logo
Konst

11. Методи контролю

Опитування студентів (усне та у формі письмових контрольних робіт), як правило, здійснюється у процесі проведення семінарських та практичних занять.

Реферат (від лат. referо – повідомляю) – короткий виклад у письмо­вому вигляді або у формі публічної доповіді змісту наукових праць, літератури з теми, конкретного питання. Реферати до семінарських за­нять є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідного характеру, метою яких є закріплення і поглиблення знань студентів. Періодичність підготовки та виконавців рефератів визначають викла­дачі, що ведуть семінарські заняття в академічних групах. Теми рефе­ратів визначають за допомогою методичних матеріалів або їх обирає викладач. Вони мають відповідати загальним темам семінарських за­нять, конкретизувати окремі питання, ключові елементи тем. Основні вимоги до змісту реферату:

• в основі реферату має бути певна сума фактичних і теоретичних даних, що їх слід викладати відповідно до існуючого плану;

• особливу увагу необхідно приділяти пошуку необхідних норма­тивно-правових матеріалів, їх систематизації, з'ясуванню основних по­нять і категорій з теми;

• у кінці роботи, підбиваючи підсумки, слід узагальнити викладе­ний матеріал і зробити власні висновки щодо досліджуваної проблеми.

Існують певні вимоги до оформлення реферату. Обсяг реферату в середньому не має перевищувати десяти сторінок. Титульну сторінку оформлюють відповідно до загальних вимог. На другій сторінці викла­дають план реферату. В тексті роботи слід виділяти і, можливо, озаглав­лювати відповідні розділи плану. Сторінки роботи нумерують. При використанні літературних джерел у тексті реферату необхідно робити посилання. Наприкінці роботи на окремому аркуші міститься список використаної літератури.

Виконаний реферат здають па кафедру для перевірки перед почат­ком семінарських занять. Студентів, які не написали або написали ре­ферат на незадовільну оцінку, до заліку не допускають.

До інших навчально-організаційних форм і методів контролю знань та навичок студентів відносяться: експрес-опитування студентів; програмований (машинний і безмашинний) контроль знань, умінь, навичок студентів; контрольні роботи з використанням діапозитивів (викла­дач демонструє діапозитив, що містить питання і 3—5 варіантів відпо­відей, студент заповнює контрольну картку, позначаючи номери пра­вильних відповідей); закриті та відкриті тестові завдання.

Форми підсумкового контролю знань студентів: внутршньосеместрові атестації студентів, семестровий недиференційований залік і семестровий іспит. Студента вважають допущеним до семестрового заліку й іспиту лише за умови виконання всіх видів робіт, передбачених планом на­вчальної дисципліни.