Освітній ценз для тих, які обираються- у багатьох країнах для тих, хто балотується на різні посади, потрібне знання національної мови. Наприклад, в Україні (ст.103 Конституції України).

Еміграційний ценз для тих, які обираються – Наприклад, в Україні президентом може бути громадянин, що проживає в цій державі впродовж останніх десяти років до дня виборів (ст.103 Конституції України), а депутатом парламенту - впродовж п'яти років (ст.76 Конституції України).

У деяких державах вибори – це не просто рівна можливість для голосування, але й юридичний обов'язок громадян. Наприклад, в Австрії, Бельгії, Люксембурзі, Бразилії, Аргентині, Еквадорі, Коста-Риці голосування є обов'язковим.

Громадяни демократичної держави повинні також усвідомлювати і рівну відповідальність перед законом.

• Виборність основних органів влади.

Вибори повинні бути загальні, вільні, рівні, змагальні (більше однієї альтернативи), таємні. Загальні прямі вибори – це єдина можливість шляхом прямої участі виразити суверенність народу на національному, регіональному, місцевому рівні. Політичний інститут виборів передбачає два основних типи електоральних систем для обрання осіб в органи влади: мажоритарний і пропорційний.

Мажоритарна системапередбачає обрання одного кандидата від кожного електорального округу. Мажоритарна система у свою чергу поділяється на систему абсолютної більшості, тобто 50%+1 голос (Австралія) і систему відносної більшості, де перемагає той, хто набирає просту більшість голосів (США, Великобританія, Канада). Якщо вибори проходять у два тури, то переможцем вважається кандидат, який набрав абсолютну більшість голосів, якщо ніхто з кандидатів її не набрав, то в другому турі за перемогу борються два кандидати, де перемагає той, хто отримав відносну більшість голосів. Так, наприклад, обираються президенти Франції, України.

Пропорційна системавиборів передбачає розподіл місць у парламенті пропорційно до кількості поданих голосів за партійними списками. Ця система використовується в Бельгії, Швеції, країнах Латинської Америки, Україні (з 2006 р.).

Поширена також змішана системавиборів, яка передбачає обрання депутатів за мажоритарним і пропорційним списками.

• Правління більшості при твердих гарантіях прав меншості відстоювати свої інтереси.

Ця ознака передбачає, що при прийнятті політичних рішень буде враховуватися думка меншості і буде гарантуватися її право впливати на владу. У демократичних державах повинен враховуватися принцип представленості у владі всіх прошарків населення, з врахуванням етнічної, релігійної, політичної, соціально-економічної, регіональної специфіки. Деконцентрація влади в державі є однією з умов дотримання прав меншості. Меншість, у свою чергу, повинна представляти конструктивну опозиційну силу.

• Свобода слова.

Дана ознака демократії передбачає, що громадяни можуть вільно виражати свою думку без загрози покарання з широкого кола політичних питань, включаючи обґрунтовану критику посадових осіб, уряду, режиму, ідеології і т.д. У сучасних умовах ця ознака може бути реалізована через засоби масової комунікації (ЗМК), що повинні бути захищені законом, і давати громадянам можливість одержати інформацію з різних політичних і неполітичних питань. У зв'язку з цим виникають питання: чи можуть ЗМК об'єктивно висвітлювати події, наскільки вони вільні і як далеко поширюється принцип свободи слова. Звичайно, свобода слова навіть в умовах демократичної держави не може бути абсолютною. Обмеженням є національна безпека держави, закон, цензура. Об'єктивність ЗМК залежить від рівня впливу на них державних структур і державної ідеології, різних політичних сил, позиції власників комунікаційних джерел. У зв'язку з цим дуже важлива для демократичної держави наявність альтернативних джерел інформації, що захищені законом.

• Політичний плюралізм передбачає включення в політичний процес великої кількості різних суспільно-політичних рухів і партій, що мають різні політичні цілі, ідеологічні концепції, фінансові ресурси і ведуть між собою боротьбу за владу і вплив на неї в рамках правового поля.

4. Умови демократії

Для того, щоб держава стала демократичною, недостатньо мати формальні політичні інститути, необхідно відповідати певним умовам. Умови демократії поділяють на об'єктивні і суб'єктивні. До об'єктивних внутрішніх умов відносять: політичні, економічні, культурні, соціальні, психологічні, історичні. До об'єктивних зовнішніх умов: геополітичне положення, положення держави в системі міжнародних відносин, зовнішній вплив. До суб'єктивних умов відносять стратегію, тактику і форму демократичних змін, що обрали ініціатори демократизації. Тема обумовленості демократії різними факторами в політичній науці спочатку розроблялася в 50-ті рр. ХХ ст. Внесок у розробку теорії з даної проблеми зробили такі вчені як С. Ліпсет, Р.Даль, С.Хантінгтон, Л.Даймонд, Р.Дікс, Ч.Кнадд, Д.Нейбауер, Д.Растоу, Ф.Шміттер, О’Доннелл та ін.

Жодна з умов не може розглядатися як визначальна в процесі демократизації, тому що усі вони взаємозалежні і взаємозумовлюють одна одну.

Політичні умови демократії: політичний плюралізм, політична конкуренція, високопрофесійна політична еліта, політико-правове регулювання конфліктів, недопущення превалювання однієї з гілок влади, окремої особистості чи групи. Розвинута система місцевого самоврядування.

Економічні умови демократії передбачають: наявність розвинутого ринку, високий рівень індустріалізації, різноманіття форм власності, конкуренцію товаровиробників, високий рівень добробуту, розповсюджену урбанізацію, вдало проведені економічні реформи.

Соціальні умови демократії передбачають: соціальний плюралізм, наявність розвиненого середнього класу, громадянське суспільство.

Культурні умови демократії. Позитивне сприйняття демократичних цінностей у суспільстві, державна єдність і національна ідентичність, що сформувалися, високий рівень правової культури, наявність представницьких і опосередкованих форм участі особистості в політиці.

Таким чином, демократією може називатися та держава, де дотримуються і гарантуються права людини, де існує розвинене громадянське суспільство, де немає активного впливу ззовні, де є економічні, політичні і культурні передумови для подальшого демократичного розвитку.

Додаткова література

1. Даль Р. О демократии / Пер. С англ.. А.С.Богдановского, под ред О.А.Алякринского. – М.: Аспект Пресс. – 2000. – 208с.

2. Категории политической науки. Учебник. – М.: МГИМО (У), РОССПЭН. - 2002

3. Основи демократії: Навч. Посібник для студентів вищіх навчальних закладів/Авт колектив: М.Бессонова, О.Бірюков та ін., Заг.ред. А.Колодій. – К.: “АйБі”. – 2002. – 684с.

4. Салман А. Современная демократия: очерки становлення. – М.: AdMarginem. – 1997. – 448с.

Тестові завдання