2. Держава як головний елемент політичної системи
Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи.
Держава виникла як результат процесів, що відбувалися в суспільстві, як реакція на розвиток його потреб. Існують різні погляди на походження держави:
-Теологічна теорія - походження держави пояснює Божою волею;
- Патріархальна теорія -обґрунтовує положення про те, що держава – це результат історичного розвитку сім’ї; тому абсолютна влада монарха є продовженням влади батька в сім’ї (патріарха);
- Договірна теорія– стверджує, що держава виникла внаслідок угоди між людьми;
- Психологічна теорія, пояснює існування держави особливими властивостями психіки, зокрема ихологічною потребою людини підпорядкуватися комусь;
- Теорія насильства- пояснює походження держави актом насильства, завоювання одного племені іншим. З метою повного підпорядкування та контролю і створюється особливий апарат примусу - держава.
Держава має багато ознак, властивих усім інститутам політичної системи. Водночас вона виступає базовим елементом останньої, визначаючи засади її функціонування:
- по-перше, суверенітет держави. Держава поширює свої дії на всю територію країни, офіційно представляєсуспільство всередині і за межами країни;
- держава уособлює публічну владу;
- держава за допомогою права регулює суспільні відносини;
- держава завдяки наявності спеціального професійного апарату виконує основний обсяг управління справами суспільства;
- держава – це організація публічної політичної влади, покликана захищати інтереси людей певної території.
Більш широко ознаки і властивості держави показано нижче на схемі. Суть держави виявляється в її функціях, як основних напрямках діяльності. Це спрямування внутрішньополітичної і зовнішньополітичної діяльності, регулювання економічного життя, захист прав людини, забезпечення обороноздатності країни, створення різноманітних організацій, які разом утворюють механізм держави.
ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ
Держава характеризується не тільки своєю суттю, функціями, механізмом, вона має також певні форми.
Форма держави– це спосіб організації і здійснення державної влади. Її основними елементами єформа правліннятадержавний устрій.
Форма правління– це організація верховної влади, порядок утворення її органів і їх взаємовідносини з населенням. За цими ознаками всі держави поділяються намонархії і республіки.
Ознаки монархії - верховна влада повністю чи частково зосереджується в руках одноособового глави держави (короля, царя), причому влада є, як правило, спадковою;
монархії поділяються на необмежені та обмежені. В обмежених монархіях верховна влада належить не тільки главі держави, а й якомусь представницькому органу (наприклад, парламенту).
У республіцівищі органи державної влади колегіальні й переважно виборні.Республікиподіляються на:
президентські,
напівпрезидентські,
парламентські.
Президентськареспубліка характеризується тим, що глава держави (президент) одноосібно або з наступним схваленням парламенту, формує склад уряду, яким сам керує (Аргентина, США, Швейцарія);
напівпрезидентська республіка характеризується тим, що глава держави (президент), особисто пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру прем’єр-міністра; парламент затверджує уряд та підлягає затвердженню президентом (Франція);
парламентська республіка характеризується тим, що голова держави (президент), не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний лише йому (Італія, ФРН).
Розрізняють три форми державно-територіального устрою:
- унітарна держава
- федерація
- конфедерація.
Унітарна держава, це форма державного устрою, що передбачає поділ території країни на адміністративно-територіальні одиниці (області);
- федерація – форма державного устрою, за якого штати, землі, інші одиниці, наділені певною політичною самостійністю, об'єднуються в одну союзну країну;
- конфедерація – форма, за якої держави, створюючи конфедерацію повністю зберігають власну незалежність. Об'єднані владні органи створюються для координації деяких сфер діяльності (військова, зовнішньополітична).
ВЛАСТИВОСТІ ДЕРЖАВИ
.
- Вступ до
- Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 4
- 2. Політологія як наука і навчальний предмет
- Додаткова література
- Тема 2. Становлення і розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- 1. Зародження політичних вчень в епохи Стародавнього світу і Середніх віків
- 2. Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- 3. Розвиток політичної думки в період Сучасності
- Додаткова література
- 1. Хто з давньо-грецьких філософів вчив, що мета держави — загальне благо її громадян
- 2. Політична соціалізація особистості
- 3. Участь особистості у політичному житті
- Глосарій з теми «Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики»
- Тести до теми «Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики»
- 2. Політичний лідер: сутність, основні ознаки і типологія
- 3. Політична еліта та її взаємодія з суспільством.
- Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- 1. Теорії соціальної стратифікації
- 2. Соціальні процеси в Україні та вплив соціальної стратифікації на політичне життя
- Основні висновки
- Додаткова література по темі
- 1. У марксистській теорії соціальної революції центральним є питання:
- 2. Яка тенденція зміни профілю стратифікації в сучасних розвиненихсуспільствах:
- 3. Нижче приведені думки. Деякі з них правильні, а інші неправильні. Вам належить знатися на цьому і відмітити лише правильні.
- Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- 2. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- 3. Генеза етнонаціональних спільнот в Україні. Українська діаспора як об'єкт етнополітичного дослідження.
- 1.Уперше в науковий обіг термін «етнополітика» ввів:
- 2. Держава як головний елемент політичної системи
- 3.Типи політичних систем
- 4. Політична система України
- Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- 1. Групи тиску і громадсько-політичні рухи
- 2. Походження і сутність політичних партій
- 3. Партійна система і партогенез в Україні
- 1. Як за типологією Дж. Сарторі можна охарактеризувати партійну систему України:
- 2. Структура відносин влади
- 3. Легітимність політичної влади
- Тема 10. Громадянське суспільство і правова держава
- 1. Поняття і сутність громадянського суспільства
- 2. Правова держава та ії принципи
- 3. Природні і невід'ємні права людини
- 1. Ознакою громадянського суспільства є:
- 2. Основною ознакою правової держави є:
- 3. Природні і невід'ємні права людини:
- Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- 3. Сутність і різновиди авторитаризму
- 4. Демократичний режим, характерні риси й особливості
- 1. Автором термина «тоталитаризм» является:
- 2. Теоретичні моделі демократії
- Рівність усіх громадян у використанні прав,
- Плюралістична модель демократії
- Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- 3. Основні ознаки демократії
- Майновий ценз для тих, які обираються– Наприклад, у Канаді в Сенат може входити особа, яка володіє нерухомою власністю у Великобританії.
- Ценз за расовою приналежністю– у сша аж до 70-х рр. Хх ст.. Не мали права голосувати на виборах афроамериканці.
- Освітній ценз для тих, які обираються- у багатьох країнах для тих, хто балотується на різні посади, потрібне знання національної мови. Наприклад, в Україні (ст.103 Конституції України).
- 1. Хто запропонував концепцію народного суверенітету:
- 2. Особливості модернізаційного процесу в Україні
- Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- 1.1. Закономірність виникнення і функції конфліктів
- 2. Етапи і типологія конфліктів й методи їх вирішення та регулювання
- 3. Особливості конфліктів в Україні
- 1.Хто є автором «позитивної теорії конфліктів»:
- 2.Який різновид конфліктів майже ніколи не підлягає вирішенню:
- 3.Що за к. Марксом є фундаментальним чинником конфлікту:
- Тема 15. Світова політична система на сучасному етапі
- 1.Яка категорія виступає центральною в аналізі міжнародних відносин:
- 16.2 Типи, види та функції політичної культури
- Патріархальна
- Підданська
- Активістська
- Закриті
- 3. Політична культура сучасної України
- Тема 17. Політичні процеси. Сутність й особливість політичного розвитку суспільства.
- 1. Сутність і типи політичних процесів сучасності.
- 2. Політичний розвиток і політичні зміни як різновиди суспільних процесів.
- 3. Процеси системної трансформації в українському суспільстві.
- Тестові завдання