logo search
politologia

14 Сутність політичної влади, її наукові концепції

Політична влада — здатність і можливість здійснювати визна­чальний вплив на діяльність, поведінку людей та їх об'єднань за допомогою волі, авторитету, права, насильства; організаційно-управлінський та регулятивно-контрольний механізм здійснення політики. Поняття “політична влада” ширше від поняття “державна влада”: не кожна політична влада є владою державною (наприк­лад, влада партій, рухів, громадських організацій), хоча будь-яка державна влада — завжди політична.

Політичну владу умовно можна назвати "владою права", що зовсім не означає, що політична влада скрізь і завжди здійснюється за допомогою права, але право є головним засобом її реалізації.

Специфіка державної влади полягає в тому, що вона здійснюється спеціальним апаратом; поширюється на всю територію країни; наділена монополією на прийняття законів та застосування примусу.

Основні особливості політичної влади:верховенство, публічність,

моноцентричність, легальність, різноманіття ресурсів.

Марксистсько-ленінська: влада трактується як панування одних над іншими, підкорення організаційній силі. Акцент робиться на класовому пануванні-підкоренні, але залишається відкритим питання про одиниці виміру влади, її основ.

Позитивістсько-соціологічна (Вебер): в основі визначення влади лежить визначення асиметричності між суб’єктами, існуюча в зв’язку з цим можливість 1-го суб’єкта впливати на інших.

Сучасні концепції головним питанням ставлять питання про джерела або основи влади, пошук моделей, відтворення і концепції влади.

Системний підхід – орієнтований на пошук таємниць влади в суспільній структурі і функціях як вираженнях системи. Акцент уваги на ролі і статусі індивіда.

Біхевіористський напрямок (рольові, поведінські концепції, теорія обміну ресурсів): характерним є погляд на владу знизу. Біхевіористи не заглиблюються далі природності і перевірки волі до влади.

Теорія опору: розглядає владу як відносини, в якому суб'єкт придумує опір об'єкту. Відповідно розробляється класифікація різноманітних ступенів і форм опору, а також основ влади. Вводиться поняття "сила влади", що розуміється як максимальна потенційна здатність агента вплинути на іншого

Теорія поділу зон впливу: (Д.Ронг) ставить під сумнів питання щодо асиметричності відносин влади. Влада - це взаємодія, де учасники періодично міняються ролями.