60. Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
Політична ідеологія являє собою систематизовану сукупність ідейних поглядів, що виражають і захищають інтереси тієї чи іншої суспільної групи, і вимагають підкорення індивідуальних поглядів і вчинків як найбільшої кількості людства відповідній меті і завданням використання влади. Деякі вчені (Вебер) відносять ідеологію до сфери віри і заперечують постановку питання про її науковість. Функціональне тлумачення ідеології (Парсонс) – інститут інтеграції спільноти, за яким її соціально-історичні джерела залишаються в тіні. Поняття ідеології зводиться до визначення психології окремих груп та індивідів.
Основні політичні ідеології
Лібералізм - сукупність ідейно-політичних вчень, політичних і економічних концепцій, що ставлять метою ліквідацію або пом'якшення різних форм державного і суспільного примусу, необмежену свободу підприємництва й торгівлі, парламентський устрій, плюралістичну демократію, широкі свободи індивідів в усіх сферах суспільного життя.
Ідея «держави добробуту». Така держава мала відвернути соціальні конфлікти. Неолібералізм виходив з необхідності партнерства між урядами, бізнесом і працею на всіх рівнях господарського механізму, зміщення центру тягаря з заборонених заходів на стимулювання.
Консерватори віддають перевагу порядку політичної системи, що склався. Примножена досвідом і мудрістю багатьох поколінь людей «даність», більш правильна, аніж новації та перетворення, що виступають модним захопленням сучасності. Неоконсерватизм означає реальний процес поновлення політики, здійснюваної в межах колишніх пріоритетів та названий «новою консервативною хвилею».
Суспільно-політичні ідеали соціалізму, засновані на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на соціально забезпеченій свободі особистості. На відміну від лібералізму, основаного на пріоритеті індивідуального як умові реалізації тієї ж ідеї, соціалізм підкреслював першорядне значення колективних або суспільних основ у процесі перебудови й організації життя в майбутньому. Комунізм. В суспільних відносинах комуністичне вчення наголошує на зверхності інтересів колективу над інтересами окремої людини, на абсолютній домінанті, підкоренні людської особистості інтересам спільноти.
Для анархізму характерні два напрямку: анархо-індивідуалізм та анархо-комунізм. Основні Ідеї анархо-індивідуалізму зводилися до того, що нове суспільство повинно базуватися на пріоритеті особистості, на егоїзмі. Зважаючи на те, що держава та ї особистість несумісні, то анархо-індивідуалізм виступив проти держави.
Теоретики анархо-комунізму ставили головною метою визволення людини від насильства. Здійснення звільнення людини від насильства зв'язувалось з відмиранням держави, створенням бездержавного соціально справедливого суспільства.
Націоналізм - ідеологія, психологія, соціальна практика, світогляд та політика підкорення одних націй іншим, проповідь національної винятковості та переваги, розпалювання національної ворожнечі, недовір'я та конфліктів. Націоналізм може виступати у вигляді фашизму, расизму та під маскою витонченої науковості з позицій марксизму, лібералізму, демократизму.
Релігійний фундаменталізм — течії у протестантській ідеології, ісламі та інших релігіях, представники яких виступають проти критичного перегляду застарілих релігійних понять.
- 13 Політика і релігія
- 14 Сутність політичної влади, її наукові концепції
- 15 Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади
- 16 Властивості політичної влади
- 17 Ефективність і легітимність політичної влади
- 18 Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади
- 19 Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики
- 20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики
- 21 Передумови і мотиви участі індивіда в політиці
- 22 Політична соціалізація: етапи і фактори
- 23 Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи
- 24. Сутність і наслідки відчуження людини від політики.
- 25. Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.
- 26. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності. Можливості участі громадян України в політиці.
- 27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.
- 28. Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
- 29.Політичне лідерство:сутність,функції,типологія.
- 30.Політична еліта: ознаки,структура, функції
- 31. Класичні та новітні теорії еліт.
- 33. Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
- 34.Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.
- 35. Особливості держави як політичного інституту.
- 47.Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань
- 48.Групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- 49.Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
- 50.Структура політичної системи.
- 51.Функції політичної системи
- 52.Типологія політичних систем.
- 53.Специфіка політичної системи України.
- 54.Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.
- 55.Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.
- 56. Основні сучасні теорії демократії
- 57. Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.
- 59. Структура, функції, типи політичної свідомості.
- 60. Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
- 61. Основні принципи лібералізму.
- 63. Основні цінності консерватизму
- 64. Основні риси ідеології неоконсерватизму
- 67. Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.
- 68. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- 69. Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.
- 70. Структура і функції політичної культури
- 71. Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні
- 72. Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу
- 73. Політична модернізація
- 74. Політична криза: поняття та різновиди
- 75. Революція та реформа як види політичних перетворень
- 76. Сучасні тенденції розвитку світової політики.
- 77. Глобалізація і глобальна політика.
- 78. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання
- 79. Правові засади міжнародної політики
- 80. Національний інтерес, як основа зовн. Політ держави