logo search
politologia

47.Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань

Альтернативні рухи - збірна назва сучасних суспільно-політичних сил, які відрізняє негативне ставлення до існуючих соціальних систем, формам здійснення політичних процесів, стандартам поведінки та способу життя індустріального суспільства(в 70-80-і рр.. 20 ст). Причини виникнення: - руйнуванням традиційних ціннісних орієнтацій, - відсутністю умов для саморозвитку і самовдосконалення особи, - тотальною загрозою природним основам життя, - поглибленням нерівності між суспільними групами і регіонами. завдання - це подолання відчуження людини в економіці, політиці, культурі, приватному житті,висувають в якості орієнтира ідеали пацифізму, гармонійного розвитку кожної людської особистості. Основні принципи: - в сфері економіки - перехід від завдання досягнення матеріального добробуту до цілі матеріальної достатності;- в політичній сфері - створення нового типу демократії, яка передбачає децентралізацію влади і широку політичну активність на масовому рівні;- у сфері розвитку особи - необхідність удосконалення внутрішнього світу. Поширена ідея, згідно з. якою механізми організації природи повинні бути взірцями організації суспільства, а соціальна рівновага - і копією рівноваги в природі.Носіями альтернативного світогляду є не класи, партії і соціальні групи, а об'єднання однодумців, які утворюються на основі їх прихильності до певних соціальних цінностей: - пацифісти (лат. «pacificus» - миротворний) - противники всіляких воєн; - феміністи - прихильники утвердження рівноправ'я жінок і підвищення їх ролі в соціальному житті; - екологісти - особи, що виступають на захист навколишнього середовища;- прибічники розвитку альтернативних систем освіти, демисифікації культури та інші.

Ідеї: акцент з матеріальних благ на немат.;само реал. Особи в громадському житті;визнання з боку сус-ва;зміна обличчя існуючого сус-ва;політична екологія;децентралізація політ. Життя;демократія прямої участі;утвердження нових цінностей;держава-мінімум;гасло-свобода на всіх рівнях.

У їх ідеології помітно вплив утопічного соціалізму (А. Сея-Симон, Ш. Фурье), анархізму {П. А. Кропоткін) і радикалізму (Ж-Ж Руссо, Г. Марку зе, Е. Фромм). Теоретиками альтернативних рухів вважаються І. Ілліч, І. Хубер і А. Горц