logo
politologia

20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики

Особистість є первинним суб’єктом політики. Проблема вивчення особистості має 3 аспекти. 1) особистість як індивідуальні, психофізіологічні особливості людини, її специфічні звички, стиль поведінки, ціннісні орієнтири. 2) особистість як представник групи. 3) особистість як відносно самостійний активний учасник політичного і суспільного життя, що володіє розумом і свободою волі не тільки загальнолюдськими , а й унікальними в своєму роді рисами, тобто як цілісність яка має політичний статус громадянина держави.

Протягом багатьох століть панувала патерналістська система держави. Індивід виступав тут безсвідомим учасником політики і лише вищі суспільства підіймалися до напівсвідомості підданицької участі. В політичній концепції Платон розробляє тоталітарну особистість. Він виходить з безумовного верховенства в цілому держави над індивідом. Аристотель вважав, що держава має першість перед особистістю, але він противник тоталіризації суспільства. Але і в нього індивід виступає об’єктом влади. Послідовно з’являється лібералізм, який відокремлює громадянина від суспільства і держави, проголошує політичну рівність усіх громадян. сферою самореалізації особистості тут є громадянське суспільство. В ХХ ст. з’являється тоталітарна модель взаємовідносин особистості і держави, що випливає з безумовного пріоритету цілого над частиною.

У сучасній політичній думці панують різні погляди:

  1. християнська концепція політики випливає з 3-х основних принципів: унікальності кожної людини внаслідок її духовності, солідарності, субсідарності.

  2. неоконсерватизм (а також соціал-демократи, та ліві ліберали) виступає за максимальне розвантаження держави, відмову від соціальних функцій.

Особа бере участь у політиці безпосередньо або опосередковано. Безпосередня участь здійснюється через форми прямої демократії: референдуми, вибори, збори тощо. Представницькі форми демократії — парламент, місцеві органи влади, представницькі органи партійних та інших громадських організацій — забезпечують опосередковану діяльність особи у політичній сфері. У цих органах власне політичну діяльність здійснюють особи як політичні діячі, політичні лідери, політичні керівники. Світовий політичний процес свідчить про розширення й урізноманітнення форм політичної діяльності особи. А це, в свою чергу, означає, що роль людини як суб'єкта політики в світовому співтоваристві безперервно зростатиме, набуватиме нового змісту.