21 Передумови і мотиви участі індивіда в політиці

Передумови. Активне включення особистості в політичний процес вимагає певних передумов. Їх можна поділити на три групи: матеріальні, соціально-культурні і політико-правові. Досвід показує, що для участі людини в нормальній політичній діяльності необхідно первинне задоволення її потреб в основних продуктах харчування, товарах і послугах, житлово-побутових умовах, досягнення певного рівня загальноосвітньої і професійної підготовки, загальної і політичної культури.

В зарубіжних політологічних дослідженнях взаємозв'язок добробуту суспільства і його політичної системи розглядається в трьох аспектах. По-перше, цілком обґрунтована теза що, ніж багатіше суспільство, тим воно більш відкрите демократичним формам функціонування. В економічно розвиненому суспільстві основні по чисельності і по впливу соціальні групи це не ті що належать ані до вкрай бідних, ані до казково багатих; різка, по суті двухполюсна, майнова поляризація зникає, утвориться сильний "середній клас", що по своєму положенню в - суспільстві і об'єктивним інтересам складає опору демократичного режиму. По-друге, рівень добробуту виявляє помітний вплив на політичні переконання і орієнтації людини. С. М. Липсет прийшов до висновку, що матеріально більш забезпечені люди є більш ліберальними, а більш бідні є і більш інтолерантними (нетерпимими). По-третє, достатньо високий національний добробут служить необхідною базою формування компетентної громадянської служби, корпусу професійно підготованих управлінських кадрів. В умовах бідності тяжко добитися в масовому масштабі високого рівня загальноосвітньої і професійної підготовки, необхідного для ефективного управління на демократичній основі.

Мотиви. Досягнення мети широкої політичної участі людей значно залежить від мотивів, якими керується особистість в своїй політичній діяльності, бо сама мотивація може виявитися з точки зору суспільних інтересів настільки негативною, що не буде сприяти ані зміцненню демократії в суспільстві, ані моральному вдосконаленню і всебічному розвитку особистості. Питання про мотивацію політичної участі або неучасті є дуже складним. З Цього приводу Г. Лассвеллом була висунута теорія: «прагнення людини до влади є відображенням її низької самооцінки, що за допомогою влади така особистість прагне компенсувати низьку самооцінку, підвищити свій престиж і подолати почуття власної неповноцінності». Ця точка зору однак не отримала загального визнання.