2. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
Учені поділяють конфлікти на політичні, економічні, соціальні та етнічні. Найбільш поширені і складні для розуміння та врегулювання - етнічні конфлікти.
Порівняльний аналіз еволюції конфліктів дав можливість виділити їх характерні риси:
етнічність– одна з найбільш давніх форм соціальної організації суспільства, що з'явилася задовго до класів, станів, політичних спільнот, тому етнічні конфлікти – найдавніша форма соціальних конфліктів, що супроводжує всю історію людської цивілізації;
надзвичайна емоційна насиченість етнічного конфлікту. Перебуваючи під владою етнічних почуттів, люди найчастіше діють у конфліктних ситуаціях усупереч здоровому глузду. Такими діями вони не тільки не поліпшують, а навіть багаторазово погіршують своє становище;
практично неможливо знайти етнічний конфлікт у чистому вигляді. Нерідкі випадки, коли конфлікт, на ранніх етапах якого переважали економічні або інші суперечності, переростає в етнічний конфлікт - і навпаки;
етнічні конфлікти мають реактивний характер.Спалахнувши серед незначної кількості учасників, у якомусь певному місці, такий конфлікт швидко поширюється на більшу кількість суб'єктів, може легко і швидко інтернаціоналізуватися, поширюючись на цілі регіони і континенти.
Виділяють наступні чинники виникнення етнічних конфліктів:
Етнополітичні:
націоналізм як ідеологія;
неоднаковий доступ етнонаціональних спільнот до влади;
розподіл етнонаціональних спільнот на панівні і підлеглі, що призводять до обмеження прав етнічних меншин, до масових міграцій населення, до сегрегації і геноциду;
недемократична етнонаціональна політика;
політизація етнічності;
складність і суперечливість національно-державного будівництва (особливо в посттоталітарних країнах).
Етнотериторіальні:
неспівпадіння етнічних і політичних кордонів (Африка, СРСР, колишня Югославія);
невизначеність кордонів між окремими державами;
розділення єдиного етносу державними кордонами;
територіальні претензії одного етносу до іншого;
спроба перерозподілу території, на якій проживає кілька етносів;
спроби етнонаціональної спільноти відокремитися і створити власну державу.
Етнопсихологічні:
розбіжність між національними сподіваннями й можливостями;
ірраціональність групової поведінки етнонаціональних спільнот;
переоцінка сторонами важливості певної етнополітичної проблеми.
Етнічні конфлікти не оминули країни Заходу, різко загострились в Азії, та досягли свого апогею на постсоціалістичному просторі. У наш час триває кілька десятків етнічних війн і серйозних етнічних конфліктів. Це, насамперед, Чечня в Росії, колишня Югославія (Боснія і Герцеговина, Косово), Канада (франкомовна провінція Квебек), Північна Ірландія, Іспанія (баски), Індія (Пенджаб, Джамму, Кашмір), курдська проблема (Іран, Ірак, Туреччина), Нагірний Карабах (Вірменія-Азербайджан), Грузія-Абхазія, Молдова (Наддністрянщина), Естонія, Латвія (російськомовне населення) тощо.
Етнічний конфлікт у своєму розвитку проходить чотири стадії: а) зародження; б) визрівання; в) ескалація; г) згасання.
Щоб не довести етнічний конфлікт до ескалації, до етнічної війни, необхідно в ідеалі на першій стадії – зародження, чи, у крайньому випадку, на другій стадії – визрівання, прикласти максимум зусиль для превентивних заходів, для початку переговорного процесу. Тим більше, що етнічним конфліктам властива така важлива риса як керованість. Можна пом'якшити чи, навпаки, спровокувати етнічний конфлікт, використовуючи різні методи.
Етнічні конфлікти в житті будь-якого суспільства та у світі в цілому відіграють дуже складну й суперечливу роль, демонструючи як позитивні, так і негативні сторони.
Особливо небезпечного забарвлення набувають етнічні конфлікти, коли на них нашаровується релігійний розбрат. Етнополітичні конфлікти такого типу важко врегулювати та практично неможливо вирішити (Чечня, Індія, Близький Схід, колишня Югославія).
- Вступ до
- Тема 1. Політика як соціальне явище. Політологія як наука 4
- 2. Політологія як наука і навчальний предмет
- Додаткова література
- Тема 2. Становлення і розвиток політичної думки в історії людської цивілізації
- 1. Зародження політичних вчень в епохи Стародавнього світу і Середніх віків
- 2. Розвиток політичних вчень в епоху Нового часу
- 3. Розвиток політичної думки в період Сучасності
- Додаткова література
- 1. Хто з давньо-грецьких філософів вчив, що мета держави — загальне благо її громадян
- 2. Політична соціалізація особистості
- 3. Участь особистості у політичному житті
- Глосарій з теми «Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики»
- Тести до теми «Індивід (особистість) як суб'єкт і об'єкт політики»
- 2. Політичний лідер: сутність, основні ознаки і типологія
- 3. Політична еліта та її взаємодія з суспільством.
- Тема 5. Соціальна стратифікація і політика
- 1. Теорії соціальної стратифікації
- 2. Соціальні процеси в Україні та вплив соціальної стратифікації на політичне життя
- Основні висновки
- Додаткова література по темі
- 1. У марксистській теорії соціальної революції центральним є питання:
- 2. Яка тенденція зміни профілю стратифікації в сучасних розвиненихсуспільствах:
- 3. Нижче приведені думки. Деякі з них правильні, а інші неправильні. Вам належить знатися на цьому і відмітити лише правильні.
- Тема 6. Етнонаціональні процеси в політичному житті суспільства
- 2. Етнополітичні конфлікти в сучасному світі
- 3. Генеза етнонаціональних спільнот в Україні. Українська діаспора як об'єкт етнополітичного дослідження.
- 1.Уперше в науковий обіг термін «етнополітика» ввів:
- 2. Держава як головний елемент політичної системи
- 3.Типи політичних систем
- 4. Політична система України
- Тема 8. Групи інтересів і політичні партії
- 1. Групи тиску і громадсько-політичні рухи
- 2. Походження і сутність політичних партій
- 3. Партійна система і партогенез в Україні
- 1. Як за типологією Дж. Сарторі можна охарактеризувати партійну систему України:
- 2. Структура відносин влади
- 3. Легітимність політичної влади
- Тема 10. Громадянське суспільство і правова держава
- 1. Поняття і сутність громадянського суспільства
- 2. Правова держава та ії принципи
- 3. Природні і невід'ємні права людини
- 1. Ознакою громадянського суспільства є:
- 2. Основною ознакою правової держави є:
- 3. Природні і невід'ємні права людини:
- Тема 11. Сутність і функціонування політичних режимів
- 3. Сутність і різновиди авторитаризму
- 4. Демократичний режим, характерні риси й особливості
- 1. Автором термина «тоталитаризм» является:
- 2. Теоретичні моделі демократії
- Рівність усіх громадян у використанні прав,
- Плюралістична модель демократії
- Модель демократичної участі (к. Пейтман, н.Боббіо, к.Макферсон)
- 3. Основні ознаки демократії
- Майновий ценз для тих, які обираються– Наприклад, у Канаді в Сенат може входити особа, яка володіє нерухомою власністю у Великобританії.
- Ценз за расовою приналежністю– у сша аж до 70-х рр. Хх ст.. Не мали права голосувати на виборах афроамериканці.
- Освітній ценз для тих, які обираються- у багатьох країнах для тих, хто балотується на різні посади, потрібне знання національної мови. Наприклад, в Україні (ст.103 Конституції України).
- 1. Хто запропонував концепцію народного суверенітету:
- 2. Особливості модернізаційного процесу в Україні
- Тема 14. Конфлікти в суспільстві
- 1.1. Закономірність виникнення і функції конфліктів
- 2. Етапи і типологія конфліктів й методи їх вирішення та регулювання
- 3. Особливості конфліктів в Україні
- 1.Хто є автором «позитивної теорії конфліктів»:
- 2.Який різновид конфліктів майже ніколи не підлягає вирішенню:
- 3.Що за к. Марксом є фундаментальним чинником конфлікту:
- Тема 15. Світова політична система на сучасному етапі
- 1.Яка категорія виступає центральною в аналізі міжнародних відносин:
- 16.2 Типи, види та функції політичної культури
- Патріархальна
- Підданська
- Активістська
- Закриті
- 3. Політична культура сучасної України
- Тема 17. Політичні процеси. Сутність й особливість політичного розвитку суспільства.
- 1. Сутність і типи політичних процесів сучасності.
- 2. Політичний розвиток і політичні зміни як різновиди суспільних процесів.
- 3. Процеси системної трансформації в українському суспільстві.
- Тестові завдання