Висновки

У ході написання роботи були вирішені всі поставлені задачі та проблемна ситуація. Підтвердились основна і додаткова гіпотези, стосовно того, що виборчі кампанії є успішною формою конвертації соціального капіталу, який має високий потенціал. Альтернативна гіпотеза, у свою чергу була спростована.

Дана тематика, на сьогоднішній день, стає все цікавішою та популярнішою для дослідників, особливо західних. Вона стосується та переплітається тісно з економічною, соціальною та політичною сферами життєдіяльності суспільства. Соціальний капітал є надбанням не лише конкретної людини, але і взагалі, всього соціуму. Бо поза його межами його існування не можливе.

Політичну сферу життєдіяльності суспільства також не минула участь соціального капіталу. Він ґрунтовно проник у цю сферу і має там власну специфіку існування та застосування. Це не є дивним, адже сучасні світові тенденції розвитку часто призводять до подібного, до перебігу різних процесів і явищ з однієї сфери в іншу.

Особливості конвертації соціального капіталу у політичному просторі зумовлені специфікою останнього. Всі політичні актори мають соціальний капітал, як і будь-яка людина що має суспільні звязки, тому вони можуть вдало ним користуватись заради досягнення власних цілей, в тому числі і політичного характеру. Політика та її принади, у деяких випадках можуть і не бути кінцевою метою, а проміжним етапом для досягнення інших вигод.

Звязки, довіра, ресурси - головні концепти соціального капіталу, котрі не можливо уникнути в жодному тлумачення про значимість та сферу застосування цієї категорії. У виборчих кампаніях вони також мають власне, специфічне значення, форми прояву, функції та роль. Тому, відразу стає зрозумілим, що не можливо уникнути розмови про можливість застосування та конвертації соціального капіталу в будь-якому політичному процесі, в тому числі і у процесі виборчих кампаній.

Виборчі кампанії як явище знайомі та зрозумілі кожному із нас, їх призначення також є зрозумілим всім. Але, все одно, не можна сказати що це процес виключно політичного характеру, тут застосовують та мобілізують свої зусилля та можливі види ресурсів майже всі політичні актори, еліта, лідери. Хід цього процесу зачіпає та породжує різні процеси і явища в суспільному організмі. Тому, прямий звязок із соціальним капіталом помітити не важко. Він, у свою чергу, дає можливість доступу до ресурсів різного характеру. На основі довірливих звязків, що виникли між двома або більше акторами, можуть виникнути нові позитивні явища або процеси, котрі проявляються максимально різноманітними способами. Наприклад, це може бути рішення стосовно створення власної партії. Тому що у агента А є надійна економічна база, у агента В - людські ресурси, а у агента С - необхідні знання та навички. Обєднання їх на основі довірливих стосунків і спільної мети - свідчить про високий потенціал соціального капіталу та його акумулятивний характер.

Виборчі кампанії є вдалим способом конвертації соціального капіталу, тому що це - площина на якій зосереджено широке коло агентів, котрі забезпечать вам доступних до ресурсів, в обмін на допомогу в реалізації власної мети, ви також отримуєте бажане, необхідну вигоду саме для вас. То можуть бути і гроші, і нові звязки, знайомства, або навіть можливість отримання певної посади, котра служитиме вам як доступ до адміністративного ресурсу. Тобто, конвертація соціального капіталу, тут має великий спектр та перелік можливостей. За якими скриваються тенденції різного характеру, тому що не можливо уникнути жодних наслідків за власну діяльність чи бездіяльність, всі події мають системний характер та наслідки.

Вибори як спосіб конвертації соціального капіталу можуть впливати і на хід інших політичних подій, процесів. Негативізм в яких, неможливо уникнути. Тому я і прийшла до такого висновку, що стає проблематичною можливість конвертування, а точніше використання соціального капіталу на виборах, у тих випадках, коли певним носіям соціального капіталу, котрі не завжди являються спеціалістами державного управління, а в основному, переслідують іншу мету, наприклад - власне збагачення, починають надавати певні привілеї, що призводить до порушення головних принципів формування органів влади, та профанує політичні інститути як способи презентації та реалізації загальносуспільних інтересів. Це дискредитує політичну та державну владу, та і саме уявлення про політику. Через це, необхідно зосередитись на системному характері досліджуваного процесу та розглянути подальші перспективи використання виборів, як способу конвертації соціального капіталу.

Список літератури

1. Андреева Г.Н., Андреева И.А., Будагова А.Ш., Кашкин С.Ю., Колпакова Э.В. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учеб. для студ. вузов: В 4 т. / Под ред. Б.А. Страшуна - 2. изд., испр. и доп. - М.: БЕК, 1996. - Т.1-2: Общая часть. - 778 с.

2. Бюссе С. Социальный капитал и неформальная экономика в России / С. Бюссе // Мир России. - 2012. - №2. - С.93-104.

3. Владыкина И.К., Плесовских С.Н. Феномен доверия и политическая реклама // Вестник Московского университета. - Серия 18, Социология и политология. - 2000. - № 1 - С.141-154.

4. Гарфінкель Г. Концепція та експериментальні дослідження "довіри" як умови стабільних узгоджених дій / Пер. з англ.А.М. Корбута. - Соціологічний огляд. - 2009. - Т.8. - № 1. - С.3-25.

5. Громадянське суспільство та соціальні перетворення в Україні: Тези наукової конференції ЛНУ ім. І. Франка. 13-15 грудня 2001 р. - Львів, 2001. - С.54-55. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.politics. lviv.ua/society/capital.html

6. Гугнін Е. Конвертація економічного та соціального капіталу у формуванні політичного простору України / Е. Гугнін, Т. Лома // Соціальна перспектива і регіональний розвиток: філософія, політика, соціологія. Збірник наукових праць / Гол. ред. М.А. Лепський. - Випуск 3. - Запоріжжя: КСК-Альянс, 2009. - С.108-120.

7. Електронний інтернет словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dic. academic.ru/dic. nsf/business/6273

8. ЕфремовИ.И. Функции и роль авторитета как феномена социальной жизни / И.И. Ефремов // Философия и общество. - 2005. - Выпуск №1 (38). - С.38-49.

9. Королько В.Г. Основи пабликрілейшз: Посібник. - Київ: Інститут соціології НАН України, 1997, с.184.

10. Орзих М.Ф. Закон о выборах Президента - новый этап реформы избирательного права // Юридический вестник. - 1999. - № 3. - С.50-59.

11. Политология: хрестоматия / Сост. проф. М.А. Василик, доц. П50 М.С. Вершинин. - М.: Гардарики, 2000. - 843 с.

12. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / Редкол. Ф.М. Рудич /голова/ та ін. - К.: Парлам. вид-во, 1998. - 352 с.

13. Радаев В.В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация // Общественные науки и современность. - 2003. - №2. - С.5-16.

14. Савко Ю. "Громадянське суспільство, соціальний капітал і політична участь" Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. - 2002. - Вип.4. - 352с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.franko. lviv.ua/faculty/Phil/Visnyk/Visnyk4/Politologija/Savko. htm

15. Сікора В. Виступ на круглому столі "Безпека економічних трансформацій" / У кн.: Від соціального забезпечення до соціальної політики: Зб. ст. за ред. Я.А. Жаліла. - К.: Сатсанга, 2001. - 100 с. (Сер. "Безпека економічних трансформацій"; Вип.16).

16. Ставнійчук М.І. Вибори в Україні. - К.: Ін-т держави і права, 1998. - 48 с.

17. Ставнійчук М.І. Законодавство про вибори народних депутатів України: актуальні проблемі теорії і практики. - К.: Факт, 2001. - 156 с.

18. Стратегічне прогнозування політичних ситуацій та процесів: Монографія Воловик В.І., Лепський М.А., Гугнін Е.А., КудіновІ.О. та ін.; за заг. ред. М.А. Лепського. - Запоріжжя: ЗНУ, 2012. - 428 с.

19. Суярова О.О. Узагальнення існуючого досвіду класифікації капіталу. - Вісник СумДУ. Серія економіка, 2009. - №2. - С.211-219.

20. Филиппов А.Ф. Социология пространства // Логос. 2000. № 2 (23). С.113-151.

21. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Ф. Фукуяма; пер. с англ. под общ. ред. А.В. Александровой. - М.: ООО "Издательство АСТ", 2003. - 474 с.

22. Фукуяма Ф. Що таке соціальний капітал. Газета "День", - № 177. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.day. kiev.ua/170538/

23. Чи є політико-економічні групи перешкодою для політичного розвитку України? / - Київ: Фонд ім. Фрідріха Еберта, Регіональне представництво в Україні, Білорусі та Молдові, 2005. - 76 с.

24. Baker W. Marketnetworksandcorporatebehavior // AmericanJournalofSociо - logy. 1990. Vol.96. P.589 - 625.

25. Bourdieu P. The Forms of Capital // Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education / Ed. by J. G. Richardson. - N. Y.: Greenwood, 1985. - Р.248.

26. Bourdieu P. The Forms of Capital / P. Bourdieu // Handbook of Theory and Research for Sociology of Education. - N. Y., 1986. - P.241-258.

27. Bourdieu P. An Invitation to Reflexive Sociology / P. Bourdieu, L. Wacquant. - Chicago, 1992. - 348 p.

28. Coleman J. Foundations of Social Theory. Cambridge (MA), 1990.

29. Coleman J. S. The Foundations of Social Theory / J. S. Coleman. - Cambridge, MA: Harvard University Press, 1994. - 993 p.

30. Inglehart R. Culture Shift in Advanced Industrial Society / R. Inglehart. - New Jersey, 1989. - 504 p.

31. Inglehart R. Modernization and Post-Modernization: Cultural, Economic, and Political Change in 43 Societies / R. Inglehart. - New Jersey, 1997. - 440 p.

32. Knoke D. Political networks: the structural perspective / D. Knoke. - Cambridge: Cambridge University Press, 1990. - 290 p.

33. Nachapiet J. Social Capital, Intellectual capital, and the Organization Advantage / J. Nachapiet, S. Choshal // Academy of Management Review. - 1998. - Vol.23. - P.242-266.

Додатки

Додаток А

Структурна модель соціального капіталу та політичної участі за Яном Тореломом

Додаток Б

Види капіталу, класифікація Суярової О.О.

Додаток В

Екстраполяція соціального капіталу на політичну сферу за схемою Ганса Блумквіста