1 Суть політичного процесу

Політичний процес - один із суспільних процесів, соціально-політичних дій, що забезпечують відтворення політичних ресурсів і творення нової політики. Політичний процес — це сукупність різних видів діяльності суб'єктів політики, включених до динаміки практично політичних відносин, що охоплюють всі стадії функціонування політичної системи й спрямовані на досягнення політичної мети. Передумовою, тобто соціальною базою політичного процесу є процес соціальний. Соціальний процес — це сукупність дій соціальних спільностей, соціальних верств, різних груп, індивідів, спрямованих на їх відтворення і забезпечення стабільності суспільної системи. Політичний процес характеризує певний бік, механізм дії політичної системи суспільства, політичну свідомість, політичну культуру в найскладнішій сфері суспільного життя - політичній. Відображаючи реальності суспільства, реальності соціального, економічного, духовного життя, політичний процес виступає сукупністю результатів переплетіння різноманітних типів політичної поведінки соціальних спільностей, соціальних верств та громадян, діяльності владних органів та структур, реальності, в якій взаємодіють різноманітні субкультури, традиції, які суперечать одна одній, та багато факторів, що безупинно вносять до течії подій щось нове, нестандартне.

Політичний процес розкриває дві фундаментальні форми політичного волевиявлення громадян. По перше, це різноманітні способи презентації рядовими учасниками політичного процесу своїх інтересів у різноманітних видах формулювання індивідами й соціальними спільностями, соціальними верствами вимог, що відповідають їх реальним або уявним інтересам і переносять вимоги в центр політичної боротьби або в сферу прийняття політичних рішень, а, по друге, форми прийняття і реалізації управлінських рішень, що здійснюються політичними лідерами та політичними елітами.

Структура політичного процесу включає: систему політичновладних стосунків і політичну діяльність соціальних спільностей, верств та індивідів. Політична діяльність — це сукупність політичних дій соціальних спільностей, соціальних верств: класів, націй, політичних партій, рухів та індивідів, спрямована на реалізацію їх політичних інтересів насамперед на завоювання та утримання влади.

Компонентами структури політичного процесу є: формування мети та завдань політичних структур, політичних інститутів; конституювання й створення політичних інститутів, розробка, прийняття та реалізація рішень і нормативних актів управління; підтримка населенням держави функціонування політичних інститутів і владних структур та спрямування їх розвитку. Політичні процеси надто різноманітні й за своєю природою поділяються на творчі, руйнівні й одномоментні; за рівнем організації суспільства - на глобальні, регіональні й місцеві; за формами протікання - на відкриті й приховані; за динамікою проходження – на бурхливі, спокійні й уповільнені; за характером спрямування і середовища – на прогресивні, регресивні, внутрішньополітичні, еволюційні, безперервні та ін. Загальні й часткові - всі політичні процеси мають свої особливості: поступовість і повільність. Отже, політичний процес обумовлюється об'єктивними законами розвитку суспільства.

У політичному процесі виділяють три режими: режим функціонування, який не виводить політичну систему за межі взаємовідносин громадян та інститутів влади; режим політичного процесу, що є режимом розвитку; режим занепаду та розпаду політичної цілісності, або, за влучним висловом соціолога Петра Струве, "регресивна метаморфоза" політики.

Одним із найважливіших елементів ланок політичного процесу виступає політична участь, стратегія і тактика в політиці.