34. Держава як центральний елемент політичної системи суспільства.
Держава є одним із найважливіших інститутів суспільства, центральним елементом його 1по11літичної системи. Одним із найважливіших завдань політології є аналіз розвитку сутнісних рис, соціальної ролі здійснюваних нею функцій, форм державного правління й державного устрою, принципів міждержавної політики.
Визначальною ланкою політичної системи суспільства та її підсистеми — політичної організації — є держава.
Термін “держава” трактується у трьох значеннях:
1) як асоціація, що міститься на окремій території, об’єднує усіх членів суспільства. В такому розумінні цей термін використовується як синонім понять “суспільство”, “країна”, “вітчизна”;
2) як відносини політичної влади – сукупність зв’язків між громадянами і органами держави;
3) як адміністративні органи влади та правові норми, що визначають їх функціонування.
У різних філософських, соціологічних і політологічних теоріях це поняття має неоднаковий зміст.
Основні ознаки держави:
- Суверенітет. Він має внутрішній і зовнішній виміри. Це означає, що держава володіє найвищою і необмеженою владою над внутрішніми суб’єктами у межах кордонів тієї чи іншої країни (внутрішній вимір), а інші держави повинні визнавати цей принцип (зовнішній вимір);
- Всезагальність. Держава охоплює своїм впливом усіх людей, що мешкають на її території, в тому числі громадян інших держав;
- Примус. Монопольне право на примусовий вплив щодо населення і наявність особливої системи органів, установ і знарядь примусу (армія, поліція, суд, тюрми), які виконують функції державної влади;
- Право на застосування сили. Держава володіє первинним, вищим, порівняно з іншими організаціями, правом застосувати силу в межах, встановлених законом;
- Право. Держава функціонує в рамках встановленого права. Структура і функції державних органів визначаються правом. Внутрішня і зовнішня політика проводиться виключно в правовому полі від імені всього суспільства;
- Суверенна законотворчість. Право видавати закони і правила, обов'язкові для всього населення;
- Апарат держави. Наявність публічної влади, здійснюваної особами, зайнятими винятково управлінням суспільством та охороною встановлених у ньому порядків (державні чиновники), сукупність управлінсько-адміністративних структур, покликаних реалізувати рішення центральних і місцевих органів влади;
- Монопольне право на збирання податків. Для формування загальнонаціонального бюджету, утримання державного апарату;
- Територія. Держава нерозривно пов’язана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обов’язкову силу. Організація влади здійснюється за певним територіальним принципом: поділ населення за територією проживання, а не за кровно-родинними ознаками.
Ці ознаки визначають внутрішні й зовнішні державні зв'язки як необхідну форму снування і розвитку сучасних суспільств (народів).
Отже, держава — це форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов'язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу і забезпечує безпеку особи і нації.
- Поняття і структура політики.
- 2. Місце політики в системі суспільних відносин
- 3.Види політики. Функції політики
- 5. Політичні ідеї Античності
- 6. Політична думка Середньовіччя
- 7. Політичні вчення Відродження
- 8.Політичні вчення Нового часу
- 9. Основні напрямки політичної думки хіх – початку хх століття
- 10. Сучасні політичні концепції
- 11. Становлення політології як самостійної наукової дисципліни
- 12. Предмет політичної науки. Методи політології
- 13. Структура та функції політичної науки
- 14.Розвиток політології в Україні
- 16. Структура політичної влади.
- 17. Мотиви підкорення та ресурси влади
- 18. Принципи організації і функціонування політичної влади.
- 19. Легітимність політичної влади в Україні
- 20. Поняття політичної еліти. Класичні та сучасні елітистські концепції
- 21. Типологія політичних еліт.
- 22. Рекрутування політичних еліт
- 23. Політична еліта України: якісний склад, канали рекрутування, механізми реалізації влади
- 24. Поняття та ознаки політичного лідерства.
- 25. Сучасні концепції політичного лідерства
- 27 Основні підходи до вивчення політичних систем
- 28.Моделі функціонування політичної системи
- 29. Типологія політичних систем
- 30. Поняття і типи політичного режиму
- 31. Тоталітаризм і авторитаризм як форми недемократичного політичного режиму
- 32. Демократичний політичний режим: поняття й ознаки
- 33. Посттоталітарні політичні режими: поняття й особливості
- 34. Держава як центральний елемент політичної системи суспільства.
- 35. Універсальність і суверенність державної влади
- 36. Ознаки держави. Основні концепції походження, природи і соціального призначення держави
- 37.Внутрішні і зовнішні функції держави
- 38 Поняття форми правління. Монархія: поняття, ознаки, види
- 39.Поняття форми правління. Республіка, її особливості та різновиди
- 40. Радянська республіка як недемократична форма республіканського правління
- 41.Поняття форми державного устрою. Унітарний державний устрій, його ознаки
- 42. Поняття форми державного устрою. Федерація: поняття, ознаки і види
- 58. Корпоративізм і неокорпоративізм
- 59. Групи інтересів у політичній системі України
- 60. Поняття політичної культури, її роль у суспільстві. Структура політичної культури
- 62. Політична символіка. Мова як політичний символ
- 63. Політична свідомість
- 64. Поняття і класифікація політичної участі. Протестні форми політичної участі
- Політичний тероризм
- Природа абсентеїзму
- 67. Типи політичної культури
- Типологія політичної культури є. Вятра
- 68.Специфіка української політичної культури: історія і сучасність
- 87. Світова політика: поняття, зміст, цілі. Система міжнародних відносин
- 88. Міжнародні організації в системі міжнародних відносин.
- 89. Основні принципи міжнародної політики
- 90. Історичний розвиток і сучасне розуміння геополітики.
- 93. Основні геополітичні концепції сучасності
- 95. Поняття, предмет і категорії політичної глобалістика
- Питання до іспиту з політології
- 1. Поняття і структура політики.