59. Групи інтересів у політичній системі України
Особливості формування групи інтересів у посткомуністичній Україні.
У посткомуністичній Україні створені правові та деякі соціально-еконо-мічні передумови для розвитку організаційного плюралізму як первинної ознаки демократичного представництва інтересів громадян. Проте такі чин-ники, як неефективність реформ з точки зору створення середнього класу, низький рівень соціальної структуризації населення, надмірне розшаруван-ня на багату верхівку, яка монополізувала ресурси країни, і масу бідного на-селення, не сприяють формуванню рівноправних стосунків у представниц-тві інтересів різних суспільних груп. Лиш незначна частина суспільства ор-ганізована заради групового представництва своїх інтересів. Переважна більшість громадських об'єднань, яких за останніми даними в Україні нара-ховується близько ЗО тис., справляє дуже малий (можна сказати неістотний) вплив на прийняття політичних рішень та розвиток державної політики. Як-що ці впливи й існують, то вони мають досить нестійкий та фрагментарний характер.
Класичні групи інтересів є Україні
До груп захисту, що створюються заради захисту власних матеріальних та професійних інтересів або інтересів ширшої соціальної групи, яку вони реп-резентують, можна віднести:
- профспілки, фермерські об'єднання;
- об'єднання підприємців та ФПГ (фінансово-промислові групи);
- творчі спілки (журналістів, які доволі активно захищають свободу слова; менш активні - спілки кінематографістів, художників, письменників);
- об'єднання ветеранів (Другої світової війни, війни в Афганістані);
- організації споживачів;
- жіночі, молодіжні спілки тощо.
До груп підтримки, що створюються заради просування певних програм на політичну арену, привертання до них уваги громадськості та урядів, в Ук-раїні відносяться такі групи, як:
- різноманітні правозахисні групи;
- організації допомоги жертвам Чорнобильської катастрофи;
- об'єднання заради боротьби проти СНІДу, проти вживання наркотиків; за ядерне роззброєння;
- організації, що турбуються про захист довкілля («Зелений світ» та інші).
Проблемні групи інтересів часто набувають форми відкритих рухів, до яких можуть приєднуватись усі, кого турбує вирішення даного питання, їх трактують як об'єднання «за щось», а не «когось» (останнє властиве групам захисту). Ці групи є однією з найсучасніших форм участі громадян демокра-тичних країн у політиці, яка особливо популярна серед молоді.
Серед організованих (захисних і підтримуючих) груп інтересів є як стійкі, так і тимчасові утворення. Прикладами тимчасових груп інтересів є біженці; іммігранти; прихильники проведення референдуму з певного питання (за реформування парламенту; дострокову відставку президента; розв'язання якихось проблем місцевого характеру). Значну активність у захисті своїх ін-тересів (явну чи приховану) відіграють інституційні заінтересовані групи: військовики, державні службовці (бюрократія), церкви. Перші дві з названих інституційних груп діють всередині державних структур, домагаючись від уряду того чи іншого сприяння, щоправда з різним успіхом. Третя є ві-докремленою від держави.
Усі охарактеризовані вище групи відкрито заявляють про свої інтереси, пропагують свої програми, прагнуть мобілізувати якомога ширшу підтрим-ку громадськості та вплинути на уряд. Нажаль, їх слабкість та фрагментованість проявляється в тому, що про їхню діяльність дуже мало відомо на-віть зацікавленим особам.
Кланово-олігархічні об'єднання та їх роль в українській політиці
За час посткомуністичного переходу в Україні виникло чи-мало різноманітних громадських організацій. Проте взаємодія між ними і правлячою політичною верхівкою дуже слабка. Тому плюралістична та ліберально-корпоратистська моделі захисту інтересів поступаються іншим, менш цивілізова-ним. На їх місце приходять клієнтелізм, патримоніалізм та корупція. Значний вплив на політичний процес мають тільки так звані адміністра-тивно-економічні групи (або клани), що належать до прихованих (тіньо-вих) груп інтересів.
Розгортаються процеси інтенсивної регіональної інституалізації, що, з од-ного боку, дозволяє зміцнити життєво важливі зв'язки між територіальними та господарсько-фінансовими структурами. З іншого, через слабкість нових правових структур і механізмів створюються сприятливі умови для вирішен-ня егоїстично-корпоративних інтересів, що відчувають себе досить вільно в умовах правової аморфності. Отже, складається ситуація, коли найважливі-шими елементами сучасної системи представництва інтересів в Україні є політичні клани, клуби, парламентські лобі, які будуються на засадах патронажно-клієнтельних, земляцьких, родинно-кланових стосунків при незнач-ному впливі відкритих організованих інтересів, що керуються принципами політичного плюралізму.
- Поняття і структура політики.
- 2. Місце політики в системі суспільних відносин
- 3.Види політики. Функції політики
- 5. Політичні ідеї Античності
- 6. Політична думка Середньовіччя
- 7. Політичні вчення Відродження
- 8.Політичні вчення Нового часу
- 9. Основні напрямки політичної думки хіх – початку хх століття
- 10. Сучасні політичні концепції
- 11. Становлення політології як самостійної наукової дисципліни
- 12. Предмет політичної науки. Методи політології
- 13. Структура та функції політичної науки
- 14.Розвиток політології в Україні
- 16. Структура політичної влади.
- 17. Мотиви підкорення та ресурси влади
- 18. Принципи організації і функціонування політичної влади.
- 19. Легітимність політичної влади в Україні
- 20. Поняття політичної еліти. Класичні та сучасні елітистські концепції
- 21. Типологія політичних еліт.
- 22. Рекрутування політичних еліт
- 23. Політична еліта України: якісний склад, канали рекрутування, механізми реалізації влади
- 24. Поняття та ознаки політичного лідерства.
- 25. Сучасні концепції політичного лідерства
- 27 Основні підходи до вивчення політичних систем
- 28.Моделі функціонування політичної системи
- 29. Типологія політичних систем
- 30. Поняття і типи політичного режиму
- 31. Тоталітаризм і авторитаризм як форми недемократичного політичного режиму
- 32. Демократичний політичний режим: поняття й ознаки
- 33. Посттоталітарні політичні режими: поняття й особливості
- 34. Держава як центральний елемент політичної системи суспільства.
- 35. Універсальність і суверенність державної влади
- 36. Ознаки держави. Основні концепції походження, природи і соціального призначення держави
- 37.Внутрішні і зовнішні функції держави
- 38 Поняття форми правління. Монархія: поняття, ознаки, види
- 39.Поняття форми правління. Республіка, її особливості та різновиди
- 40. Радянська республіка як недемократична форма республіканського правління
- 41.Поняття форми державного устрою. Унітарний державний устрій, його ознаки
- 42. Поняття форми державного устрою. Федерація: поняття, ознаки і види
- 58. Корпоративізм і неокорпоративізм
- 59. Групи інтересів у політичній системі України
- 60. Поняття політичної культури, її роль у суспільстві. Структура політичної культури
- 62. Політична символіка. Мова як політичний символ
- 63. Політична свідомість
- 64. Поняття і класифікація політичної участі. Протестні форми політичної участі
- Політичний тероризм
- Природа абсентеїзму
- 67. Типи політичної культури
- Типологія політичної культури є. Вятра
- 68.Специфіка української політичної культури: історія і сучасність
- 87. Світова політика: поняття, зміст, цілі. Система міжнародних відносин
- 88. Міжнародні організації в системі міжнародних відносин.
- 89. Основні принципи міжнародної політики
- 90. Історичний розвиток і сучасне розуміння геополітики.
- 93. Основні геополітичні концепції сучасності
- 95. Поняття, предмет і категорії політичної глобалістика
- Питання до іспиту з політології
- 1. Поняття і структура політики.