13.3 Проблема підтримки миру

Історія доводить, що зростання взаємодії між народами, обмін продукцією промисловості й сільськогосподарського виробництва постійно супроводжувалися гострими збройними сутичками. За період з 3500 р. до н. е. відбулося 14530 воєн; лише 292 роки людство жило в мирі. В ХVIІ ст. в війнах загинуло 3,3 млн осіб, у ХVIII - 5,5 млн осіб, у XIX - 16 млн осіб. У результаті двох світових війн у XX ст. загинуло понад 70 млн осіб; ці війни й позначили початок перетворення проблеми війни й миру на глобальну.

Двадцяте століття показало, наскільки досвідченим стало людство в умінні вбивати. Протягом попередніх століть розвиток виробництва нової зброї проходив повільно, але в XX ст. його можна порівняти з лавиною. Сьогодні за допомогою комп'ютеризованих систем наведення й супутникових датчиків реактивні снаряди можуть виконувати свою руйнівну дію з величезною точністю.

Звичайно, погляд на війну протягом століть змінювався. У XIII ст. Чингізхан говорив: "Щастя полягає в тому, щоб підкорити ворогів, змусити їх схилятися перед тобою, захопити їхню власність, утішатися їхнім розпачем, знущатися над їхніми дочками й жінками". Сьогодні складно уявити світового керівника, який би заявив щось схоже; практично неможливо знайти доказів на підтримку думки про те, що війна - справедливе заняття. Великомасштабні війни вважаються "дорогою примхою", тому економісти обґрунтовують це так: могутні, багаті держави світу мають надзвичайну користь від економічної співпраці й матеріальної вигоди, якими вони користуються в мирний час, набагато перевищують будь-які вигоди, які може принести війна, тому могутні держави мають вагому причину для підтримання миру між собою, у їх інтересах - об'єднувати сили для стримування будь-якого конфлікту між менш могутніми державами, що загрожує економічному статус-кво.

Бажання припинити війни висловлено в преамбулі до Статуту ООН, де держави-учасниці постановили "оберігати наступні покоління від лиха війн, які двічі за нашого життя приносили горе людству", що лягло у основу концепції загальної безпеки, суть якої полягає в об'єднанні держав проти країни-агресора.

Проблема забезпечення безпеки займає центральне місце в глобалістиці.