10.1 Поняття виборів, їх види

Політологія виділяє три основні шляхи завоювання та утримання влади: насильство, диктатуру й демократичні вибори. Вибори - це демократичний спосіб формування періодичної або позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на новий строк, процедура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних осіб шляхом голосування за кандидатів, висунених відповідно до встановлених законом правил і процедур. Вибори є сучасною, цивілізованою формою завоювання влади та зміни здійснюваного нею курсу.

Політичні вибори - це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів у державі.

Головними серед них є:

- призначення виборів та визначення дати їх проведення;

- визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;

- утворення виборчих комісій;

- складання списків виборців;

- висунення та реєстрація кандидатів;

- проведення передвиборчої агітації;

- голосування та підрахування голосів;

- оприлюднення результатів голосування;

- проведення в разі необхідності повторного голосування або повторних виборів.

Вибори відповідають республіканському типові організації влади, якщо вона є справою народу. Згідно з ідеєю республіканізму, народу належить реальний мандат влади, який громадяни періодично вручають, делегують обмеженому колу людей. Будь-який парламентаризм ґрунтується на ідеї володіння кожним дієздатним громадянином владними повноваженнями і їх передачі своїм повноважним представникам. Що стосується акту голосування, то його можна оцінити як процедуру передачі влади, а ухиляння від участі в виборах - як незгоду її передавати.

Вибори символізують не лише виявлення думки населення, а й залучають маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легітимність, законне обґрунтування політики, яку проводять представники влади, що перемогла на виборах. Вибори відіграють у суспільстві роль своєрідного регулятора, оскільки таким чином можна демократично змінювати владні структури.

Залежно від предмета обрання розрізняють вибори президентські, парламентські й муніципальні. З огляду на причини їх проведення вибори можуть бути : черговими, позачерговими та додатковими.

В умовах трансформації політичної системи вибори в Україні ще не є повною мірою механізмом формування волі більшості та цивілізованого вирішення конфліктів, що виникають, недостатньо виконують функцію рекрутування нової політичної еліти, не є оптимальним способом мобілізації громадськості на підтримку загальнозначущих цінностей і партійних програм.

Моніторингові дослідження електоральної поведінки, які проводить інститут соціальної та політичної психології НАН України, дають можливість говорити про такі зміни, що відбуваються в середовищі виборців:

- основна частина електорату тримається "своїх" партій;

- певна частина виборців з тих чи інших причин переходить на бік інших партій;

- основним джерелом поповнення електорату є зростання політичної активності населення;

- існує стабільна частина виборців, які не голосують за жодні партії і не беруть участі в виборах.