20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики
Особистість є первинним суб’єктом політики. Проблема вивчення особистості має 3 аспекти. 1) особистість як індивідуальні, психофізіологічні особливості людини, її специфічні звички, стиль поведінки, ціннісні орієнтири. 2) особистість як представник групи. 3) особистість як відносно самостійний активний учасник політичного і суспільного життя, що володіє розумом і свободою волі не тільки загальнолюдськими , а й унікальними в своєму роді рисами, тобто як цілісність яка має політичний статус громадянина держави.
Протягом багатьох століть панувала патерналістська система держави. Індивід виступав тут безсвідомим учасником політики і лише вищі суспільства підіймалися до напівсвідомості підданицької участі. В політичній концепції Платон розробляє тоталітарну особистість. Він виходить з безумовного верховенства в цілому держави над індивідом. Аристотель вважав, що держава має першість перед особистістю, але він противник тоталіризації суспільства. Але і в нього індивід виступає об’єктом влади. Послідовно з’являється лібералізм, який відокремлює громадянина від суспільства і держави, проголошує політичну рівність усіх громадян. сферою самореалізації особистості тут є громадянське суспільство. В ХХ ст. з’являється тоталітарна модель взаємовідносин особистості і держави, що випливає з безумовного пріоритету цілого над частиною.
У сучасній політичній думці панують різні погляди:
-
християнська концепція політики випливає з 3-х основних принципів: унікальності кожної людини внаслідок її духовності, солідарності, субсідарності.
-
неоконсерватизм (а також соціал-демократи, та ліві ліберали) виступає за максимальне розвантаження держави, відмову від соціальних функцій.
Особа бере участь у політиці безпосередньо або опосередковано. Безпосередня участь здійснюється через форми прямої демократії: референдуми, вибори, збори тощо. Представницькі форми демократії — парламент, місцеві органи влади, представницькі органи партійних та інших громадських організацій — забезпечують опосередковану діяльність особи у політичній сфері. У цих органах власне політичну діяльність здійснюють особи як політичні діячі, політичні лідери, політичні керівники. Світовий політичний процес свідчить про розширення й урізноманітнення форм політичної діяльності особи. А це, в свою чергу, означає, що роль людини як суб'єкта політики в світовому співтоваристві безперервно зростатиме, набуватиме нового змісту.
- 13 Політика і релігія
- 14 Сутність політичної влади, її наукові концепції
- 15 Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади
- 16 Властивості політичної влади
- 17 Ефективність і легітимність політичної влади
- 18 Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади
- 19 Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики
- 20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики
- 21 Передумови і мотиви участі індивіда в політиці
- 22 Політична соціалізація: етапи і фактори
- 23 Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи
- 24. Сутність і наслідки відчуження людини від політики.
- 25. Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.
- 26. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності. Можливості участі громадян України в політиці.
- 27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.
- 28. Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
- 29.Політичне лідерство:сутність,функції,типологія.
- 30.Політична еліта: ознаки,структура, функції
- 31. Класичні та новітні теорії еліт.
- 33. Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
- 34.Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.
- 35. Особливості держави як політичного інституту.
- 47.Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань
- 48.Групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- 49.Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
- 50.Структура політичної системи.
- 51.Функції політичної системи
- 52.Типологія політичних систем.
- 53.Специфіка політичної системи України.
- 54.Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.
- 55.Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.
- 56. Основні сучасні теорії демократії
- 57. Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.
- 59. Структура, функції, типи політичної свідомості.
- 60. Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
- 61. Основні принципи лібералізму.
- 63. Основні цінності консерватизму
- 64. Основні риси ідеології неоконсерватизму
- 67. Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.
- 68. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- 69. Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.
- 70. Структура і функції політичної культури
- 71. Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні
- 72. Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу
- 73. Політична модернізація
- 74. Політична криза: поняття та різновиди
- 75. Революція та реформа як види політичних перетворень
- 76. Сучасні тенденції розвитку світової політики.
- 77. Глобалізація і глобальна політика.
- 78. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання
- 79. Правові засади міжнародної політики
- 80. Національний інтерес, як основа зовн. Політ держави