10.5 Міжнародна безпека у сучасному світі

В теорії та практиці міжнародних відносин під міжнародною безпекою зазвичай розуміють відсутність безпосередньої військової загрози. На практиці таке уявлення, по-перше, стимулює потужну державу саме до порушення міжнародної безпеки заради попередження навіть появи можливості військової загрози, а, по-друге, взагалі не гарантує мир на тривалий час. До того ж сьогодні докорінно змінилися умови в світі, що викликало нові погрози в організації міжнародної безпеки. Наприклад, з виникненням зброї масового ураження перед світовим співтовариством постала задача запобігання її розповсюдженню, оскільки це обовязково викличе порушення ядерного балансу на регіональному і навіть глобальному рівнях. Виникла також загроза терористичних актів на АЕС та хімічних підприємствах. Великого значення набули економічні і інформаційні аспекти забезпечення міжнародної безпеки, недотримання яких за умов глобалізації здатні дестабілізувати увесь світ. Новим змістом поняття міжнародної безпеки заповнюють зростаючі екологічні, енергетичні та продовольчі проблеми.

Змінилися і суспільно-політичні умови, за яких повинні вирішуватися нові задачі як в цілому в системі міжнародних відносин, так і в сфері міжнародної безпеки. Так сьогодні міжнародна сфера здатна зламати будь-яку державу, незважаючи на її економічну та військову міць. Навіть таку державу, що навіть не виявляє ніяких ознак зовнішньої агресивності. Але одночасно, та ж сама міжнародна сфера може стати найпотужнішим фактором внутрішньої безпеки навіть найменшої держави.

Зазначимо, що сьогодні міжнародні відношення більш розплутують клубок проблем, який дістався людству від минулого, аніж прокладають шлях до майбутнього. Інакше кажучи, зараз лише закладаються підвалини міжнародної безпеки, яка буде визначатися не відсутністю війн та збройних конфліктів, не збереженням вже надбаного спокою, а здатністю світового співтовариства в цілому передбачати та своєчасно здійснювати необхідні зміни в міжнародних відносинах.

Сучасна теорія міжнародних відносин наголошує, що зміст проблеми забезпечення міжнародної безпеки виглядає наступним чином.

Будь-яка держава бере участь у будь-якому режимі безпеки лише на підставі власних інтересів і, в першу чергу, на підставі інтересів забезпечення власної національної безпеки. Тобто, саме національна безпека є базовою категорією, відправним пунктом для визначення поняття міжнародної безпеки. Зазначимо, що традиційно під національною безпекою розуміється захищеність життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від зовнішніх та внутрішніх погроз. Стан безпеки виконується лише за гарантії того, що ніхто не замірюється на суверенітет держави та її територіальну цілісність, а також держава відіграє відповідну роль в функціонуванні системи міжнародних відносин. Вочевидь, за такого підходу до питань безпеки в вирішенні цієї проблеми переважають політичні та військові акценти.

У військово-політичному розумінні феномену безпеки можна виокремити три моделі режиму безпеки для кожного регіону світу: режим загальної безпеки; режим колективної безпеки; режим безпеки на засадах співробітництва.

Міжнародний режим загальної безпеки передбачає добровільну відмову від конфронтації між будь-якими державами. Головними принципами дотримання такого режиму є:

1) використання військової сили виключно у цілях самооборони, а не як засобу урегулювання міжнародних конфліктів;

2) відмова від стратегії досягнення військової переваги;

3) визнання, що безпека іншої держави не залежить від рівня її військової могутності;

4) визнання скорочення збройних сил та зброї принципом загальної безпеки.

Під режимом колективної безпеки розуміють такий порядок міжнародної співпраці, за яким кожний акт агресії проти будь-когось з учасників співтовариства розцінюється як агресія проти усіх, що передбачає колективний опір агресору.

Режим безпеки на засадах співробітництва визначається як дипломатична співпраця між державами у сфері забезпечення безпеки. Цей режим акцентує увагу на превентивній (попереджувальній) дипломатії та мірах військово-політичній довіри, віддаючи перевагу налагодженню звязків міждержавного діалогу в питаннях безпеки.

Зазначимо, що сьогодні у світі значну роль стали відігравати недержавні актори міжнародних відносин, що привело до зменшення впливу на ці відносини окремих суверенних національних держав. З боку прихильників ліберальної ідеології це розцінюється як безумовний позитив. Але, якщо брати до уваги міжнародну безпеку, то можна побачити і суттєвий негатив. Мова йде в першу чергу про терористичні організації, які за умов технічного прогресу та сучасних засобів комунікацій здатні кинути виклик як окремим державам, так і їх різноманітним обєднанням. Треба визнати, що сучасні держави, навіть найпотужніші, виявились не підготовленими до цього виклику, що потребує докорінної зміни уявлення про національну та міжнародну безпеку.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Назвіть основні етапи еволюції міжнародних відносин.

2. Як співвідносяться між собою поняття «міжнародна політика» та «світова політика»?

3. Дайте визначення предмету дослідження теорії міжнародних відносин.

4. Сформулюйте основний закон існування системи міжнародних відносин.

5. Дайте загальний перелік основних субєктів міжнародних відносин.

6. Визначте зміст поняття «геополітика».

7. Дайте перелік основних категорій геополітики.

8. Що таке геополітична картина світу?

9. Назвіть три рівні сучасної геостратегії.

10. Дайте визначення поняттю «міжнародний конфлікт».

11. Розкрийте зміст усіх фаз міжнародного конфлікту.

12. Розкрийте зміст головних напрямів виходу з міжнародного конфлікту.

13. Дайте визначення поняттю «міжнародна безпека».

14. Розкрийте зміст головних режимів міжнародної безпеки.

15. Визначте, за яких факторів зросла небезпека з боку терористичних організацій.

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ

1. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.

2. Пріоритетні напрямки зовнішньополітичної діяльності України.

3. Місце України в сучасних світових конфліктах.

4. Політичні аспекти глобальних проблем людства.

5. Національні інтереси і національна безпека України.