Статус у формальній структурі Статус за шкалою престижу
Таким чином, якщо у формальній структурі групи вищий статус має А, що є керівником колективу, то неформальним лідером виступає Б, що має найвищий престиж.
Політичного лідера виявити дещо простіше, ніж лідера трудового колективу або якоїсь групи людей. Політичні лідери “висвітлюються” самим політичним життям. Кожна людина внутрішньо орієнтується на якогось політичного діяча, іноді роблячи це свідомо, а частіше за все – несвідомо.
Для того, щоб відповісти на питання, хто конкретно є лідером, і визначити вагу кожного у політичному житті країни, а також ступінь популярності в масах, використовуються опитування населення – рейтинг (від англ. rating, що означає “оцінка”, “ранг”). При цьому соціологи, що проводять опитування громадської думки, зазвичай ставлять питання такого типу: “Кого б ви хотіли бачити на посаді президента країни?”, “Діяльність якого політичного лідера найбільшою мірою відповідає вашим інтересам?”. Так з’ясовується ставлення населення до політичних лідерів, а також їхніх програм.
Хто ж такий політичний лідер? Це авторитетний член громадської організації або соціальної групи, особистісний вплив якого дозволяє йому відігравати істотну роль у соціально-політичних процесах і ситуаціях, у регулюванні взаємин в колективах, групах, суспільствах, націях, державах, міжнародних відносинах.
Політичні лідери – найбільш визнаний, найбільш універсальний елемент політичного життя, що викликає загальний інтерес. До провідних ознак і суттєвих характеристик політичного лідера можна віднести:
наявність власної політичної програми або новаторської стратегії і тактики, які розроблені ним і висуваються від його імені;
уміння висловлювати, відстоювати погляди й інтереси тієї чи іншої соціальної (етнічної) групи;
певні риси характеру, що проявляються в діяльності з реалізації програми та об’єднання своїх прибічників (наполегливість, воля, гнучкість, інтуїція, чарівність, рішучість, компетентність);
популярність, уміння переконувати, завойовувати прибічників і впливати на людей, комунікабельність; ораторські здібності;
імідж керівника, що відповідає нормам моралі, прийнятим у цьому суспільстві, групі;
відповідний рівень політичної культури;
наявність “команди” помічників і виконавців, уміння організовувати дії своїх прибічників;
здатність досягати певного рівня підтримки з боку широких народних мас, громадських і професійних організацій, а також офіційних структур влади;
здатність виступати від імені суспільства або тієї групи, інтереси якої він представляє. Перевага над особистим.
У сучасній західній політології поширений “функціонально-рольовий підхід” до вивчення проблеми політичного лідера. Так, група політологів США під керівництвом М. Херманн висунула типологію політичного лідерства, що набула широкої популярності:
Прапороносець (або велика людина). Лідера-прапороносця відрізняє власне бачення дійсності, привабливий ідеал, “мрія”, здатна захопити маси. Яскравими представниками такого типу лідерства були Ленін, Мартін Лютер Кінг, Хомейні.
Служитель. Лідер-служитель завжди прагне виступати в ролі виразника інтересів своїх прихильників і виборців у цілому, орієнтується на їхню думку і дії від їхнього імені.
Торговець. Для лідера-торговця характерна здатність привабливо подати свої ідеї і плани, запевнити громадян у їхній перевазі, примусити “купити” ці ідеї, а також залучити маси до їх здійснення.
Пожежник. Лідер-пожежник орієнтується на найбільш актуальні й пекучі суспільні проблеми, насущні вимоги моменту. Його дії визначаються конкретною ситуацією.
У реальному житті ці чотири ідеальні образи лідерства зазвичай не зустрічаються у чистому вигляді, а сполучаються у політичних діячів у різних пропорціях.
Є й інші типології політичних лідерів. Так, вони поділяються на правлячих і опозиційних; великих і дрібних; кризових і рутинних; “натхненників” – ініціаторів соціального руху і “виконавців” – продовжувачів розпочатої справи; конформістів – “пливуть за течією” і нонконформістів – тих, хто йде “проти течії”, долаючи інерцію й опір. Стосовно політичного режиму й форми державного правління політично лідери можуть бути обираними, призначуваними, спадковими.
Роль політичних лідерів є особливо великою в переломні періоди історії, коли потрібне швидке прийняття рішень, здатність правильно зрозуміти конкретні завдання, що стоять перед суспільством і державою.
- Міністерство освіти і науки україни політологія Навчальний посібник
- Рецензенти:
- Передмова…………………………………………………………………7
- Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука................9
- Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації........................................................................................................19
- Тема 12. Політичні процеси. Сутність й особливості політичного розвитку суспільства....................................................................................134
- Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як
- 1.2. Політологія як наука і навчальний предмет
- Політологія
- Теоретичний рівень Прикладний рівень
- Теоретична політологія
- Прикладна політологія
- Основні сфери застосування
- Основні висновки
- 2. Політологія як наука і навчальний предмет Тематика контрольних робіт
- Література
- Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- 2.1.Зародження та розвиток політичних вчень в епоху Стародавнього світу та Середніх віків.
- 2. 2.Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- 2.3. Розвиток політичної думки у період Сучасності
- 2.4. Розвиток політичної думки в Україні
- План семінару
- Розвиток політичної думки в Україні.
- Тема 3. Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики
- 3.1. Особистість як первинний суб'кт і об'єкт політики
- 3.2.Політичне відчуження особистості
- Політична соціалізація особистості
- 3.4. Участь особистості в політичному житті
- Функції виборів:
- Класифікація виборів:
- Класифікація референдумів:
- Особистість як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- Політичне відчуження особистості
- Участь особистості в політичному житті
- Тема 4. Політичне лідерство та політична еліта.
- 4.1. Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства.
- 4.2. Політичний лідер, його сутність, основні ознаки і типологія
- Статус у формальній структурі Статус за шкалою престижу
- 4.3. Сутність, основні теорії, функції і характерні риси політичних еліт.
- Політично активна частина населення
- 4.4. Типологія і рекрутування політичної еліти
- Тематика контрольних робіт
- Тема 5 . Соціальна стратифікація і політика
- 5.1. Теорії соціальної стратифікації
- Історичні форми соціальної стратифікації
- 5.2. Соціальні процеси в Україні та вплив соціальної стратифікації на політичне життя
- 5.3. Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
- Основні висновки
- План семінару
- Тематика контрольних робіт
- Література
- Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- 6.1. Сутність етнополітології . Основні форми етнонаціональних
- Поліетнічний склад населення планети й окремих держав.
- Необхідність об’єктивного дослідження етнонаціональних
- 6.2.Націоналізм, його основні форми і різновиди
- 6.3. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- Тематика контрольних робіт
- Тема 7. Політична система суспільства
- 7.1. Сутність та структура політичної системи суспільства
- 7.3.Типи політичних систем
- 7.4. Політична система України
- Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- Революційні рухи еволюційний вибух
- Функція політичного рекрутування підбір і висунення кадрів як для
- Характер представництва свого електорату
- Базова ідеологічна доктрина
- Інтереси яких груп захищає
- Тема 9. Політична влада
- 9.1.Влада: зміст і сучасна концептуалізація.
- 9.2.Структура відносин влади.
- 9.3.Легітимність політичної влади.
- 9.4. Влада в Україні.
- Тема 10. Громадське суспільство та правова держава
- 10.2. Правова держава та її принципи
- 10.3. Природні та невід’ємні права людини
- Умовно права людини поділяють на:
- 10.4. Формування громадянського суспільства та правової держави в
- План семінару
- Література
- Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- 11.1. Політичний режим, поняття, типи
- 11.3. Сутність і різновиди авторитаризму
- 11.4. Демократичний режим, характерні риси й особливості
- 12.2.Типології політичних процесів.
- 12.3.Системна трансформація в Україні
- План семінару
- Тема 13. Політична модернізація
- 13.1.Теорії модернізації.
- Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- Соціальний інтерес – як узагальнюючий фактор
- Локальні
- Міждержавні
- Глобальні
- 14.2. Етапи конфліктів і методи їх вирішення та регулювання
- Подолання
- 14.3.Особливості конфліктів в Україні
- Тематика контрольних робіт
- Література
- Тема 15. Світова система на сучасному
- 15.1.Світова політика та міжнародні відносини. Теоретичні школи міжнародних відносин
- 15.2. Актори світової політики
- 15.3.Формування світової системи: історія та сучасність
- 15.4.Зовнішня політика держави: аспекти розгляду, засоби, форми.
- Тема 16. Політична культура
- 16.1.Зміст і структура політичної культури
- Гносеологічний
- Аксіологічний
- Практичний
- 16.2.Типи, види та функції політичної культури
- 16.3. Політична культура сучасної України
- П лан семінару
- Тематика контрольних робіт
- Тема 17. Політична поведінка та форми політичної
- 17.2.Типи політичної поведінки та їх прктичні приклади з історії
- 17.3.Політична участь та її форми в Україні
- П лан семінару:
- Література
- Тема 18. Місце і роль змі в політичних процесах
- 18.1.Закономірність посилення політизації змі в історичному аспекті
- Об’єктивні
- Суб’єктивні
- 18.2.Особливості функціонування змі в політичній системі сучасного суспільства
- У якій залежності перебувають змі з офіційними гілками влади?