Приклади оформлення бібліографічного опису в списку джерел до кваліфікаційних робіт

Книга одного, двох або трьох авторів:

а) Примуш М.В. Політичні партії : історія та теорія. Навчальний посібник

/ Микола Васильович Примуш. – К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2008. –

_{416 с.}

б) Вегеш М. Карпато-Українське державотворення: до 70-річчя проголошення державної незалежності Карпатської України / М.Вегеш, М.Токар. – Ужгород : Видавництво УжНУ «Говерла», 2009. – 536 с.

в) Лазор О.Д. Територіальна організація влади в Україні : Навчальний посібник / О.Д. Лазор, О.Я. Лазор, А.О. Чемерис. – К. : Дакор, 2007. – 576 с.

Книга чотирьох авторів:

Сравнительная политология сегодня : Мировой обзор : Учебное пособие

[Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р.] / Сокр. пер. с англ. А.С. Богдановского, Л.А. Галкиной ; Под ред. М.В. Ильина, А.Ю. Мельвиля. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 537 с.

П’ять та більше авторів:

Обличчя влади : російська політична еліта. 1996-2000 рр. / [О.Й.

Гринкевич, А.Ф. Гуцал, Н.М. Кузнецова та ін.] ; за ред. О.Й. Гринкевича і А.Ф. Гуцала. – К. : Наук. думка, 2002. – 384 с.

Багатотомні видання:

Антропология власти. Хрестоматия по политической антропологии : В 2

т. / Сост. и отв. Ред. В.В. Бочаров. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та.

Т. 1. Власть в антропологическом дискурсе. – 2006. – 491 с.

Т. 2. Политическая культура и политические процессы. – 2007. – 518 с.

Матеріали конференцій:

Круглашов А. Регіональні аспекти реалізації державної стратегії України

щодо європейської інтеграції / Анатолій Круглашов // Правові та соціополітичні аспекти взаємовідносин ЄС-Україна : Матеріали шостої міжнародної наукової конференції з серії «Європейське право сьогодні : освіта, наука, практика» : 23 – 24 жовтня 2008 р. / Укл. М.В. Примуш. – Донецьк :

ДонНУ, 2008. – С. 182 – 195.

Довідники:

Абетка української політики : Довідник. Вип. 5 / Авт.-упоряд. : М.Томенко

(кер. кол.), Л.Бадешко, В.Гребельник та інші. – К. : Смолоскип, 2002. – 368 с.

Словники:

Расел Бертран (Russell Bertrand, 1872-1970) // Короткий оксфордський

політичний словник / Пер. з англ. ; за ред. І.Макліна й А.Макмілана. – К. : Вид- во Соломії Павличко «Основи», 2005. – С. 581 – 582.

Законодавчі та нормативні документи:

Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 груд. 2005 р.

/ Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2006. – 207 с. – (Бібліотека офіційних видань).

Збірки наукових праць:

Лендьел М. Роль Ради Європи у популяризації та впровадженні концепції

місцевої демократії / Мирослава Лендьел // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Політологія, Соціологія, Філософія. Вип. 10 /

Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет; Редкол.: М.Вегеш (гол. ред.), В.Андрущенко, О.Бабкіна та ін. – Ужгород : Вид- во УжНУ «Говерла», 2008. – С. 235 – 238.

Журнали:

Ярош Я. Тенденції розвитку партійної системи в Україні / Ярослав Ярош

// Віче. – 2008. – № 24. – С. 20 – 21.

Газети:

Бебик В. Дві палати від громади / В.Бебик, В.Пилипчук, Л.Янюк //

Україна молода. – 2009. – 3 вересня (№ 161 (3682). – С. 5.

Автореферати дисертацій:

Остапець Ю.О. Регіональні особливості парламентських виборів в

Україні в умовах трансформації політичної системи суспільства (на прикладі Закарпатської області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» / Юрій Олександрович Остапець. – Львів, 2004. – 22 с.

Дисертації:

Зан М.П. Етнічні процеси на Закарпатті (1989-2001 рр.) : дис. ... кандидата

іст. наук : 07.00.05 «Етнологія» / Михайло Петрович Зан. – Ужгород, 2003. –

_{307 с.}

Електронні ресурси:

а) Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю та

віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс] : за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України ; ред. О.Г. Осауленко. – К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2004. – 1 електрон.

опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – (Всеукр. перепис населення, 2001). – Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windows 96/2000/NT/XP.

– Назва з титул. екрану.

б) Курукуз О. Парламентська більшість та опозиція в Сеймі Республіки

Польща [Електронний ресурс] / Оксана Курукуз // Політичний менеджмент. –

2008. – № 6. – Режим доступу до журн. :

http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=94&c=2308

_{Додаток Є}

ЗРАЗОК НАПИСАННЯ ВСТУПУ

ТЕМА РОБОТИ: ПОЛІТИЗАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ЕТНІЧНОСТІ В УКРАЇНІ

Утворення України як самостійної держави на порядок денний як в теоретичному, так і практичному плані поставило вимогу – вироблення власної концепції національної політики. Особливість ситуації полягала в необхідності одночасного пошуку оптимальних шляхів розвитку титульної нації та національних меншин. Це зумовлювалось тим, що в рамках колишнього Радянського Союзу як федеративного утворення, українці в УРСР не були реально титульною нацією. Особливо яскраво це виявилось в мовній політиці, коли українська мова цілеспрямовано була витіснена російською в системі управління, освіти, тощо. Аналогічні процеси відбувались і щодо рідних мов національних груп, що проживали на території УРСР. Як наслідок, зменшувалась власна національна ідентифікація і постійно зростала синтетична група "радянські люди".

Актуальність дослідження. Одним із наслідків подій 1991 р., що стали відправною точкою в історії незалежної України, була зміна статусних характеристик українців та росіян. Перші, замість невизначеного статусу чи то

номінальної більшості УРСР, чи то національної меншини СРСР, перетворилися на титульний етнос незалежної держави, стали національною більшістю в ній. Росіяни ж стали національною меншиною. Значна їх частина доволі болісно сприйняла зміну формату стосунків з історичною батьківщиною, зміну ціннісних орієнтацій суспільства, офіційної риторики, символів. Негативну реакцію росіян викликала і поява у політичній палітрі України сил

антиросійської спрямованості. Крім того, демонтаж комуністичної системи, її ідеологічних постулатів також був негативно сприйнятий перш за все росіянами, оскільки в масовій свідомості Радянська держава ототожнювалася з російським домінуванням.

На побутовому рівні пересічні росіяни, як правило, не помічають цих змін, оскільки найбільш нагальні проблеми в них є такими ж, як і в українців, громадян України інших національностей. Але в політичній практиці ці

моменти періодично актуалізуються тими чи іншими силами. З одного боку, у політичному спектрі України присутні партії та громадські організації, що декларують своєю метою захист інтересів росіян в Україні, з іншого - ця актуалізація нерідко здійснюється і з боку Росії, яка активно використовує тему “захисту співвітчизників” для вирішення своїх зовнішньополітичних завдань на пострадянському просторі.

Із сказаного випливає актуальність дослідження політизації російської етнічності в Україні наприкінці ХХ ст. Вивчення проблеми актуальне як в науковому, так і в політичному плані. В науковому контексті аналіз процесу політизації російської етнічності в Україні дозволяє без зайвих емоцій виявити закономірності його розвитку, спрогнозувати подальший перебіг подій,

з’ясувати специфіку участі в політичному житті проросійськи орієнтованих сил. До того ж, вивчення політизації російської етнічності в Україні дає змогу скласти уявлення про політизацію етнічності на специфічному прикладі трансформації національної більшості в меншість.

З політичної точки зору важливо з’ясувати, які вимоги ставить російський націоналізм, наскільки широкий відгук вони знаходять як в середовищі росіян України, так і в суспільстві в цілому, чи становлять ці вимоги цілісну програму,

які з них підтримуються тими чи іншими політичними силами. Відповідь на ці питання дозволяє чіткіше уявити позиції учасників політичного процесу щодо однієї з найбільш дискутованих політизованою частиною соціуму проблем.

Мета дипломної роботи полягає у розкритті політичної практики національно-культурних та громадсько-політичних організацій, інших форм самоорганізації російської етнічної групи в Україні, як всеукраїнського так і

регіонального рівнів, всеукраїнських політичних партій, громадських діячів, що відстоюють проросійські позиції.

У контексті цієї мети нами були поставлені наступні завдання:

- з’ясувати історико-соціальні та політичні передумови політизації російської етнічності в Україні;

- виявити етнопсихологічні аспекти самоорганізації російської етнічної групи;

- проаналізувати політичні мотиви в діяльності російських національно- культурних та громадсько-політичних організацій, їх основні вимоги;

- з’ясувати роль російської етнічної еліти в процесі виходу на політичну арену України сил, що декларують своєю метою захист інтересів росіян України;

- вивчити використання російської тематики в політичній та

передвиборній боротьбі в роки незалежності.

Об’єктом дослідження є громадські та політичні організації російської меншини, які є активними суб’єктами етнополітичних відносин в Україні.

Предметом студії виступає процес політичної мобілізації російської етнічної групи задля досягнення політичних цілей, що формулюються її елітою.

Методологія роботи визначалась у відповідності до характеру та змісту наукових завдань та цілей, системних особливостей об’єкта та предмета

дослідження. Основу методологічних засад роботи складають принципи системності, структурного функціоналізму, біхевіорізму.

Під час дослідження використовувався широкий арсенал як загальнонаукових, так і специфічних методів політичних наук – абстрагування, аналізу, синтезу, типології, контент-аналізу, дискурс-аналізу та порівняння.

Ступінь наукового вивчення проблеми. В перші роки незалежності

спроби осмислення місця росіян в українському суспільстві носили хаотичний, несистемний характер, їм значною мірою була притаманна декларативність. Поступово в середовищі еліти російської етнічної групи України формувалася система поглядів щодо напрямків політичного, економічного, соціального, національно-культурного розвитку держави. Учасниками громадського та політичного життя стали організації, формування яких стало наслідком

політизації російської етнічності. Спочатку вони зосереджувалися на мовно- культурних питаннях. Потім ці питання стали однією з підстав для постановки суто політичних завдань.

Відтак набув динамізму процес політизації російської етнічності в Україні - виходу на політичну арену сил, які ставлять своїм завданням реалізацію вимог російського націоналізму. У повсякденній політичній практиці даний процес знаходить прояв у створенні та діяльності громадських

організацій та політичних партій, які спираються переважно на російську етнічну групу, вводять у свою роботу політичну складову, у тому числі у проведенні різного роду політичних кампаній, акцій, заходів тощо, або надають політичного забарвлення формально культурницьким заходам.

Підстав говорити про існування в Україні етнічного конфлікту між українцями та росіянами немає, - зазначає М.Шульга. Реалією є лише

протистояння етнополітичних доктрин, які віддзеркалюють певні відмінності в етнічних інтересах обох спільнот [95, с. 12]. Ці відмінності мають об’єктивний характер і полягають у різному баченні переважною більшістю членів груп та етнічних еліт питань суспільного розвитку. Перш за все це стосується мовного режиму, зовнішньополітичних орієнтацій України, статусних характеристик етнічних груп. Збереження стабільності у відносинах між українцями та росіянами багато в чому залежить від того, наскільки державі вдасться

вибудувати етнонаціональну політику з врахуванням інтересів всіх народів країни, наскільки швидко та якісно будуть розвиватися інститути громадянського суспільства, які дозволяють ефективно узгоджувати інтереси різних груп, зокрема й етнічних.

Та все ж, незалежно від успіхів чи невдач у цих процесах, “російський фактор” залишиться вагомим чинником політичного життя України.

Підставами для такого твердження є наявність в Україні чисельної російської діаспори, постійна зацікавленість її долею з боку Російської Федерації, вагома роль в житті українського суспільства російської мови та культури. Натомість, від успіхів чи невдач на шляху демократизації суспільства прямо залежить, в якому напрямку піде процес політизації російської етнічності - в напрямку гармонійної інтеграції росіян в українське суспільство при збереженні їх культурної та національної самобутності чи в напрямку протистояння та

конфронтації.

Все це обумовлює необхідність ґрунтовного та уважного вивчення процесів політизації російської етнічності. Цього вимагає і досить високий ступінь їх динамічності, включеності в політичний процес у режимі реального часу. Природно, що в такій ситуації вивчення означених процесів знаходиться на початковому етапі. Спроби комплексного аналізу проблеми знаходимо в

працях Д.Видріна [6], І.Кураса [36], О.Майбороди [40], М.Рябчука [70], В.Євтуха [17; 18] інших авторів. Поки що тема розробляється фрагментарно. Переважна більшість дослідників акцентує увагу на окремих аспектах політизації російської етнічності в Україні – мовному, регіональному, політико- правовому. До певної міри негативно позначається на науковій розробці теми й слабка імплементованість у вітчизняний науковий дискурс теоретичних

напрацювань світової етнополітології, які стосуються складних та неоднорідних процесів політизації етнічності. Питання, пов’язані з осмисленням місця та ролі росіян в українському суспільстві, є темою постійних дискусій на шпальтах газет, в теле- та радіоефірі, на наукових та науково-практичних конференціях, в повсякденній політичній практиці.

Проблема росіян в Україні незмінно присутня в політичному житті

України останнього десятиліття. Майже щоденно з’являються все нові й нові факти, що вимагають аналізу, теоретичного опрацювання. Крім того, тема

участі проросійських сил в політичному житті України, українсько-російських

стосунків, як на міжнаціональному, та і на міждержавному рівнях, постійно привертає увагу громадськості, публіцистів, науковців, політиків.

Для роботи над дипломною роботою автором було залучено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, що вивчають питання

політизації етнічності – Е.Гіденса [12], В.Євтуха [17; 18], О.Картунова [29], Ю.Римаренка [64], Е.Сміта [76], В.Тішкова [82], В.Хеслі [87], Ю.Шаповала [91]. Неабиякий інтерес викликали і праці, в яких аналізуються аспекти політичного буття російської етнічної групи в Україні. Перш за все, це праці вітчизняних вчених Д.Видріна [6], І.Кураса [36], О.Майбороди [40], Л.Нагорної [47; 48], М.Рябчука [70], М.Шульги [95; 96].

Структура роботи. У першому розділі «Теоретико-методологічний

дискурс проблеми політизації російської етнічності в Україні» проаналізовано проблему політизації етнічнсоті в теоретико-концептуальному вимірі та з’ясовано джерельну базу і основні результати наукового вивчення проблеми політизації російської етнічності в Україні.

У другому розділі «Історико-соціальні та політико-психологічні фактори політизації російської етнічності» акцентовано увагу на історичних та

етноментальних чинниках становлення російської етнічної групи в Україні.

Третій розділ «Інституційні та партійно-ідеологічні виміри політизації російської етнічності в Україні» присвячений вивченню громадського та політичного життя російської громади та з’ясовано проросійський вектор діяльності українських політичних партій.

Дипломна робота побудована за структурно-логічним принципом і складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел

(всього нараховує 96 найменувань).

_{Додаток Ж}

Засоби текстового зв’язку в науковій праці

Додаток З Мовні засоби, які використовуються при цитуванні та переказі використаних джерел