3.Процес оптимізації структури капіталу

Вартість капіталу являє собою ціну, яку підприємство платить за його залучення із різних джерел. При управлінні формуванням вартості капіталу важливість оцінки проявляється в коректного розрахунку цього показника на всіх етапах розвитку підприємства.

Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позичених коштів, при якому забезпечується ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства здійснюється за такими етапами [3]:

1. Аналіз капіталу підприємства. Основною метою цього аналізу є виявлення тенденцій динаміки обсягу і складу капіталу в доплановому періоді, їх вплив на фінансову стійкість і ефективність використання капіталу.

Під час аналізу визначається співвідношення власного і позиченого капіталу, його тенденції, співвідношення довго- та короткострокових фінансових зобов'язань, розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства, яка визначається структурою його капіталу.

2. Оцінка основних факторів, які визначають формування структури капіталу. Основними із цих факторів є [2]:

1) Стадія життєвого циклу підприємства;

2) Кон'юнктура товарного ринку;

3) Галузеві особливості операційної діяльності підприємства;

4) Кон'юнктура фінансового ринку;

5) Коефіцієнт операційного леверіджу;

6) Ставлення кредиторів до підприємства;

7) Рівень рентабельності операційної діяльності;

8) Рівень оподаткування прибутку;

9) Фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства;

10) Рівень концентрації власного капіталу;

11) Асиметричність інформації;

12) Конфлікт інтересів серед учасників груп, що мають особисті вигоди від діяльності підприємства.

З урахуванням цих факторів управління структурою капіталу на підприємстві зводиться до двох основних напрямів:

1) встановлення оптимальних рівнів для певного підприємства використання власного та залученого капіталів;

2) забезпечення залучення на підприємство необхідних видів та обсягів капіталу для досягнення розрахункових показників його структури.

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового леверіджу.

4. Оптимізація капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес цієї оптимізації базується на попередній оцінці вартості власного та залученого капіталу при різних умовах його залучення і здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital).

5. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод оптимізації структури капіталу пов'язаний з процесом диференційного вибору фінансування різних складових частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяють на три групи:

а) необоротні активи;

б) постійна частина оборотних активів;

в) змінна частина оборотних активів.

Існує три принципових підходи для фінансування різних груп активів підприємства. Залежно від свого ставлення до фінансових ризиків вибирають один із підходів: консервативний, компромісний та агресивний підходи.

Вартість капіталу являє собою ціну, яку підприємство платить за його залучення із різних джерел. Умови формування фінансових результатів підприємства залежиться від фінансової структури капіталу. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позичених коштів, при якому забезпечується ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства.