. Тих, що керують, називають політичним класом або елітою, яка є згуртованою. У середовищі еліти відбуваються постійні зміни. Є дві провідні тенденції: аристократична й демократична. Перша з них проявляється в намаганні зробити свою владу спадковою, якщо не юридично, то фактично. Інша тенденція - в оновленні політичного класу за рахунок обдарованих і найбільш здібних до управління. Це не дає можливості деградувати елітам, посилює їх здатність ефективно керувати. Рівновага між двома тенденціями підтримує стабільність у державі. Р. Міхельс вивчав соціальні механізми, які породжують елітарність суспільства. Він приходить до висновку, що сама організація суспільства вимагає елітарності й відтворює її. Учений вивів "залізний закон олігархії"". Суть його полягає в тому, що розвиток суспільного прогресу веде до олігархізації управління суспільством і формування еліти. Процес управління вимагає спеціалізації і раціоналізації, а це веде до виділення еліти, яка часто виходить з-під контролю рядових членів. На думку Р. Міхельса, будь-якою, навіть демократичною, організацією завжди фактично керує олігархічна, елітна група.
- 1.2. Легітимність політичної влади
- 1.4. Проаналізуйте політичні погляди м. Драгоманова
- 2. Сутність, структура політичної влади
- 3. Становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні
- 4. Проаналізуйте політичну концепцію і. Франка
- 2.Економічні ресурси політичної влади
- 3. Політична організація суспільства
- 2. Марксистська концепція політичної влади
- 3. Законодавство України про об’єднання громадян
- 4. Проаналізуйте який вплив мають політичні вчення Середньовіччя на сучасний розвиток політичних теорій?
- 3. Поняття, типологія та функції політичних партій
- 4. Проаналізуйте погляди і.Мазепи та п.Орлика
- 2. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства
- 3. Сутність та типи партійних систем
- 4. Які заслуги перед політичною наукою роблять Макіавеллі видатним вченим?
- 2. Засоби масової інформації (змі) в політичній системі суспільства
- 3. Політи́чна па́ртія в політичній системі суспільства та їх хар-ка
- 4. Чим відрізняються погляди Макіавеллі та Монтескє на політику, владу, державу?
- 2. Політична свідомість і політична культура
- 3. Партійна система України
- 2. Поняття та структура політичної організації суспільства
- 4. Дайте політичну, економічну, духовну характеристику Античної доби
- 2. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- 3. Формування політичної свідомості громадян в сучасному українському суспільстві.
- 4. Порівняйте політичне вчення т. Гоббса та Дж. Локка
- 2. Структура та функції політичної свідомості
- 3. Суспільні організації й рухи в політичній системі та їх характеристика.
- 4. Спробуйте графічно зобразити державний устрій Київської Русі
- 2. Сутність та зміст політичної культури
- 3. Типологія громадських обєднань
- 4. Проаналізуйте спільне у політичних поглядах головних учасників Кирило-Мефодіївського товариства
- 2. Структура та функції політичної культури
- 3. Вибори,їх класифікація та особливості при різних політичних режимах
- 4. Партійна система України
- 2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- 3. Виборчі системи та їх роль у функціонуванні державаи.
- 4. З’ясуйте такі категорії
- 2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- 3. Мажоритарна виборча система та її характеристика
- 2. Релігія в політичній системі.
- 3. Пропорційна система
- 4. Партійна система України
- 2. Держава основний інститут політичної системи суспільства
- 3. Змішана система
- 4. Який тип партійної системи формується в сучасній Україні?
- 2. Походження держави, її основні теорії
- 3. Виборче законодавство в Україні
- 4. Характерні риси партійної системи в сучасній Україні
- 2. Виборча система в сучасній Україні
- 3. Сутність та функції держави
- 4. Проаналізуйте роль засобів масової інформації в політичній системі України
- 2. Форми державного правління
- 4. Роль церкви в політичній системі України
- 2. Республіка як форма державного правління та її характеристика
- 3. Типологія політичних еліт.
- 4.Значення президента країни в політичному житті України.
- 2. Монархія
- 3.Роль політичних еліт в Україні
- 2. Політична ідеологія та її основні доктрини
- 3. Міжнародна політика та міжнародні відносини
- 2. Форми державного устрою
- 3. Геополітичні орієнтири сучасної України
- 4. Проаналізуйте політичні ідеї Запорозьскої Січі
- 2. Типи політичних режимів
- 3. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- 4. Політичні ідеї Києво-Могилянської академії
- 2. Тоталітарний політичний режим та його риси
- 3. Міжнародні політичні організації та їх характеристика
- 4. Проаналізуйте сутність та основні риси громадського суспільства в Україні
- 2. Авторитарний політичний режим та його риси
- 3.Сутність і принципи зовнішньої політики держави
- 4. Роль демократичних принципів у житті українського козацтва
- 2. Поняття про демократію. Витоки, зміст та основні її риси.
- 3. Основні тенденції в світовому політичному процесі сучасності
- 4. Порівняльний аналіз політичної системи за проектом конституції гетьмана Пилипа Орлика та унр
- 2. Політичні відносини та їх характеристика
- 3. Ознаки правової та соціальної держави