12 Грудня – консультація

На зміну політиці стримування повинна прийти стратегія «обмеженої війни». Обмежена війна – ведеться заради конкретних політичних цілей і розрахована на те, щоб надломити волю противника, але остаточно її не зламати. Проміжний стан між тотальним миром і тотальною війною. Умови, які пропонуються противнику, мають здаватися йому більш привабливими, а ніж перспектива подальшого опору. Кінцева мета обмеженої війни – знесилити противника, шляхом створення проміжних ситуацій між цілковитою окупацією і положенням, що існувало до початку війни (схоже на керований хаос).

Більш конкретно - стратегія обмеженої війни спрямована таких ситуацій, які могли би збільшити потенційні розбіжності між членами соціалістичного табору. Першим кроком на цьому шляху має стати роз’єднання двох країн – СРСР і Китаю.

З воєнної точки зору обмежена війна характеризується наступним:

1. Обмеженість певним географічним районом;

2. Неповне використання противниками наявних у їх розпорядженні видів зброї;

3. Використання зброї лише проти певних цілей та об’єктів.

Різновиди обмеженої війни (в сенсі воєнних операцій):

• Каральні експедиції;

• Війни між нерівними за своєю силою учасниками, де більш сильна держава утримується від використання всієї своєї могутності з тих чи інших причин;

• Війни між великими державами, масштаби яких не розширюються за мовчазною згодою обох сторін (війна у В’єтнамі);

Як політичний акт обмежена війна характеризується:

1. Рівень моральних сил є тут вирішальним не лише на момент прийняття рішень про вступ у війну (рішення про початок війни), а й протягом всіх воєнних дій;

2. Перемога в цій війні не несе з собою остаточного вирішення проблеми (скоріше - консервування), а поразка не несе за собою таких наслідків як національна катастрофа;

3. Особливе значення політичних демаршів, які мають продемонструвати можливість розумного врегулювання конфлікту;

4. Обмежена війна – це засіб перевірки рішучості сторін під час конфлікту і показник важливості для них спірних питань.

В ядерну епоху можливі наступні різновиди обмеженої війни:

1. Війни, які ведуться другорядними країнами;

2. Війни з участю або західних держав, або радянського блоку, які знаходяться у менш вигідному становищі і за умови невеликої ймовірності втручання ззовні (Угорщина – 56, Чехія - 68);

3. Конфлікти, які спочатку мають вигляд боротьби між великою та малими державами, але з часом можуть отримати і більш значні масштаби (виступ Китаю проти Південного В’єтнаму);

4. Війни між великими державами;

Зоною найбільш ефективного використання обмежених війн є дуга, яка тягнеться на схід від Туреччини, впродовж всієї периферії Євразії (Римленд у Спайкмена, Внтурішній напівмісяць у Маккіндера). Політика анаконди.