22 Політична соціалізація: етапи і фактори

Політична соціалізація являє собою єдиний процес. Вона фіксує перехід вимог політичної системи у внутрішню структуру особистості у формі певних норм, цінностей тощо, а з іншого – демонструє як особистість вибірково засвоює ці традиції і погляди закріплюючи їх у тих чи інших формах політичної поведінки і у впливі на владу. Це безумовний і постійний процес.Виділяють 2 етапи соціалізації:

Первинний починається з раннього дитинства. Спочатку головними агентами соціалізації є батьки, причому саме вони виступають для дитини першими фігурами влади. Система заохочень і покарань, яка використовується батьками, формує перші уявлення про систему контролю і санкції. В сім’ї відбувається знайомство з моральними, соціальними, релігійними цінностями. Нарешті від батьків діти дізнаються про партійну приналежність, про вибори, про політичних лідерів. Первинна соціалізація продовжується у школі, де діти дізнаються про державні символи, національних героїв, отримують уроки патріотизму. Виділяють 4 аспекти первинної соціалізації: сприйняття політичного життя, персоналізація, ідеалізація, інституалізація.

Вторинна соціалізація характеризується формуванням власного ставлення до політичної системи. Людина безпосередньо включена в політичне життя, безпосередньо взаємодіє з політичними і владними структурами (партіями, органами влади, судами). На основі накопичених знань і досвіду людина здатна здійснювати відбір певних політичних цінностей, відмовлятися від попередніх і сприймати нові. Важливими агентами вторинної соціалізації виступають ЗМІ.

Розрізняють політичні і неполітичні фактори політичної соціалізації.

Характер і тип державного устрою, політичний режим, політичні інститути, політичні партії та політичні рухи, об’єднання – це основні фактори політичної соціалізації особи. Сім’я, школа, та інші навчальні заклади, робота, служба, культура, мистецтво, література, ЗМІ, національні звичаї та традиції - це основні фактори неполітичної соціалізації особи. Але розмежування факторів соціалізації особи на політичні і неполітичні зовсім не носить відносного характеру. Адже поділ такий відбувається у кожному конкретному випадку і зовсім не обов’язкова наявність того чи іншого фактора.