logo search
Politologiya (1)

Політичний режим. Поняття та ознаки.

Для будь якого суспільства є характерним існування того чи іншого політичного режиму. Поняття політичний режим або його проблема з’являється в науковому обігу з 2-ї половини 19 ст. це пов’язано з формуванням лібералізму. лібералізм сприяє формуванню нового типу форми правління і утвердження правової держави.

Демократія має тривалу історію. Зароджується у традиції західної цивілізації і східної(іудеї). Демократія(влада народу). Для кожної цивілізації проблема демократії є різною. Демократії в чистому вигляді немає. Її можна використовувати у декількох значеннях:

Відповідно існують критерії за якими розрізняють політичні режими:

  1. Спосіб формування органів влади;

  2. Співвідношення між законодавчою, виконавчою і судовою владою;

  3. Співвідношення між центральними та регіональними органами влади, місцевим самоврядуванням;

  4. Становище та роль елементів і структур громадянського суспільства(громадяни, групи громадян, організації, політичні партії);

  5. Становлення правової системи та її особливостей;

  6. Рівень соціально-економічного розвитку;

  7. Політико-психологічна культура;

  8. Рівень політичної стабільності суспільства;

  9. Характер реалізації силових функцій держави;

Політичні режими поділяють за наступною типологією:

Політичний режим має різновиди:

Політичний режим – це система засобів, методів і способів здійснення політичної владі в суспільстві. Є 2 наукових підходи до трактування визначення:

Однак, чистих політичних режимів не існує.

Існує 2 полярних режими:

Демократичним прикладом правління є Англія, США, Німеччина і т. д .

Давні греки вважали режим демократії – гіршим методом правління, тому що демократія перетворювалась в охлократію.

Охлократія могла породжувати тиранію. Демократія частково витіснялась із політичної арени. Нове життя демократії починається з кінця 19-ст . у цей час формуються різні течії соціально-політичного руху, які відкидають монархію тоталітарність. В свою чергу демократія поділяється на тряму та представницьку.

Пряма демократія - проведення виборів на основі загального виборчого права. Члени суспільства беруть участь у розв’язання державних програм. Розробляють закони. Забезпечується активність громадян. Легітимізація влади – здійснюється контроль за інститутами соціальної влади

Представницька демократія – вони залишаються джерелом влади, мають право приймати рішення, але це рішення вони реалізовують через право представництва. Носіями представницької влади є парламент, інші виборні органи влади(місцеве самоврядування).

У демократичному суспільстві кожна з цих демократій доповнює одна одну.