13.5 Проблема подолання відсталості

Демографічна проблема безпосередньо пов'язана з проблемою відсталості. Економіки країн, які розвиваються, сильно відстають від рівня виробництва розвинених держав і скоротити цей розрив поки ще не вдається. Держави з низьким рівнем доходів складають біля 40% від кількості всіх держав і зосереджені в "чорній" Африці, Південно-Східній і Центральній Азії. В країнах з високим рівнем доходів, які складають біля 10% від кількості всіх держав, ВНП на душу населення складає 9386 доларів.

Неграмотність дорослих у країнах з низьким рівнем доходів становить понад 40%, а питома вага студентів вищих навчальних закладів лише 3 %. Гострою є житлова проблема: з населення країн, які розвиваються, 250 млн осіб мешкає в нетрях, 1,5 млрд осіб не отримують медичної допомоги. Близько 2 млрд осіб не мають доступу до безпечної для здоров'я води. Недоїдають понад 500 млн осіб, а від голоду щороку помирає 30-40 млн, приблизно 15 млн дітей помирає щороку до п'ятого року життя, причому половина з них – від голоду. З кожних 100-та хворих на туберкульоз 95 живе в бідних державах.

Згідно з даними Міжнародної організації праці, в країнах, що розвиваються, кількість малолітніх працівників віком від 5-ти до 14-ти років становить 250 мільйонів.

Виділяють декілька причин, які заважають країнам "четвертого світу" подолати відсталість:

1) насамперед потрібно мати на увазі, що вони є аграрними країнами. На їх частку припадає 90% селян світу, але, як це не парадоксально, вони не спроможні прогодувати навіть себе, оскільки зростання кількості населення в них перевищує приріст виробництва продовольства;

2) необхідність освоювати нові технології, розвивати промисловість, сферу послуг, що потребує участі в світовій торгівлі, а це деформує економіку цих країн;

3) використання традиційних джерел енергії, які з огляду на їх низьку ефективність не дозволяють суттєво підвищити продуктивність праці в промисловості, на транспорті, в сфері послуг, у сільському господарстві;

4) цілковита незалежність від світового ринку; прикладом чого є нафта, величезними запасами якої володіють деякі держави, але вони не можуть контролювати нафтові ринки й регулювати ситуацію на свою користь;

5) швидко зростає борг перед розвиненими державами;

6) розвиток продуктивних сил, соціально-культурної сфери неможливий без підвищення освітнього рівня всього народу, оволодіння сучасними досягненнями науки та техніки.

Бідність і низький рівень культури неминуче тягнуть за собою неконтрольований приріст населення. Політична нестабільність, обумовлена насамперед низьким рівнем економіки, постійно створює небезпеку виникнення збройних конфліктів у цих регіонах. Диспропорції у світовому розвитку роблять вельми проблематичним безконфліктне співіснування різних держав і регіонів планети в найближчому майбутньому. Чимало політологів бачать високу ймовірність конфліктів між "багатою Північчю" й "бідним Півднем", а також між Сходом та Заходом, що часто асоціюються з мусульманською та християнською цивілізаціями. Інша група дослідників акцентує увагу на тому, що протистояння насамперед буде проходити між західною євроамериканською та східною євразійською культурами.