Методичні вказівки

Готуючись до семінарського заняття, студенти повинні насамперед з'ясувати й осмислити ключові поняття і терміни, а саме: політичний лідер, політичний вождь, політичне лідерство, політична еліта, володарююча еліта, партійно-політична еліта, функції політичної еліти, політична олігархія, адміністративна еліта, номенклатура, політичний клас, правляча еліта, політичний правлячий клас, політичний клан, політичне керівництво, етнополітична еліта тощо.

Синтезуючи більшість існуючих думок, "політичну еліту" можна визначити як найупливовішу частину правлячої соціальної верстви (класу), яка активно впливає на реалізацію її інтересів у владі, в політиці та взагалі в суспільному житті.

У другому питанні слід розкрити зміст основних концепцій еліт (елітарна концепція Платона, теорії еліт Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, О. Шопенгауера), звернувши увагу на те, що елітизм як цілісна система поглядів та концепцій сформувався у першій половині XX ст. завдяки пралям В. Паретто, Ґ.Моски та Р.Міхельса. Розглядаючи якісні характеристики еліт та їх типологію, слід звернути особливу увагу на соціальне представництво еліти, систему її рекрутування, номенклатурну систему та її соціальні наслідки, особливості формування та етапи еволюції політичної еліти України, її роль та місце в становленні державності, шляхи формування сучасної демократичної політичної еліти в Україні.

У зв'язку з тим, що в сучасній політології лідерство не має однозначного тлумачення, під час підготовки третього питання необхідно з’ясувати існуючі підходи до визначення лідерства. Конкретний зміст та форми прояву лідерства багато в чому визначені рядом об’єктивних і суб’єктивних факторів: умовами конкретної ситуації; соціальним становищем лідерів та тих, хто йде за ними; їх психологічними особливостями тощо. Варто розкрити різні аспекти політичного лідерства, особливо на рівні нації, держави.

Рекомендована література: [1; 5;19; 20; 42; 111; 119; 173; 187; 195; 238; 251; 245; 282; 300; 302; 340; 343]