2. Політичний лідер: сутність, основні ознаки і типологія

Категорію “лідер” запровадили у науковий обіг американські політологи в 40-і рр. ХХ ст. У перекладі з англійськоїleaderозначає “провідний”, “керівний”.

Для того, щоб відповісти на питання, хто конкретно є лідером, і визначити вагу кожного в політичному житті країни, а також популярність у масах, використовуються опитування населення – рейтинг(від англ.rating, що означає “оцінка”, “ранг”).

Політичні лідери– найбільш визнаний, найбільш універсальний елемент політичного життя, що викликає загальний інтерес. Допровідних ознак і суттєвих характеристикполітичного лідера можна віднести:

• наявність власної політичної програми або новаторської стратегії і тактики, які він розробив сам і які висуваються від його імені;

• уміння висловлювати, відстоювати погляди й інтереси тієї чи іншої соціальної (етнічної) групи;

• певні риси характеру, що проявляються в діяльності з реалізації програми та об’єднання своїх прибічників (наполегливість, воля, гнучкість, інтуїція, чарівність, рішучість, компетентність);

• популярність, уміння переконувати, завойовувати прибічників і впливати на людей, комунікабельність, ораторські здібності;

• імідж керівника, що відповідає нормам моралі, прийнятим у цьому суспільстві, групі;

• відповідний рівень політичної культури;

• наявність “команди” помічників і виконавців, уміння організовувати дії своїх прибічників;

• здатність досягати певного рівня підтримки з боку широких народних мас, громадських і професійних організацій, а також офіційних структур влади;

• здатність виступати від імені суспільства або тієї групи, інтереси якої він представляє. Пріоритет суспільного над особистим.

У сучасній західній політології поширений “функціонально-рольовий підхід” до вивчення проблеми політичного лідера. Так, група політологів США під керівництвом Дж. Херманнвисунулатипологію політичного лідерства, що набула широкої популярності:

1. Прапороносець (або велика людина)- лідера-прапороносця відрізняє власне бачення дійсності, привабливий ідеал, “мрія”, здатна захопити маси. Яскравими представниками такого типу лідерства були Ленін, Мартін Лютер Кінг, Хомейні.

2. Служитель- лідер-служитель завжди прагне виступати в ролі виразника інтересів своїх прихильників і виборців у цілому, орієнтується на їхню думку і діє від їхнього імені.

3. Торговець- для лідера-торговця характерне вміння привабливо подати свої ідеї і плани, запевнити громадян у їх перевагах, примусити “купити” ці ідеї, а також залучити маси до їх здійснення.

4. Пожежник- лідер-пожежник орієнтується на найбільш актуальні й гострі суспільні проблеми, нагальні вимоги моменту. Його дії визначаються конкретною ситуацією (яскравий приклад - У.Черчіль).

У реальному житті ці чотири ідеальні образи лідерства зазвичай не зустрічаються у чистому вигляді, а сполучаються у політичних діячів у різних пропорціях.

Є й інші типології політичних лідерів. Так, вони поділяються на правлячих і опозиційних;великих і дрібних;кризових і рутинних; “натхненників” – ініціаторів соціального руху і “виконавців” – продовжувачів розпочатої справи;конформістів– “пливуть за течією” інонконформістів– тих, хто йде “проти течії”, долаючи інерцію й опір. Щодо політичного режиму та форми державного правління політичні лідери можуть бути такими, щообираються; такими, щопризначаються;спадковими.

Роль політичних лідерів є особливо великою в переломні періоди історії, коли потрібно швидко приймати рішення, правильно зрозуміти конкретні завдання, що стоять перед суспільством і державою. Для сучасної України гостро стоїть проблема наявності визнаних, авторитетних загальнонаціональних політичних лідерів.